05.11.2014 р. Справа № 914/2292/14
Господарський суд Львівської області у складі колегії суддів Петрашко М.М. (головуючий), Кидисюк Р.А., Матвіїв Р.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сад Сандомєрські", Республіка Польща
до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, с.Завада Львівської області
про стягнення заборгованості в сумі 62 750,00 польських злотих (що еквівалентно 243 344,56 грн.)
За участю представників сторін:
від позивача Пастернак П.І. - адвокат (довіреність б/н від 25.04.2014р.);
від відповідача ОСОБА_6 - адвокат (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю НОМЕР_2).
Права та обов'язки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України роз'яснено, заяви про відвід судді не поступали, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходили. В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Суть спору: Позов заявлено Товариством з обмеженою відповідальністю "Сад Сандомєрські" до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про стягнення заборгованості в сумі 62 750,00 польських злотих (що еквівалентно 243 344,56 грн.).
Хід розгляду справи викладено в ухвалах суду.
Представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, просив позов задоволити з підстав викладених у позовній заяві.
Представник відповідача у встановленому законом порядку проти позову не заперечив, відзив на позов не подав.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, суд вважає за можливе розглянути справу відповідно до ст. 75 ГПК України за наявними у ній матеріалами яких достатньо для вирішення спору по суті.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, заслухавши представників сторін, суд,-
встановив:
15.11.2013р. Sad Sandomerski Spуіka z o.o. (Товариство з обмеженою відповідальністю "Сад Сандомєрські") продало Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_4 товари на загальну суму 62 750,00 польських злотих (243 344,56 грн.), а саме вижатий сік яблучний 13 brix, у картонних пакетах 31, 6 000 шт., 19 488 кг. брутто, та вижатий сік яблучно-вишневий 12 brix, у картонних пакетах 31, 250 шт., 812 кг. брутто, на загальну суму 62750,00 польських злотих.
Як стверджує позивач, відповідачем не здійснено оплату за поставлений йому товар. Таким чином Товариство з обмеженою відповідальністю "Сад Сандомєрські" звернулось до господарського суду Львівської області та просить стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 заборгованість в розмірі 62 750,00 польських злотих, що еквівалентно 243 344,56 грн. Крім того у позовній заяві позивач просить стягнути на його користь з відповідача 8 898,69 грн. витрат на оплату правової допомоги адвоката та 4 866,90 грн. витрат на оплату судового збору.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, оцінивши зібрані докази, суд дійшов висновку, що позов слід задоволити повністю з наступних підстав.
Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини. Згідно ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.
Згідно ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За умовами ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ст.712 ЦК України).
Згідно ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Крім того, згідно ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Згідно ст. 642 ч. 2 ЦК України якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції.
Згідно із ч.1 ст. 181 ГК України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Факт купівлі-продажу вищезазначеного товару на загальну суму 62 750,00 польських злотих (що еквівалентно 243 344,56 грн.) підтверджується наступними документами:
- листом Львівської митниці від 15.05.2014р. №13-70-69/40-4223;
- сертифікатом походження №PL/MF/AK 0336415 від 12.11.2013р.;
- рахунком-фактурою №FAS/1/11/2013 від 12.11.2013р.;
- міжнародною автомобільною накладною від 12.11.2013р.;
- митною декларацією країни відправлення №13PL341030E0050480 від 12.11.2013р.
Претензій щодо якості та кількості придбаного товару відповідачем не пред'явлено, докази сплати заборгованості в розмірі 62 750,00 польських злотих в матеріалах справи відсутні. Відзив на позов відповідачем не подано.
У відповідності із ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Враховуючи вищенаведені норми Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога позивача про стягнення з відповідача 62 750,00 польських злотих основного боргу є обґрунтованою, підтверджена матеріалами справи, не спростована відповідачем та підлягає задоволенню.
В порядку ст. 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
В порядку ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до абзацу 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
З огляду на вищенаведені норми процесуального закону та як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не спростовано доводів позовної заяви, не надано суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, що досліджені в ході судових засідань.
Сплата судового збору підтверджується квитанцією на суму 4 866,90 грн., який відповідно до ст.49 ГПК України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Разом з тим, як вбачається з позовної заяви, позивач просить стягнути з відповідача 62750 польських злотих (що еквівалентно 243 344 грн. 56 коп.) заборгованості за поставлений товар. Проте станом на дату сплати судового збору 20.06.2014р. курс польського злотого до гривні становив 390,6979 польських злотих за 100 грн. Відтак позивач мав сплатити 4903,26 грн. судового збору замість 4866,90 грн., а отже позивачем було не доплачено 36,36 грн. судового збору.
З огляду на викладене та на те, що позов задоволено повністю, суд дійшов висновку стягнути з відповідача 36,36 грн. судового збору в дохід Державного бюджету України.
Щодо стягнення з відповідача на користь позивача витрат на послуги адвоката суд зазначає наступне.
Як вбачається з матеріалів справи 26.04.2014р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Сад Сандомєрські" та адвокатом ОСОБА_7 укладено договір №1/04/14 про надання правової допомоги.
Як докази понесення позивачем витрат на послуги адвоката в розмірі 8 898,69 грн. є заяви на видачу готівки від 21.05.2014р. та 06.06.2014р., що містяться в матеріалах справи, в яких призначення платежу є «Допомога родичів». Разом з тим, у вказаних заявах не зазначено хто є відправником грошових коштів.
Відповідно до ч.5 ст.49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при задоволенні позову - на відповідача.
Відповідно до п.6.3. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21 лютого 2013 року № 7 витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК.
Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордера адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.
У разі неподання відповідних документів у господарського суду відсутні підстави для покладення на іншу сторону зазначених сум.
З огляду на те, що оплата відповідно до вищезазначених заяв на видачу готівки була здійснення не як оплата за надання послуг адвоката у даній справ, суд дійшов висновку, що вимога щодо оплати послуг адвоката у розмірі 8 898,69 грн. задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 43, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85, 115, 116 ГПК України, суд -
1. Позов задоволити повністю.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (81332, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_1) на користь Sad Sandomerski Spуіka z o.o. (Товариства з обмеженою відповідальністю "Сад Сандомєрські") (Республіка Польща, 27-600, м.Сандомеж, вул.Круковська, 20/58; номер запису до державного судового реєстру: KPC 000379864; ІПН 864-193-99-79; статистичний номер РЕГОН 260458358) заборгованість в розмірі 62 750,00 польських злотих (що еквівалентно 243 344,56 грн.) та 4 866,90 грн. судового збору.
3. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (81332, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_1) 36,36 грн. судового збору в дохід Державного бюджету України.
4. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили, в порядку ст.116 ГПК України.
5. Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.
Повний текст рішення
виготовлено 10.11.2014р.
Головуючий суддя Петрашко М.М.
Суддя Кидисюк Р.А.
Суддя Матвіїв Р.І.