ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 910/23266/14 12.11.14
Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Чинчин О.В., при секретарі судового засідання Бігмі Я.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Публічного акціонерного товариства «Аграрний фонд»
до Державної спеціалізованої бюджетної установи Аграрний фонд
простягнення заборгованості в розмірі 24 333 гривні 75 копійок
Представники:
від Позивача: Деруга Н.О. (представник за Довіреністю);
від Відповідача: Пронін О.А. (представник за Довіреністю);
Публічне акціонерне товариство «Аграрний фонд» (надалі також - «Позивач») звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Державної спеціалізованої бюджетної установи Аграрний фонд (надалі також - «Відповідач») про стягнення заборгованості в розмірі 24 333 гривні 75 копійок.
Позовні вимоги вмотивовано тим, що 20 вересня 2011 рок між ПрАТ «Полтавське ХПП» (зерновий склад) та Аграрним фондом (поклажодавець) укладено Договір складського зберігання зерна № 333/11, відповідно до умов якого сторони погодили, що поклажодавець зобов'язується передати на зберігання зерновому складу зерно пшениці, жита, кукурудзи, якість яких відповідає діючим ДСТУ, за заліковою вагою в кількості, яка визначається по фактичній кількості зерна, що надійшло на карточку поклажодавця і засвідчується відповідними складськими документами, а зерновий склад зобов'язується прийняти таке зерно для зберігання на визначених договором умовах і в установлений строк повернути його поклажодавцеві або особі, зазначеній ним як одержувач, у стані, передбаченому договором та законодавством. 20 грудня 2013 року ПрАТ «Полтавське ХПП» видано Складську квитанцію на зерно № 1568, з якою вбачається прийняття на зберігання від Аграрного фонду кукурудзи 3 класу кормові потреби вагою 463 500 кг. Позивач зазначає, що Аграрному фонду надані ПрАТ «Полтавське ХПП» акти виконаних робіт з розрахунками обсягів коштів зберігання зерна за період з 01.04.2014 року по 30.06.2014 року на загальну суму 24 333 гривні 75 копійок. Однак, Аграрний фонд не виконав своє зобов'язання щодо сплати грошових коштів перед ПрАТ «Полтавське ХПП» в розмірі 24 333 гривні 75 копійок. 05.08.2014 року між Публічним акціонерним товариством «Аграрний фонд» (новий кредитор) та ПрАТ «Полтавське ХПП» (первісний кредитор) укладено Договір № 405-05/14 про відступлення права вимоги, відповідно до умов якого сторони погодили, що договір спрямований на регламентацію цивільних правовідносин, що виникають з приводу відступлення в порядку та на умовах, визначених договором та чинним законодавством України, первісним кредитором новому кредиторові права вимоги, належного первісному кредиторові, в межах яких новий кредитор стає кредитором за договором складського зберігання зерна № 333/11, укладеним між первісним кредитором та аграрним фондом. Таким чином, Позивач просить Суд стягнути з Державної спеціалізованої бюджетної установи Аграрний фонд 24 333 гривні 75 копійок.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 27.10.2014 р. порушено провадження у справі № 910/23266/14, судове засідання призначено на 12.11.2014 року.
07.11.2014 року через загальний відділ діловодства суду отримано від Позивача документи на виконання вимог Ухвали суду про порушення провадження у справі.
07.11.2014 року через загальний відділ діловодства суду отримано від Відповідача отримано Письмові пояснення, в яких зазначено, що до Аграрного фонду дійсно надходили акти виконаних робіт до договору складського зберігання зерна від 20.09.2011 № 333/11 на загальну суму 24 333 гривні 75 копійок, які у зв'язку з відсутністю фінансування не були передані для здійснення оплати. Крім того, відсутність належного фінансування Аграрного фонду також позбавляє можливості здійснити відшкодування за послуги по зберіганню і новому кредитору ПАТ «Аграрний фонд» згідно із Договором про відступлення права вимоги № 405-05/14.
В судовому засіданні 12.11.2014 року представник Позивача підтримав вимоги та доводи позовної заяви. Представник Відповідача надав пояснення по суті спору.
Відповідно до статті 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.
В судовому засіданні 12 листопада 2014 року, на підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини Рішення.
Відповідно до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні складено протокол.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
20 вересня 2011 рок між ПрАТ «Полтавське ХПП» (зерновий склад) та Аграрним фондом (поклажодавець) укладено Договір складського зберігання зерна № 333/11, відповідно до умов якого сторони погодили, що поклажодавець зобов'язується передати на зберігання зерновому складу зерно пшениці, жита, кукурудзи, якість яких відповідає діючим ДСТУ, за заліковою вагою в кількості, яка визначається по фактичній кількості зерна, що надійшло на карточку поклажодавця і засвідчується відповідними складськими документами, а зерновий склад зобов'язується прийняти таке зерно для зберігання на визначених договором умовах і в установлений строк повернути його поклажодавцеві або особі, зазначеній ним як одержувач, у стані, передбаченому договором та законодавством.
Пунктом 5.4. Договору визначено, що поклажодавець відшкодовує витрати із зберігання зерна з моменту передачі зерна поклажодавця на зберігання зерновому складу на підставі актів відшкодування витрат.
20 грудня 2013 року ПрАТ «Полтавське ХПП» видано Складську квитанцію на зерно № 1568, з якою вбачається прийняття на зберігання від Аграрного фонду кукурудзи 3 класу кормові потреби вагою 463 500 кг.
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, Позивач зазначає, що Аграрному фонду надані ПрАТ «Полтавське ХПП» акти виконаних робіт з розрахунками обсягів коштів зберігання зерна за період з 01.04.2014 року по 30.06.2014 року на загальну суму 24 333 гривні 75 копійок. Однак, Аграрний фонд не виконав своє зобов'язання щодо сплати грошових коштів перед ПрАТ «Полтавське ХПП» в розмірі 24 333 гривні 75 копійок. 05.08.2014 року між Публічним акціонерним товариством «Аграрний фонд» (новий кредитор) та ПрАТ «Полтавське ХПП» (первісний кредитор) укладено Договір № 405-05/14 про відступлення права вимоги, відповідно до умов якого сторони погодили, що договір спрямований на регламентацію цивільних правовідносин, що виникають з приводу відступлення в порядку та на умовах, визначених договором та чинним законодавством України, первісним кредитором новому кредиторові права вимоги, належного первісному кредиторові, в межах яких новий кредитор стає кредитором за договором складського зберігання зерна № 333/11, укладеним між первісним кредитором та аграрним фондом. Таким чином, Позивач просить Суд стягнути з Державної спеціалізованої бюджетної установи Аграрний фонд 24 333 гривні 75 копійок.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Аграрний фонд» підлягають задоволенню з наступних підстав.
Внаслідок укладення Договору складського зберігання зерна № 333/11 між сторонами згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.
Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.
Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).
Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства
Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).
Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).
Згідно зі статтями 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Суд зазначає, що як вбачається з матеріалів справи, ПрАТ «Полтавське ХПП» складено Акти виконаних робіт з розрахунками обсягів коштів зберігання зерна за період з 01.04.2014 року по 30.06.2014 року за Договором складського зберігання зерна № 333/11 на загальну суму 24 333 гривні 75 копійок.
Відповідно до письмових пояснень Аграрного фонду, до останнього дійсно надходили акти виконаних робіт до договору складського зберігання зерна від 20.09.2011 № 333/11 на загальну суму 24 333 гривні 75 копійок, які у зв'язку з відсутністю фінансування не були передані для здійснення оплати.
Таким чином, Суд зазначає, що заборгованість Аграрного фонду перед ПрАТ «Полтавське ХПП» за Договором складського зберігання зерна № 333/11 становила 24 333 гривні 75 копійок
Пунктом 1 частини 1 статті 512 Цивільного кодексу України визначено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (частина 1 статті 516 Цивільного кодексу України).
Як вбачається з матеріалів справи, 05.08.2014 року між Публічним акціонерним товариством «Аграрний фонд» (новий кредитор) та ПрАТ «Полтавське ХПП» (первісний кредитор) укладено Договір № 405-05/14 про відступлення права вимоги, відповідно до умов якого сторони погодили, що договір спрямований на регламентацію цивільних правовідносин, що виникають з приводу відступлення в порядку та на умовах, визначених договором та чинним законодавством України, первісним кредитором новому кредиторові права вимоги, належного первісному кредиторові, в межах яких новий кредитор стає кредитором за договором складського зберігання зерна № 333/11, укладеним між первісним кредитором та аграрним фондом.
Як вбачається з матеріалів справи, 05.08.2014 року Публічним акціонерним товариством «Аграрний фонд» направлено на адресу Відповідача Повідомлення про відступлення права вимоги.
Також, Відповідно до письмових пояснень Аграрного фонду, відсутність належного фінансування останнього позбавляє можливості здійснити відшкодування за послуги по зберіганню і новому кредитору ПАТ «Аграрний фонд» згідно із Договором про відступлення права вимоги № 405-05/14.
Однак, Суд зазначає, що відсутність бюджетного фінансування не може бути підставою для звільнення Відповідача від обов'язку оплатити за надані послуги за Договором складського зберігання зерна № 333/11.
Отже, враховуючи вищевикладені положення норм чинного законодавства України та приймаючи встановлені фактичні обставини справи, Суд приходить до висновку, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Аграрний фонд» є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на Відповідача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 32, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позов Публічного акціонерного товариства «Аграрний фонд» - задовольнити повністю.
2. Стягнути з Державної спеціалізованої бюджетної установи Аграрний фонд (01001, м.Київ, ВУЛИЦЯ ГРІНЧЕНКА, будинок 1, Ідентифікаційний код юридичної особи 33642855) на користь Публічного акціонерного товариства «Аграрний фонд» (01001, м.Київ, ВУЛИЦЯ Б. ГРІНЧЕНКА, будинок 1, Ідентифікаційний код юридичної особи 38926880) 24 333 (двадцять чотири тисячі триста тридцять три) гривні 75 копійок.
3 Стягнути з Державної спеціалізованої бюджетної установи Аграрний фонд (01001, м.Київ, ВУЛИЦЯ ГРІНЧЕНКА, будинок 1, Ідентифікаційний код юридичної особи 33642855) на користь Публічного акціонерного товариства «Аграрний фонд» (01001, м.Київ, ВУЛИЦЯ Б. ГРІНЧЕНКА, будинок 1, Ідентифікаційний код юридичної особи 38926880) 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) гривень 00 копійок судового збору.
4. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
5.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Дата складання та підписання повного тексту рішення: 14 листопада 2014 року.
Суддя О.В. Чинчин