18.11.2014 р. Справа № 914/3463/14
Суддя О.Запотічняк при секретарі М.Драгус розглянула справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Автономні джерела струму", м.Київ,
до відповідача: Державного підприємства "Львівгулля", м.Сокаль,
про: стягнення 415576,20 грн.
За участю представників:
Від позивача: Савка О.В. - представник;
Від відповідача: Козачук О.Л. - представник;
Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "Автономні джерела струму" звернулося до суду з позовом до Державного підприємства "Львівгулля" про стягнення 415576,20 грн.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що на виконання умов договору від 11.11.2013р. №96 він поставив відповідачу товар згідно специфікацій на загальну суму 700 000,08 грн., однак відповідач свої договірні зобов'язання не виконав у повному обсязі, отриманий товар оплатив частково в сумі 350 000,00 грн.
За неналежне виконання договірних зобов'язань, відповідачу нараховано 14249,32 грн. - пені, 6932,88 грн. -3% річних та 44393,92 грн. - інфляційних втрат.
Обставини справи: Розглянувши подані матеріали суд визнав їх достатніми для прийняття заяви до розгляду і ухвалою від 01.10.2014 року порушив провадження у справі та призначив судове засідання на 15.10.2014року.
В судове засідання 15.10.2014р. з'явилися представники сторін, надали пояснення по суті предмету спору.
Представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просить суд позов задоволити. Пояснив, що на виконання умов договору поставки від 11.11.13. позивач поставив відповідачу товар відповідно до специфікації 1 та специфікації 2 на загальну суму 700 000,08 грн. Однак відповідач лише частково виконав свої договірні зобов'язання, внаслідок чого виникла заборгованість в сумі 350 000,08 грн, Окрім цього, позивач просить суд стягнути 14 249,32 грн - пені, 6 932,88 грн - 3% річних, 44 393,92 грн - інфляційних втрат.
Представник відповідача позовні вимоги визнав частково в частині стягнення основного боргу в сумі 350 000,04 грн, в частині стягнення штрафних санкцій просить суд відмовити, оскільки не зрозуміло методики нарахування штрафних санкцій та не надано належного розрахунку.
Для надання можливості позивачу провести деталізований розрахунок штрафних санкцій із зазначенням періодів нарахування в судовому засіданні оголошувалась перерва до 28.10.2014р.
В судове засідання 28.10.2014р. з'явилися представники сторін. Позивач подав суду деталізований розрахунок стягуваної суми.
В судовому засіданні оголошувалась перерва до 18.11.2014р. для надання позивачу можливості дати додаткові пояснення по суті спору.
В судове засідання 18.11.2014р. з'явилися представники сторін. Представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги в частині стягнення основного боргу погодившись, що поставка товару за специфікацією №2 є позадоговірною. Представник відповідача позовні вимоги визнав частково в частині стягнення основного боргу в сумі 350 000,04 грн.
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Суд заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:
Відповідно до ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно із ст. 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
11 листопада 2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Автономні джерела струму" (постачальник) та Державним підприємством "Львіввугілля" (покупець) було укладено договір поставки товару №96 за умовами якого постачальник зобов'язався передати у власність покупцю товар у строк, кількості, асортименті та за цінами згідно специфікацій, які складають невід'ємну частину договору.
Відповідно до п.1.2 договору загальна вартість товару за договором орієнтовно складає 350 000,00 грн.
Згідно з п. 3.1 договору поставка товару здійснюється на умовах-EXW, Україна, Великі Мости, вул. Львівська,2В відповідно до правил «Інкотермс-2000», якщо інше не обумовлено у відповідних специфікаціях. Погоджена партія товару повинна бути поставлена протягом 10 календарних днів з моменту підписання специфікації.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.
11.11.2013р. в якості додатку до договору між сторонами було підписано специфікацію №1 (а.с.13), згідно якої позивач повинен був поставити відповідачу товар- акумуляторну батарею 112 ТНЖШ-350 У-5загальною вартістю 350 000,04 грн.
Товар визначений у специфікації № 1 позивач поставив відповідачу 20.11.2013р., що підтверджується видатковою накладною від 20.11.2013р. №155 на суму 175000,02, видатковою накладною від 20.11.2013р. №156 на суму 175000,02 грн., товарно-транспортними накладними від 20.11.2013р., довіреністю на отримання цінностей від 20.11.2013р. №801 (а.с. 15-20).
Відповідно до розділу 5 договору покупець зобов'язався здійснювати розрахунок за договором в національній валюті протягом 30 календарних днів з моменту отримання товару.
Товар отриманий згідно специфікації №1 відповідач оплатив частково в сумі 350000,00грн., що підтверджується банківською випискою від 03.12.2013р. та самим позивачем у позовній заяві. Залишок боргу становить 0,04 грн.
Також між сторонами було підписано Специфікацію №2 (а.с. 14), згідно якої позивач повинен був поставити відповідачу товар - акумуляторну батарею 112 ТНЖШ-350 У-5загальною вартістю 350 000,04 грн.
Товар визначений у специфікації № 2 позивач поставив відповідачу 17.12.2013р., що підтверджується видатковою накладною від 17.12.2013р. №178 на суму 175000,02, видатковою накладною від 17.12.2013р. №179 на суму 175000,02 грн., товарно-транспортними накладними від 17.12.2013р., довіреностями на отримання цінностей від 17.12.2013р. №928, від 17.12.2013р. №929 (а.с. 21-28).
Товар отриманий згідно специфікації №2 відповідач не оплатив.
Однак суд вважає, що в даному випадку мала місце позадоговірна поставка, так як відповідно до п.1.2 договору сторони чітко визначили, що загальна вартість товару за договором орієнтовно складає 350 000,00 грн. і саме на таку суму була здійснена поставка товару за специфікацією №1, яку відповідач оплатив. Здійснення позивачем ще однієї поставки товару на суму 350 000,00 грн. не охоплено загальною сумою договору, а відтак дана поставка не регулюється умовами договору від 11.11.2013р. №96.
Оскільки договором не врегульовано також і строки оплати отриманого відповідачем товару згідно специфікації №2, суд вважає за необхідне застосувати положення частини другої статті 530 ЦК України, яка передбачає, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Пленум Вищого господарського суду України у своїй постанові від 17.12.2013р. №14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» звертає увагу судів на те, що частина друга статті 530 ЦК України передбачає можливість виникнення обов'язку негайного виконання. Такий обов'язок випливає, наприклад, з припису частини першої статті 692 ЦК України, якою визначено, що покупець за договором купівлі-продажу повинен оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, відтак якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлено інший строк оплати товару, відповідна оплата має бути здійснена боржником негайно після такого прийняття, незалежно від того, чи пред'явив йому кредитор пов'язану з цим вимогу. При цьому передбачена законом відповідальність за невиконання грошового зобов'язання підлягає застосуванню починаючи з дня, наступного за днем прийняття товару, якщо інше не вбачається з укладеного сторонами договору.
Таким чином у відповідача виник обов'язок по оплаті товару отриманого згідно специфікації №2 в день отримання товару, а саме 17.12.2013р.
Суд звертає увагу на те, що відповідач визнав основну заборгованість перед позивачем в сумі 350 000,04 грн.
З огляду на викладене позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі 350 000,08 грн. підлягають до задоволення.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги лише в частині стягнення основного боргу погодившись, що поставка товару за специфікацією №2 є позадоговірною.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно з ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
З огляду на викладені обставини, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково в сумі 350000,08 грн. - основного боргу. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Витрати по сплаті судового збору у відповідності до ч.1ст. 49 ГПК України суд покладає на винну сторону відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 7000,00 грн.
Керуючись 526, 530, 612, 625 ЦК України 193 ГК України, ст. ст.28, 33 ,43, 44, 48, 49,80, 82-85 ГПК України, суд, -
1. Позовні вимоги задоволити частково.
2. Стягнути з Державного підприємства «Львіввугілля» (80000, Львівська область, Сокальський район, м. Сокаль, вул. Б.Хмельницького,26, код ЄДРПОУ 32323256) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Автономні джерела струму" (03150, м.Київ, вул. Новопирогівська,50, код ЄДРПОУ 32704119) - 350000,08 грн. - основного боргу та 7000,00 грн. судового збору.
3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
4. Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.
5. Рішення суду може бути оскаржено згідно ст.ст. 91-95 ГПК України.
Повний текст рішення складено та підписано 20.11.2014р.
Суддя Запотічняк О.Д.