Номер провадження: 22-ц/785/3159/14
Головуючий у першій інстанції Гнатюк В.О.
Доповідач Гончаренко В. М.
06.11.2014 року м. Одеса
06.11.2014 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі головуючого Гончаренко В.М.
суддів Короткова В.Д., Калараш А.А.
з участю секретаря Волчанського О.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі ТВБВ №10015/0396 філії Одеського облуправління до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором поруки та кредитним договором за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Одеського обласного управління АТ «Ощадбанк» на рішення Любашівського районного суду Одеської області від 23 січня 2014 року, -
встановила:
13.12.2013 року позивач звернувся до суду з зазначеним позовом до ОСОБА_2, посилаючись на те, що згідно з укладеним кредитним договором від 11.06.2007 р. ОСОБА_3 надано кредит в сумі 184 000,00 грн. з терміном остаточного погашення не пізніше 10.06.2027 року зі сплатою 16,3% річних за користування кредитом.
В забезпечення вимог цього договору в цей же день між банком та ОСОБА_2 укладено договір поруки, відповідно до якого останній зобов»язується відповідати солідарно в повному обсязі за своєчасне та повне виконання боржником ОСОБА_3
Оскільки в обумовлені кредитним договором строки позичальник зобов»язань щодо поверненню кредиту і сплати процентів не виконує, утворилась заборгованість станом на 04.06.2013 року у розмірі 247 944,90 гривень.
Представник відповідача позов не визнав.
Рішенням Любашівського районного суду Одеської області від 23 січня 2014 року у задоволенні позову відмовлено.
Представник ПАТ «Державний ощадний банк України», вважаючи рішення суду таким, що постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального права, 04.02.2014 року надав до суду апеляційну скаргу про його скасування з постановленням нового рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, законність i обґрунтованість рішення суду першої iнстанцiї та доводiв апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне її відхилити з наступних підстав.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, згідно з укладеним кредитним договором № 188 від 11.06.2007 р. ОСОБА_3 надано кредит в сумі 184 000,00 грн. з терміном остаточного погашення не пізніше 10.06.2027 року зі сплатою 16,3% річних за користування кредитом /а.с.4-7/.
На забезпечення виконання даного кредитного договору укладено договір поруки № 193 від 11.06.2007 р., згідно з яким поручитель ОСОБА_2 зобов»язується відповідати солідарно в повному обсязі за своєчасне та повне виконання боржником ОСОБА_3 зобов»язань за договором про іпотечний кредит № 188 від 11.06.2007 р. /а.с.8-9/.
Банк належним чином виконав зобов»язання за вказаним кредитним договором .
Позичальник зобов»язань щодо повернення кредиту і сплати процентів не виконує.
Станом на 04.06.2013 року сума заборгованості становить 247 944, 90 гривень, з яких як зазначає позивач, прострочена заборгованість за кредитом - 179 398 грн., заборгованість за відсотками - 44 904, 50 грн., пеня за неналежне виконання умов кредитного договору - 22 362, 40 грн., заборгованість за комісійними винагородами - 1 280 грн.
При цьому, колегія суддів звертає свою увагу на той факт, що довідка про заборгованість по кредиту, надана банком, не містить в собі даних, за який саме період утворилась заборгованість, не зазначено розрахунку по кредиту /а.с.10/.
Як передбачено ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.
Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Відповідно до п. 4.2 договору поруки № 193 від 11.06.2007 р. /а.с.- 9/, укладеного між банком та відповідачем, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання зобов»язань за договором про іпотечний кредит № 188 від 11.06.2007 р. не пред»явить вимоги до поручителя.
Як видно з договору про іпотечний кредит № 188 від 11.06.2007 р. ( п. 1.2 ) /а.с.- 4/, кредит надається на 20 років з терміном остаточного погашення не пізніше 10 червня 2027 року.
При цьому, на думку колегії суду, судом першої інстанції вірно звернуто увагу на той факт, що, відповідно до рішення Любашівського районного суду Одеської області від 30.06.2010 р. за вимогою ПАТ «Державний ощадний банк України» внесені зміни у п. 1.2 вказаного кредитного договору: слова та цифри «на 20 (двадцять років)» виключено, терміном остаточного погашення кредиту встановлено дату набрання зазначеним рішенням законної сили. До п. 1.5 внесені зміни - датою здійснення останнього платежу в рахунок погашення кредиту встановлено дату набрання рішенням суду в цій справі законної сили /а.с.32-33/.
Зазначене рішення не оскаржено та набрало законної сили 12 липня 2010 р.
Позивач протягом шести місяців від дня вступу в законну силу зазначеного рішення суду з відповідним позовом до поручителя - відповідача по справі,- не звертався.
Відповідно до ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку , встановленого в договорі поруки. У разі , якщо такий строк не встановлено, порука припиняється , якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов»язання не пред»явить вимоги до поручителя.
Доводи скарги та матеріали справи не дають підстав вважати, що судом при розгляді даної справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені статтями 309 ЦПК України, як підстави для скасування рішення. Приведені в апеляційній скарзі доводи не можуть бути прийняті до уваги, оскільки вони зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці та особистого тлумачення скаржником норм права.
Відповідно ж до ст.212 ЦПК України виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Як видно з матеріалів справи, суд об'єктивно оцінив зібрані по справі докази, дав їм належну правову оцінку і ухвалив обґрунтоване рішення, підстав для скасування якого, колегія суддів, відповідно до ст. 308 ЦПК України, не вбачає.
Керуючись п.1 ч.1 ст.307, ст.308, п.1.ч.1 ст.314 ЦПК України, колегія суддів,-
ухвалила:
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Одеського обласного управління АТ «Ощадбанк» на рішення Любашівського районного суду Одеської області від 23 січня 2014 року відхилити.
Рішення Любашівського районного суду Одеської області від 23 січня 2014 року залишити без змін.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене шляхом подачі касаційної скарги до касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий В.М.Гончаренко
Судді: В.Д.Коротков
А.А.Калараш