ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10
12 листопада 2014 року справа № 2а-4855/11/1370
м. Львів, вул. Чоловського, буд. 2
14 год. 49 хв. зал судових засідань № 6
Львівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Гулика А.Г.,
секретар судового засідання Павлишин Ю.І.,
за участю:
представника позивача Лаврика А.Р.,
представника відповідача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Львова до ОСОБА_3 про стягнення податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, -
встановив:
Державна податкова інспекція у Шевченківському районі м.Львова (далі - ДПІ у Шевченківському районі м.Львова) звернулася до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_3, в якому просить суд стягнути з позивача податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів.
Ухвалою суду від 25.10.2014р. об'єднано для спільного розгляду справу №2а-4855/11/1370 за позовом Державної податкової інспекції в Шевченківському районі м.Львова до ОСОБА_3 про стягнення податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів та справу №2а-10856/11/1370 за позовом Державної податкової інспекції в Шевченківському районі м.Львова до ОСОБА_3 про стягнення податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, присвоївши їм № 2а-4855/11/1370.
Позовні вимоги мотивовані несплатою відповідачем податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, а також невжиттям відповідачем заходів щодо погашення вказаного податку.
Відповідач заяву про визнання позову чи заперечення на позовну заву до суду не подав.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у позовній заяві. Просив суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечив з тих підстав, що постановою Львівського окружного адміністративного суду 01.10.2014р. у справі №2а-14465/11/1370 задоволено адміністративний позов ОСОБА_3 до Львівського ВРЕР УДАІ ГУМВС України у Львівській області про скасування державної реєстрації автомобілів, скасовано державну реєстрацію автомобіля марки MERCEDEC - BENZ SPRINTER 208 D державний номерний знак НОМЕР_1 1998року випуску, шасі (НОМЕР_3), що здійснена на ім'я ОСОБА_3, скасовано державну реєстрацію автомобіля марки VOLKSWAGEN TRANSPORTER Т 4, державний номерний знак НОМЕР_2 2002року випуску, що здійснена на ім'я ОСОБА_3
Заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Суд встановив, що 10.12.2009р. Львівським відділом реєстраційно-екзаменаційної роботи управління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області на ім'я відповідача здійснено першу реєстрацію в Україні транспортного засобу марки VOLKSWAGEN TRANSPORTER Т 4, державний номерний знак НОМЕР_2 2002року випуску, а 22.10.2009р. Львівським відділом реєстраційно-екзаменаційної роботи управління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області на ім'я відповідача здійснено першу реєстрацію в Україні транспортного засобу марки MERCEDEC - BENZ SPRINTER 208 D державний номерний знак НОМЕР_1 1998року випуску, що підтверджується листом Львівського ВРЕР ДАІ ГУМВС України у Львівській області від 11.02.2011р. №782зп.
З матеріалів справи вбачається, що при здійсненні державної реєстрації автомобілів марки VOLKSWAGEN TRANSPORTER Т 4, державний номерний знак НОМЕР_2 2002року та марки MERCEDEC - BENZ SPRINTER 208 D державний номерний знак НОМЕР_1 1998року випуску не сплачено податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, що підтверджується листом Західного головного регіонального управління «ПриватБанк» від 04.11.2010р. №5949, довідкою «Про результати перевірки щодо сплати податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів» від 24.12.2010р. №31151/17-00.
Відповідно до розрахунків ДПІ у Шевченківському районі м.Львова сума податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, яка підлягала сплаті відповідачем при першій реєстрації автомобіля марки VOLKSWAGEN TRANSPORTER Т 4, державний номерний знак НОМЕР_2 2002року випуску становить 17227грн., сума податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, яка підлягала сплаті відповідачем при першій реєстрації автомобіля марки MERCEDEC - BENZ SPRINTER 208 D державний номерний знак НОМЕР_1 1998року випуску становить 22990грн.
З огляду на наведене позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача коштів в розмірі 40217грн., що є заборгованістю з податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів.
При вирішенні спору по суті суд виходив з такого.
Принципи побудови системи оподаткування в Україні, податки і збори (обов'язкові платежі) до бюджетів та до державних цільових фондів, а також права, обов'язки та відповідальність платників визначається Законом України «Про систему оподаткування» від 25.06.1991 року № 1251-ХІІ.
Відповідно до ст. 2 вказаного Закону під податком і збором (обов'язковим платежем) до бюджетів та до державних цільових фондів слід розуміти обов'язковий внесок до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду, здійснюваний платниками у порядку і на умовах, що визначаються законами України про оподаткування.
Пункт 3 ч. 1 ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування» від 25.06.1991 року № 1251-ХІІ встановлює обов'язок платника податків і зборів сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни. Відповідно до ч. 4 вказаної статті, обов'язок фізичної особи щодо сплати податків і зборів припиняється із сплатою податку і збору або його скасуванням, а також у разі смерті платника.
Згідно з п. 10 ч. 1 ст. 14 Закону України «Про систему оподаткування» від 25.06.1991 року № 1251-ХІІ, податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів належить до загальнодержавних податків.
Податок з власників транспортних засобів, самохідних машин і механізмів, порядок його обчислення і сплати встановлюються Законом України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів» від 11.12.1991 року № 1963-ХІІ (надалі Закон від 11.12.1991 року №1963-ХІІ).
Стаття 1 Закону від 11.12.1991 року №1963-ХІІ (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) передбачає, що платниками податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів є підприємства, установи та організації, які є юридичними особами, іноземні юридичні особи, а також громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства, які здійснюють першу реєстрацію в Україні, реєстрацію, перереєстрацію транспортних засобів та/або мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні транспортні засоби, які відповідно до ст. 2 цього Закону є об'єктами оподаткування.
Згідно з положенням ст. 5 Закону від 11.12.1991 року № 1963-ХІІ податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів сплачується фізичними особами перед проведенням першої реєстрації в Україні, реєстрацією, перереєстрацією транспортних засобів, а також перед технічним оглядом транспортних засобів щорічно або один раз за два роки, але не пізніше першого півріччя року, в якому провадиться технічний огляд. При цьому, фізичні особи - платники податку зобов'язані пред'являти органам, що здійснюють першу реєстрацію в Україні, реєстрацію, перереєстрацію, зняття з обліку або технічний огляд транспортних засобів, квитанції або платіжні доручення про сплату податку за попередній (у разі здійснення сплати) та за поточний роки, а платники, звільнені від сплати цього податку, - відповідний документ, що дає право на користування цими пільгами.
Частиною 1 ст. 7 Закону від 11.12.1991 року №1963-ХІІ передбачено, що у разі приховування (заниження) об'єктів оподаткування з власників транспортних засобів стягуються сума несплаченого податку, а також пеня або штраф у порядку, передбаченому законом.
Суд встановив, що постановою Львівського окружного адміністративного суду від 01.10.2014р. у справі №2а-14465/11/1370 задоволено адміністративний позов ОСОБА_3 до Львівського ВРЕР УДАІ ГУМВС України у Львівській області про скасування державної реєстрації автомобілів, скасовано державну реєстрацію автомобіля марки MERCEDEC - BENZ SPRINTER 208 D державний номерний знак НОМЕР_1 1998року випуску, шасі (НОМЕР_3), що здійснена на ім'я ОСОБА_3, скасовано державну реєстрацію автомобіля марки VOLKSWAGEN TRANSPORTER Т 4, державний номерний знак НОМЕР_2 2002року випуску, що здійснена на ім'я ОСОБА_3 Вказана постанова не оскаржувалась та набрала законної сили.
Відповідно до ч.1 ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа. Щодо якої встановлено ці обставини.
Позивач під час розгляду адміністративної справи не навів об'єктивних доводів щодо наявності в діях відповідача ознак протиправності, як і не доведено правомірності стягнення з нього суми податку з власників транспортних засобів.
Вказаний висновок суду узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі "Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції" Суд визначив, що "…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління".
З врахуванням того, що позивачем не подано належних доказів здійснення
ОСОБА_3 першої державної реєстрації транспортних засобів марки VOLKSWAGEN TRANSPORTER Т 4, державний номерний знак НОМЕР_2 2002року випуску та марки MERCEDEC - BENZ SPRINTER 208 D державний номерний знак НОМЕР_1 1998року випуску, суд вважає, що відповідач не може бути визнаний платником податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, оскільки він не здійснював первинної реєстрації вказаного транспортного засобу. А відтак, відсутні підстави для стягнення з відповідача податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів за державну реєстрацію вказаного автомобіля у сумі 40217грн.
Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що у задоволенні адміністративного позову слід відмовити повністю.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади і їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Положення ст. 9 КАС України передбачає, що суди при вирішенні справи керуються принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному та об'єктивному дослідженні.
Таким чином, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є безпідставними та задоволенню не підлягають.
Відповідно до ст. 94 КАС України судові витрати стягненню зі сторін не підлягають.
Керуючись ст.ст. 7-11, 14, 69-71, 86, 87, 94, 159, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
у задоволенні адміністративного позову Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Львова до ОСОБА_3 про стягнення податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів відмовити повністю.
Судові витрати стягненню зі сторін не підлягають.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови суду складений і підписаний 17.11.2014р.
Суддя А.Г. Гулик