Справа № 755/27047/14-ц
"17" листопада 2014 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - Катющенко В.П.
при секретарі - Нестеровському Б.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва, заяву представника відповідача Республіканського вищого училища фізичної культури - Шевчука Володимира Івановича про закриття провадження у справі за позовом ОСОБА_3 до Республіканського вищого училища фізичної культури про порушення трудових прав, -
В провадженні Дніпровського районного суду м. Києва знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_3 до Республіканського вищого училища фізичної культури про порушення трудових прав.
В судовому засіданні 17 листопадва 2014 року представник відповідача Республіканського вищого училища фізичної культури - Шевчук В.І. заявив клопотання про закриття провадження у справі, посилаючись на те, що спір між сторонами вирішений та рішення суду набрало законної сили.
Позивач в судовому засіданні заперечував щодо задоволення клопотання, посилаючись на його необґрунтованість.
Суд, вислухавши підстави та мотиви з яких заявлене клопотання, вислухавши думку позивача, вивчивши матеріали справи, приходить до наступного.
Відповідно до ч.1 ст. 3 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
Пунктом 2 частини 1 ст. 205 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справ у зв'язку з відмовою позивача від позову або укладенням мирової угоди сторін, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонам, про той самий предмет і з тих саме підстав.
Звертаючись до Дніпровського районного суду м. Києва з даним позовом, позивач ОСОБА_3 відповідно до заявлених вимог просив суд: визнати дії відповідача (примушення позивача працювати 25 серпня (субота) 2012 року більше встановленої законом норми 5 годин) - порушення умов контракту №05 від 06 вересня 2011 року, протиправними.
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач посилається на те, що відповідно до графіка роботи напередодні вихідного дня 26 серпня (неділя) 2012 року тривалість його роботи 25 серпня (субота) 2012 року становила 7 (сім) годин, що на його думку є порушенням ч.2 ст. 53 КЗпП України.
Судом встановлено, що в провадженні Деснянського районного суду м. Києва перебувала цивільна справа №2-4637/2012 за позовом ОСОБА_3 до Республіканського вищого училища фізичної культури про захист трудових прав.
Рішенням Деснянського районного суду м. Києва, постановленого за результатами розгляду вказаної справи, від 09 жовтня 2012 року, залишеного без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 06 грудня 2012 року, в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Постановляючи рішення від 09 жовтня 2012 року у справі №2-4637/2012 суд дійшов висновку про відсутність порушення норм ст. 53 КЗпП України відносно позивача, в тому числі порушення норм частини другої вказаної статті, яка визначає, що напередодні вихідних днів тривалість роботи при шестиденному робочому тижні не може перевищувати 5 годин.
Відповідно до ч. 3 ст. 61 Цивільного процесуального кодексу України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Преюдиційні факти - це факти, встановлені рішенням чи вироком суду, що набрали законної сили.
Преюдиційність ґрунтується на правовій властивості законної сили судового рішення і визначається його суб'єктивними і об'єктивними межами, за якими сторони та інші особи, які брали участь у розгляді справи, а також їх правонаступники не можуть знову оспорювати в іншому процесі встановлені судовим рішенням у такій справі правовідносини.
Преюдиційні обставини є обов'язковими для суду, який розглядає справу навіть у тому випадку, коли він вважає, що вони встановлені невірно. Таким чином, законодавець намагається забезпечити єдність судової практики та запобігти появі протилежних за змістом судових рішень.
Крім того, згідно ч. 3 ст. 61 Цивільного процесуального кодексу України преюдиційність поширюється не тільки на осіб, що брали участь у справі, а й на особу, щодо якої відповідними рішеннями встановлено певні обставини, незалежно від того, чи брала вона участь у справі.
Аналізуючи викладене, суд приходить до висновку, що клопотання представника відповідача Республіканського вищого училища фізичної культури - Шевчука В.І. про закриття провадження у справі є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, оскільки між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих саме підстав, постановлено рішення суду, яке набрало законної сили.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 205, 210, 293, 294 ЦПК України, суд -
Провадження у справі за позовом ОСОБА_3 до Республіканського вищого училища фізичної культури про порушення трудових прав - закрити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя: