ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 910/23501/14 12.11.14
Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Чинчин О.В., при секретарі судового засідання Бігмі Я.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Управління праці та соціального захисту Хмельницької міської ради
до Публічного акціонерного товариства «БРОКБІЗНЕСБАНК»
простягнення грошових коштів за договором в розмірі 35 430 гривень 00 копійок
Представники:
від Позивача: не з'явились;
від Відповідача: Голуб'ятникова Ю.А. (представник за Довіреністю);
Управління праці та соціального захисту Хмельницької міської ради (надалі також - «Позивач») звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства «БРОКБІЗНЕСБАНК» (надалі також - «Відповідач») про стягнення грошових коштів за договором в розмірі 35 430 гривень 00 копійок.
Позовні вимоги вмотивовано тим, 02 січня 2013 року між Управлінням праці та соціального захисту Хмельницької міської ради («Управління») та Публічним акціонерним товариством «БРОКБІЗНЕСБАНК» («Банк») укладено Договір № 02/01/13, відповідно до умов якого сторони погодили, що банк виконує функції виплати грошової допомоги, передбачені Порядком виплати пенсій та грошової допомоги за згодою пенсіонерів та одержувачів допомоги через їх поточні рахунки у банках, затвердженим постановою КМУ від 30 серпня 1999 року № 1596. Позивач зазначає, що відповідно до виписки по рахунку від 28.02.2014 року УДКСУ у м. Хмельницькому з рахунку управління перераховано на рахунок банку грошові кошти для виплати допомоги на оздоровлення постраждалим внаслідок аварії на ЧАЕС в розмірі 17 715 гривень 00 копійок. Так, відповідно до параграфу 1 статті 4 Договору Банк був зобов'язаний незараховані на поточні та карткові рахунки одержувачів суми грошової допомоги не пізніше наступного дня після надходження коштів повернути установами банку Управлінню. Однак, непрофесійні дії банку призвели до несвоєчасної виплати допомоги, про що свідчать численні звернення одержувачів допомоги про несвоєчасну виплату допомоги. Таким чином, Позивач просить Суд стягнути з Публічного акціонерного товариства «БРОКБІЗНЕСБАНК» 35 430 гривень 00 копійок, з яких: 17 715 гривень 00 копійок - сума основного боргу та 17 715 гривень 00 копійок - штраф.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 28.10.2014 р. порушено провадження у справі № 910/23501/14, судове засідання призначено на 12.11.2014 р.
В судовому засіданні 12.11.2014 року представник Відповідача проти задоволення позовних вимог заперечив та подав відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що станом на момент звернення Позивача з даним позовом до суду у Відповідача було відкликано банківську ліцензію та розпочато процедуру ліквідації. Представник Позивача в судове засідання не з'явився, про поважні причини нез'явлення суд не повідомив, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується Рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення від 03.11.2014 року.
За таких обставин, незважаючи на те, що представники Позивача в судове засідання 12.11.2014 року не з'явився, за висновками суду, наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, а неявка вказаного учасника судового спору не перешкоджає вирішенню справи по суті.
Відповідно до статті 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.
В судовому засіданні 12 листопада 2014 року, на підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини Рішення.
Відповідно до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні складено протокол.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
02 січня 2013 року між Управлінням праці та соціального захисту Хмельницької міської ради («Управління») та Публічним акціонерним товариством «БРОКБІЗНЕСБАНК» («Банк») укладено Договір № 02/01/13, відповідно до умов якого сторони погодили, що банк виконує функції виплати грошової допомоги, передбачені Порядком виплати пенсій та грошової допомоги за згодою пенсіонерів та одержувачів допомоги через їх поточні рахунки у банках, затвердженим постановою КМУ від 30 серпня 1999 року № 1596.
Параграфом 2 статті 3 Договору визначено, що за договором банк зобов'язується, зокрема, відкрити для зарахування коштів від Управління окремі аналітичні рахунки в установах банку без нарахування відсотків за залишками коштів, що створить умови для цільового використання коштів органів Управління; видавати за бажанням одержувача належні йому суми грошової допомоги у відділеннях Банку; зараховувати суми грошової допомоги на поточні та карткові рахунки одержувачів не пізніше наступного операційного дня після надходження коштів від Управління; видавати одержувачам належні їм суми грошової допомоги за їх першою вимогою.
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, Позивач зазначає, що відповідно до виписки по рахунку від 28.02.2014 року УДКСУ у м. Хмельницькому, з рахунку управління перераховано на рахунок банку грошові кошти для виплати допомоги на оздоровлення постраждалим внаслідок аварії на ЧАЕС в розмірі 17 715 гривень 00 копійок. Так, відповідно до параграфу 1 статті 4 Договору Банк був зобов'язаний незараховані на поточні та карткові рахунки одержувачів суми грошової допомоги не пізніше наступного дня після надходження коштів повернути установами банку Управлінню. Однак, непрофесійні дії банку призвели до несвоєчасної виплати допомоги, про що свідчать численні звернення одержувачів допомоги про несвоєчасну виплату допомоги. Таким чином, Позивач просить Суд стягнути з Публічного акціонерного товариства «БРОКБІЗНЕСБАНК» 35 430 гривень 00 копійок, з яких: 17 715 гривень 00 копійок - сума основного боргу та 17 715 гривень 00 копійок - штраф.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що позовні вимоги Управління праці та соціального захисту Хмельницької міської ради не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Внаслідок укладення Договору № 02/01/13 між сторонами згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.
Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.
Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).
Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства
Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).
Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Однак, як вбачається з матеріалів справи, Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 28.02.2014 прийнято рішення № 9 про виведення з ринку та здійснення тимчасової адміністрації, відповідно до якого на підставі постанови Правління Національного банку України від 28 лютого 2014 року №107 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" до категорії неплатоспроможних", керуючись пунктом 2 частини 5 статті 12 та статтею 34 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" вирішено розпочати процедуру виведення Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" з ринку та запровадити в ньому тимчасову адміністрацію з 03.03.2014 по 02.06.2014.
Відповідно до ст. 34 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (далі - Закон) Фонд розпочинає процедуру виведення неплатоспроможного банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації в банку на наступний робочий день після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних. Під час тимчасової адміністрації Фонд має повне і виняткове право управляти банком відповідно до цього Закону, нормативно-правових актів Фонду та вживати дії, передбачені планом врегулювання.
Також, відповідно до Постанови Правління Національного банку України від 10.06.2014 № 339 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 11.06.2014 № 45 про початок здійснення процедури ліквідації Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк".
Відповідно до ст. 44 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Національний банк України приймає рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку за пропозицією Фонду та з інших підстав, передбачених Законом України "Про банки і банківську діяльність".
Фонд призначає уповноважену особу Фонду та розпочинає процедуру ліквідації банку в день отримання рішення Національного банку України про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку, за виключенням випадку, коли ліквідація здійснюється за ініціативою власників банку.
Згідно зі ст. 45 Закону уповноважена особа Фонду в семиденний строк з дати прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку розміщує оголошення, що містить відомості про ліквідацію банку відповідно до частини третьої цієї статті, в усіх приміщеннях банку, в яких здійснюється обслуговування клієнтів.
Протягом 30 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку та призначення уповноваженої особи Фонду кредитори мають право заявити уповноваженій особі Фонду про свої вимоги до банку. Вимоги фізичних осіб-вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами не заявляються.
Відповідно до ч. 1 ст. 49 Закону уповноважена особа Фонду припиняє приймання вимог кредиторів після закінчення 30 днів з дня опублікування відомостей відповідно до частини другої статті 45 цього Закону. Будь-які вимоги, що надійшли після закінчення цього строку, вважаються погашеними, крім вимог вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами.
Частиною 2 ст. 49 Закону встановлено, що протягом 90 днів з дня опублікування відомостей відповідно до частини другої статті 45 цього Закону уповноважена особа Фонду здійснює такі заходи: визначає суму заборгованості кожному кредитору та відносить вимоги до певної черги погашення; відхиляє вимоги в разі їх не підтвердження фактичними даними, що містяться у розпорядженні уповноваженої особи Фонду, та, у разі потреби, заявляє в установленому законодавством порядку заперечення за заявленими до банку вимогами кредиторів; складає реєстр акцептованих вимог кредиторів відповідно до вимог, встановлених нормативно-правовими актами Фонду.
Таким чином суд зазначає, що процедура задоволення вимог кредиторів в процесі ліквідації банку здійснюється у особливому порядку, який регулюється Законом України "Про банки і банківську діяльність" та Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Вказані закони Суд вважає спеціальними, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин, а всі інші закони України можуть застосовуватись до правовідносин, в яких стороною є Публічне акціонерне товариство "Брокбізнесбанк", лише в тій частині, що не суперечить положенням цих спеціальних законів.
Як вже встановлено, Відповідач знаходиться на стадії ліквідації і відносно нього відкрита ліквідаційна процедура.
Згідно зі ст. 46 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" з дня призначення уповноваженої особи Фонду: 1) припиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів)) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Якщо в банку, що ліквідується, здійснювалася тимчасова адміністрація, з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку тимчасова адміністрація банку припиняється; 2) банківська діяльність банку завершується закінченням технологічного циклу конкретних операцій у разі, якщо це сприятиме збереженню або збільшенню ліквідаційної маси; 3) строк виконання всіх грошових зобов'язань банку та зобов'язання щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) вважається таким, що настав; 4) припиняється нарахування відсотків, неустойки (штрафу, пені) та застосування інших санкцій за всіма видами заборгованості банку; 5) відомості про фінансове становище банку перестають бути конфіденційними чи становити банківську таємницю; 6) укладення правочинів, пов'язаних з відчуженням майна банку чи передачею його майна третім особам, допускається в порядку, передбаченому статтею 51 цього Закону; 7) втрачають чинність публічні обтяження чи обмеження на розпорядження (у тому числі арешти) будь-яким майном (коштами) банку. Накладення нових обтяжень чи обмежень на майно банку не допускається.
Частиною 2 ст. 49 вказаного Закону України визначено порядок здійснення уповноваженою особою Фонду заходів щодо підготовки задоволення вимог кредиторів, якою передбачено, зокрема, складання реєстру акцептованих вимог кредиторів для затвердження виконавчою дирекцією Фонду.
До ліквідаційної маси банку включаються будь-яке нерухоме та рухоме майно, кошти, майнові права та інші активи банку. До ліквідаційної маси банку не включається майно у випадках, прямо передбачених законом. Майно банку, що включається до ліквідаційної маси, підлягає оцінці у порядку, встановленому законодавством України. Для проведення оцінки майна уповноважена особа Фонду має право залучати суб'єктів оціночної діяльності з оплатою їх послуг за рахунок ліквідаційної маси банку (ст. 50 Закону).
Кошти, одержані в результаті ліквідації та реалізації майна банку, спрямовуються уповноваженою особою Фонду на задоволення вимог кредиторів у черговості, передбаченій ст. 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Вимоги кожної наступної черги задовольняються в міру надходження коштів від реалізації майна банку після повного задоволення вимог попередньої черги. У разі якщо обсяг коштів, одержаних від реалізації майна, недостатній для повного задоволення всіх вимог однієї черги, вимоги задовольняються пропорційно сумі вимог, що належать кожному кредиторові однієї черги. У разі відмови кредитора від задоволення визнаної в установленому порядку вимоги уповноважена особа Фонду не враховує суму грошових вимог цього кредитора.
Отже, суд приходить до висновку, що главою 16 (Ліквідація банків) Закону України "Про банки і банківську діяльність" та розділом 8 (Ліквідація банків) Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" передбачений спеціальний порядок погашення вимог кредиторів, а отже, вимоги Позивача про стягнення грошових коштів за договором в розмірі 35 430 гривень 00 копійок в період ліквідації відповідача не можуть бути задоволені судом, оскільки це фактично порушить порядок здійснення ліквідаційної процедури, встановлений законом та таке рішення суду буде знаходитись поза межами встановленої ліквідаційної процедури.
Таким чином, враховуючи вищевикладені положення норм чинного законодавства України та приймаючи до уваги встановлені фактичні обставини справи, Суд приходить до висновку, що позовні вимоги Управління праці та соціального захисту Хмельницької міської ради є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору залишаються за Позивачем.
На підставі викладеного, керуючись статтями 32, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. В задоволенні позову Управління праці та соціального захисту Хмельницької міської ради - відмовити повністю.
2. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Дата складання та підписання повного тексту рішення: 14 листопада 2014 року.
Cуддя О.В. Чинчин