04 листопада 2014 р.Справа № 818/2043/14
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Присяжнюк О.В.
Суддів: Курило Л.В. , Русанової В.Б.
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 16.09.2014р. по справі № 818/2043/14
за позовом Приватного акціонерного товариства "МТС Україна"
до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області
про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
Приватне акціонерне підприємства "МТС Україна" звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області, в якому з урахуванням подальших уточнен просив: визнати протиправними дії ДПІ у м. Сумах ГУ Міндоходів щодо неприйняття неврахування відомостей, зазначених у спеціально відведеному місці розрахунку податкових зобов'язань щодо сплати консолідованого податку на прибуток та неврахування доповнення до податкового розрахунку з податку на прибуток підприємства; визнати протиправною та скасувати податкову вимогу Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області від 03 червня 2014 року № 5333-25 про сплату податкового боргу Сумської філії - відокремленого підрозділу Приватного акціонерного товариства «МТС Україна» з авансових внесків з податку на прибуток підприємств на суму 18 621 грн.; зобов'язати Державну податкову інспекцію у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області зменшити суму авансових внесків з податку на прибуток на суму 18 621 грн. на суму сплачених авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів; зобов'язати Державну податкову інспекцію у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області здійснити коригування даних в картці особового рахунку Суської філії - відокремленого підрозділу ПАТ «МТС Україна» шляхом виключення з неї відомостей про наявність податкового боргу за авансовим внеском з податку на прибуток в розмірі 18 621 грн.
Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2014 року позовні вимоги задоволені у повному обсязі.
Відповідач не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на незаконність рішення суду першої інстанції в зв'язку з ненаданням належної правової оцінки обставинам справи та невірним застосуванням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Сумського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2014 року та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволені позову у повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: Податкового кодексу України, КАС України та не відповідність висновків суду обставинам справи.
У судове засідання сторони не з'явилися, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку з чим, відповідно до ст. 197 КАС України, справа розглядається в письмовому провадженні за наявними у справі матеріалами.
Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Судом першої інстанції встановлено, що приватне акціонерне підприємство "МТС Україна" зареєстровано як юридична особа рішенням Печерської районною в м. Києві державною адміністрацією 24 січня 1995 р., перебуває на обліку в органах податкової служби з 21 листопада 1992 року, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 № 649614, довідкою про взяття на облік платника податків від 27 серпня 2013 року, довідкою з ЄДРПОУ АА № 639369 (а.с. 75, 76, 77).
Одним із основних видів діяльності позивача за КВЕД є 61.20: діяльність у сфері безпровідного електрозв'язку та є платником консолідованого податку на прибуток підприємств.
Позивач звернувся до відповідача із заявою від 09 вересня 2013 р. № FD-13-19157/11 про зменшення щомісячних авансових внесків з податку на прибуток за рахунок авансових внесків, що сплачені при виплаті дивідендів (а.с. 44).
На зазначене звернення відповідачем надана відповідь від 27 вересня 2014 р. № 9653/18-19-20-09-45 (а.с. 45-46).
28 лютого 2014 р. позивачем подано податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за 2013 рік до Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків (а.с. 13-35).
03 березня 2014 р. подано розрахунок податкових зобов'язань щодо сплати консолідованого податку за 2013 рік до ДПІ у м. Сумах ГУ Міндоходів у Сумській області (а.с. 38).
Листом від 28 лютого 2014 р. № FD-14-4442 позивач надав доповнення до податкової декларації з податку на прибуток за 2013 рік, де зазначив, що аналіз формули розрахунку авансових платежів, що затверджена наказом Міндоходів від 30 грудня 2013 року № 872 (рядок 23) показує, що суми авансів авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів, що були сплачені протягом 2012 та 2013 років і не враховані у зменшення податкових зобов'язань за 2013 рік (рядок 13.5.2 Додатку ЗП Декларації) на розрахунок щомісячних авансових внесків ніяк не впливають. У зв'язку з тим, що застосування у цих рядках формул розрахунку авансових платежів за період березень 2014-лютий 2015 призведе до збільшення податкових зобов'язань на суми сплачених авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів всупереч положенням Податкового кодексу України, позивач надав розрахунок щомісячних авансових внесків, що підлягають сплаті у період березень 2014 - лютий 2015 років (а.с. 36-37).
Листом від 28 лютого 2014 р. № FD-14-4442/21 в порядку п. 46.4, абз. 5, 6 п. 57.1 Податкового кодексу України позивач надав доповнення до розрахунку податкових зобов'язань щодо сплати консолідованого податку на прибуток за 2013 рік, де зазначено розрахунок щомісячних авансових внесків, що підлягають сплаті Сумською філією ПАТ "МТС Україна" у період березень 2014 року-лютий 2015 року у довільній формі (а.с. 39-40).
Сумською філією ПАТ "МТС Україна" сплачено авансові внески податку на прибуток на суму дивідендів, що підтверджується платіжними дорученнями: від 16 липня 2013 р. № 0010140534, від 09 вересня 2013 р. № 0010177949, від 17 вересня 2014 р. № 0010185554, від 10 жовтня 2013 р. № 0010202811, від 30 травня 2013 р. № 0010104353, від 19 червня 2013 р. № 0010121197, від 05 березня 2012 р. № 0001337364, від 21 травня 2012 р. № 0001387437, від 17 липня 2012 р.№ 0010020317, від 05 жовтня 2012 р. № 00100745863, від 17 жовтня 2012 р. № 0010083406, від 09 листопада 2012 р. № 0010098956, від 18 липня 2011 р. № 0001191800, від 15 серпня 2011 р. № 0001209728, від 22 вересня 2011 р. № 0001232527, від 22 вересня 2011 р. № 0001232451, від 14 листопада 2011 р. № 0001266458, від 14 листопада 2011 р. № 0001266403, від 19 грудня 2011 р. № 0001290454, від 19 травня 2011 р. № 0001153136 (а.с. 49-68).
Відповідачем виставлено податкову вимогу від 03 червня 2014 року № 5333-25 про сплату податкового боргу Сумською філією ПАТ "МТС Україна" з авансових внесків з податку на прибуток підприємств на суму 18 621 грн. (а.с. 12).
Позиція відповідача викладена в листі Міністерства доходів і зборів України від 12 вересня 2013 р. № 17802/7/99-99-19-03-02-17 , відповідно до якого сплачені протягом 2013 року авансові внески з податку на прибуток при виплаті дивідендів, а також не враховані у зменшення податку суми авансових внесків при виплаті дивідендів за попередній рік зменшують суму податкових зобов'язань платника, що підлягають сплаті, у декларації за 2013 рік. Відповідно, суми авансових внесків з податку на прибуток, що сплачуватимуться щомісяця починаючи з березня 2014 по лютий 2015 року включно, розраховуються у декларації за 2013 рік у розмірі не менше 1/12 нарахованої до сплати суми податку за 2013 рік, зменшеної на суми сплачених у такому році авансових внесків при виплаті дивідендів, а також не врахованих у зменшення податку сум авансових внесків при виплаті дивідендів за попередній рік (а.с. 41-42).
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що вони обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Пунктами 57.1 ст. 57, п. 153.3 ст. 153 Податкового кодексу України забезпечено право платників податку на суму сплачених авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів відповідно до п. 153.3 ст. 153 Податкового Кодексу України (у тому числі за наслідками попередніх звітних (податкових) періодів) зменшувати суму авансових внесків з податку на прибуток, визначених п.57.1 ст.57 Подактвого Кодексу України.
Якщо сума авансових внесків з податку на прибуток, сплачена при виплаті дивідендів відповідно до п. 153.3 ст. 153 Податкового Кодексу України, перевищує суму авансових внесків з податку на прибуток, визначених п. 57.1 ст. 57 Податкового Кодексу України, сума перевищення зараховується у зменшення авансових внесків, визначених цим пунктом, у наступних звітних місяцях до повного її погашення.
Згідно із п. 46.1. статті 46 Податкового Кодексу України нарахування та сплата податкового зобов'язання здійснюється на підставі документа, що подається контролюючому органу у випадках, передбаченим Кодексом. Таким документом є декларація, розрахунок.
Відповідно п. 46.4 ст.46 Податкового Кодексу України, якщо платник податків вважає, що форма податкової декларації, визначена центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, збільшує або зменшує його податкові зобов'язання, всупереч нормам цього Кодексу з такого податку чи збору, він має право зазначити цей факт у спеціально відведеному місці в податковій декларації. У разі необхідності платник податків може подати разом з такою податковою декларацією доповнення до такої декларації, які складені за довільною формою, що вважатиметься невід'ємною частиною податкової декларації. Таке доповнення подається з поясненням мотивів його подання.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції стосовно того, що в порушення положень п. 46.4 ст. 46 Податкового Кодексу України відповідачем не було враховано доповнення до розрахунку податкових зобов'язань щодо сплати консолідованого податку на прибуток за 2013 рік, надані позивачем по ТУ в якості невід'ємної частини податкової декларації за 2013 рік.
Відповідно до ст. 57 Поаткового Кодексу України,у складі річної податкової декларації платником податку подається розрахунок щомісячних авансових внесків, які мають сплачуватися у наступні дванадцять місяців. Визначена в розрахунку сума авансових внесків вважається узгодженою сумою грошових зобов'язань.
Згідно із абзацом 5, 6 п. 57.1 ст. 57 Податкового Кодексу України, на суму сплачених авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів відповідно до п. 153.3 статті 153 Кодексу зменшується сума авансових внесків з податку на прибуток, визначених цим пунктом. Якщо сума авансових внесків з податку на прибуток , сплачена при виплаті дивідендів відповідно до п.153.3 статті 153 Кодексу, перевищує суму авансових внесків з податку на прибуток, сума перевищення зараховується у зменшення авансових внесків у наступних звітних місяцях до повного її погашення.
Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо об'єктів нерухомості» від 04.07.2013 № 403-VII (далі - Закон № 403), що набрав чинності 04 серпня 2013 р. , до Податкового кодексу України було внесено зміни.
Абзацами 5 та 6 п. 57.1 встановлено, що на суму сплачених авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів відповідно до п. 153.3 Кодексу (в тому числі за наслідками попередніх звітних (податкових) періодів) зменшується сума авансових внесків з податку на прибуток, визначених цим пунктом.
Якщо сума авансових внесків з податку на прибуток, сплачена при виплаті дивідендів відповідно до п. 153.3 Податкового Кодексу України, перевищує суму авансових внесків з податку на прибуток, визначених цим пунктом, сума перевищення зараховується у зменшення авансових внесків, визначених цим пунктом, у наступних звітних місяцях до повного її погашення.
Таким чином, суд дійшов висновку, що внесені до Податкового кодексу України зміни прямо дозволяють зменшити щомісячні аванси з податку на прибуток на суму сплачених авансових внесків при виплаті дивідендів як в поточному, так і в попередніх періодах.
З урахуванням вищевикладеного, суд вважає, що позивач діяв в межах передбачених чинним податковим законодавством прав, визначених п. 46.4 ст.46, п. 57.1 ст. 57, п. 153.3 статті153 Податкового Кодексу Кераїни.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції стосовно того, що сума зобов'язань, визначена у декларації з урахуванням наданих позивачем доповнень до розрахунку податкових зобов'язань щодо сплати консолідованого податку на прибуток за 2013 рік, є самостійно узгодженими податковими зобов'язаннями та була здійснена позивачем своєчасно, кошти фактично надійшли до бюджету, Державному бюджету України не спричинено будь-яких негативних наслідків або збитків.
Відповідно до п.п.14.1.153 п.14.1 ст.14 Податковго Кодексу України, податкова вимога - письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.
Згідно із п.п. 14.1.175 п.14.1. ст.14 Податкового Кодексу України, податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Відповідно до п. 54.1 ст. 54 Податковго Кодексу України. узгодженою сумою грошових зобов'язань є самостійно обчислена сума податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом, що вказана в податковій декларації.
Згідно із п.59.1 ст.59 Податкового Кодексу України , у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Судовим розглядом встановлено, що позивачем в строк була сплачена сума грошових зобов'язань, в зв'язку з чим у податкового органу були відсутні підстави для винесення податкової вимоги від 03 червня 2014 року № 5333-25 на суму податкового боргу 18 621 грн., на підставі чого вказана податкова вимога підлягає скасуванню.
Протиправність формування оскаржуваної податкової вимоги відповідачем, оскільки вона порушує передбачене п. 57.1 ст. 57 Податковго Кодексу України право платника податку на зменшення сум щомісячних авансових внесків з податку на прибуток на суму авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів, а отже є такою, що підлягає скасуванню.
Колегія суддів погоджується з необхідністю покладення на ДПІ у м. Сумах ГУ Міндоходів у Сумській області обов'язку зменшити авансові внески з податку на прибуток в сумі 18 621 грн. на суму сплачених авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів та здійснити коригування даних в картці особового рахунку Сумської філії ПАТ "МТС Україна" шляхом виключення з неї відомостей про наявність податкового боргу за авансовими внесками з податку на прибуток підприємств в сумі 18 621 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Таким чином, колегія суддів переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.
Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.
Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області залишити без задоволення.
Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 16.09.2014р. по справі № 818/2043/14 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Головуючий суддя Присяжнюк О.В.
Судді Курило Л.В. Русанова В.Б.