ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 910/12516/14 12.11.14 р.
За позовом Коростенського міжрайонного прокурора Житомирської області
до: 1) Житомирської обласної державної адміністрації;
2) Коростенської районної державної адміністрації;
3) Товариства з обмеженою відповідальністю "Омелянівський кар'єр";
4) Реєстраційної служби Коростенського міськрайонного управління
юстиції Житомирської області
про визнання протиправними та скасування розпоряджень голови
Житомирської ОДА, визнання недійсним договору оренди, скасування
державної реєстрації права оренди та зобов'язання вчинити дії
Суддя Зеленіна Н.І.
При секретарі судового засідання Пархоменко Ю.Л.,
за участю представників учасників судового процесу:
від прокуратури: Пилипенко Т.А., посвідчення № 018324 від 16.07.2013 р.;
від відповідача-1: не з'явився;
від відповідача-2: не з'явився;
від відповідача-3: Кравченко Р.М. за довіреністю № б/н від 24.09.2014 р.;
від відповідача-4: не з'явився.
Коростенський міжрайонний прокурор Житомирської області звернувся до господарського суду міста Києва з позовною заявою до Житомирської обласної державної адміністрації, Коростенської районної державної адміністрації, Товариства з обмеженою відповідальністю "Омелянівський кар'єр", Реєстраційної служби Коростенського міськрайонного управління юстиції Житомирської області про визнання протиправними та скасування розпоряджень голови Житомирської ОДА, визнання недійсним договору оренди, скасування державної реєстрації права оренди та зобов'язання вчинити дії.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 26.06.2014 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 24.07.2014 р.
11.07.2014 р. від відповідача-1 надійшов відзив по справі.
11.07.2014 р. від відповідача-2 надійшов відзив по справі.
24.07.2014 р. від прокуратури через відділ діловодства суду надійшли додаткові документи по справі.
У судовому засіданні 24.07.2014 р. прокурор подав додаткові документи по справі.
Представник відповідача-3 у судовому засіданні подав відзив по справі.
Ухвалою від 24.07.2014 р. розгляд справи відкладено на 04.08.2014 р.
Розпорядженням Заступника голови господарського суду міста Києва від 04.08.2014 р. у зв'язку з перебуванням судді Зеленіної Н.І. на лікарняному справу передано для розгляду судді Прокопенко Л.В.
Ухвалою від 04.08.2014 р. суддею Прокопенко Л.В. справу прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 19.08.2014 р.
Розпорядженням Заступника голови господарського суду міста Києва від 11.08.2014 р. у зв'язку з виходом з лікарняного справу передано для розгляду судді Зеленіній Н.І.
Ухвалою господарського суду міста Києва 11.08.2014 р. справу прийнято до провадження суддею Зеленіною Н.І.
15.08.2014 р. від відповідача-4 надійшов відзив по справі.
Ухвалою від 19.08.2014 р. розгляд справи відкладено на 29.08.2014 р.
Розпорядженням Заступника голови господарського суду міста Києва від 29.08.2014 р. у зв'язку з перебуванням суддів Зеленіної Н.І. у відпустці справу передано для розгляду судді Лиськову М.О.
Ухвалою від 29.08.2014 р. суддею Лиськовим М.О. прийнято справу до провадження, розгляд справи призначено на 16.09.2014 р.
Розпорядженням Заступника голови господарського суду міста Києва від 04.09.2014 р. у зв'язку з виходом із відпустки справу передано для розгляду судді Зеленіній Н.І.
Ухвалою господарського суду міста Києва 04.09.2014 р. справу прийнято до провадження суддею Зеленіною Н.І.
15.09.2014 від відповідача-1 через канцелярію суд надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника.
22.09.2014 р. від прокуратури надійшла заява про часткову відмову від позову.
Ухвалою від 16.09.2014 р. розгляд справи відкладено на 30.09.2014 р.
30.09.2014 р. через канцелярію суду від відповідача-3 надійшов відзив по справі.
Розпорядженням Заступника голови господарського суду міста Києва від 30.09.2014 р. у зв'язку з перебуванням судді Зеленіної Н.І. у відпустці справу передано для розгляду судді Лиськову М.О.
Ухвалою від 30.09.2014 р. суддею Лиськовим М.О. справу прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 21.10.2014 р.
06.10.2014 від відповідача-2 через канцелярію суд надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника.
Розпорядженням Заступника голови господарського суду міста Києва від 08.10.2014 р. у зв'язку з виходом з відпустки справу передано для розгляду судді Зеленіній Н.І.
Ухвалою від 08.10.2014 р. справу прийнято до провадження суддею Зеленіною Н.І.
Ухвалою від 21.10.2014 р. розгляд справи відкладено на 12.11.2014 р.
У судовому засіданні 12.11.2014 р. прокурор підтримав заяву про часткову відмову від позову в частині вимог про скасування державної реєстрації права оренди земельної ділянки та зобов'язання реєстраційної служби Коростенського міськрайонного управління юстиції Житомирської області внести запис до Державного реєстру прав про скасування державної реєстрації права оренди, решту позовних вимог підтримав у повному обсязі.
Представник відповідача-3 заперечив проти задоволення позовних вимог.
Представники відповідачів-1,-2,-4 у судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, про дату, час і місце судового розгляду справи повідомлені належним чином.
У судовому засіданні 12.11.2014 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши наявні в справі матеріали, заслухавши пояснення прокурора та представника відповідача-3, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Розпорядженням Голови Житомирської ОДА «Про надання в оренду земельних ділянок, надання дозволу на розроблення проектів землеустрою, надання дозволу на проведення експертної грошової оцінки та продаж земельних ділянок» від 21.08.2012 р. № 297 (надалі - Розпорядження № 297), зокрема, надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою на відведення земельної ділянки орієнтовною площею 4,4076 га в оренду під розміщення відвалів розкривних порід із земель запасу Горщиківської сільської ради Коростенського району.
Розпорядженням Голови Житомирської ОДА «Про надання в оренду земельних ділянок, надання дозволу на розроблення проектів землеустрою, надання дозволу на проведення експертної грошової оцінки, продаж земельних ділянок та погодження надання в довгострокове тимчасове користування лісів без вилучення земельних ділянок у постійних користувачів» від 26.03.2013 р. № 85 (надалі - Розпорядження № 85), зокрема, затверджено проект землеустрою на відведення земельної ділянки загальною площею 4,4076 га в оренду під розміщення відвалів розкривних порід із земель запасу Горщиківської сільської ради Коростенського району.
02.10.2013 р., на підставі Розпорядження № 85, між Житомирською ОДА, як орендодавцем, та ТОВ «Омелянівський кар'єр», як орендарем, укладено Договір оренди землі, за умовами якого:
- на підставі розпорядження голови Житомирської ОДА від 26.03.2013 № 85 «Про надання в оренду земельних ділянок, надання дозволу на розроблення проектів землеустрою, надання дозволу на проведення експертної грошової оцінки, продаж земельних ділянок та погодження надання в довгострокове тимчасове користування лісів без вилучення земельних ділянок у постійних користувачів» орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку розміром 4,4076 га землі, під розміщення відвалів розкривних порід (землі промисловості, транспорту землі, під розміщення відвалів розкривних порід (землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення), яка знаходиться за межами населеного пункту на території Горщиківської сільської ради (землі запасу);
- в оренду передається земельна ділянка, яка має кадастровий номер 1822381200:09:000:0017, загальною площею 4,4076 гектарів (п. 2. Договору);
- Договір укладено терміном до 09.06.2019. Після закінчення строку Договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 (тридцять) днів до закінчення строку дії Договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію (п. 8. Договору);
- орендна ділянка передається в оренду для розміщення відвалів розкривних порід (землі, промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення). Цільове призначення земельної ділянки: для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов'язані з користуванням надрами (п. п. 15., 16. Договору);
- земельна ділянка, що надається в оренду, вважається переданою орендарю за актом приймання-передачі об'єкту земельної ділянки в користування на умовах Договору (п. 20. Договору);
- Договір вступає в силу з моменту його державної реєстрації (п. 41. Договору).
02.10.2013 р. Житомирською ОДА та ТОВ «Омелянівський кар'єр» оформлено акт приймання-передачі земельної ділянки за Договором, відповідно до якого орендодавець передає, а орендар приймає в оренду земельну ділянку, кадастровий №1822381200:09:000:0017, загальною площею 4,4076 га, розташовану на території Горщиківської сільської ради Коростенського району (за межами населених пунктів, землі запасу). На земельній ділянці знаходяться: відкриті розробки, кар'єри, шахти.
Зобов'язанням, згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч. 1 ст. 6, ч. 4 ст. 4 Закону України «Про оренду землі», орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі. Орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у державній власності, є органи виконавчої влади, які відповідно до закону передають земельні ділянки у власність або користування.
Відповідно до частини першої статті 124 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.
Частиною першою статті 15 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.
Відповідно до ст. ст. 626-629 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості; зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства; договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 648 Кодексу встановлено, що зміст договору, укладеного на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, обов'язкового для сторін (сторони) договору, має відповідати цьому акту. Особливості укладення договору на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування встановлюються актами цивільного законодавства.
Дослідивши оспорюваний Договір, суд дійшов висновку про те, що сторони при його укладанні дійшли згоди щодо всіх істотних умов, встановлених ст. 15 Закону України «Про оренду землі», належним чином оформили таку домовленість та внесли відповідні умови у текст Договору. Даний Договір відповідає Розпорядженню Голови Житомирської ОДА «Про надання в оренду земельних ділянок, надання дозволу на розроблення проектів землеустрою, надання дозволу на проведення експертної грошової оцінки, продаж земельних ділянок та погодження надання в довгострокове тимчасове користування лісів без вилучення земельних ділянок у постійних користувачів» від 26.03.2013 р. № 85.
Статтею 13 Конституції України визначено, що земля є об'єктом права власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України.
Згідно зі ст. 3 Земельного кодексу України, земельні відносини регулюються Конституцією України, Земельним Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно - правовими актами.
Відповідно до ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та право користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.
Таким чином, право власності або право користування земельною ділянкою із земель державної або комунальної власності виникає лише за наявності рішення зазначених органів і тільки в межах, вказаних в цих рішеннях.
Згідно з ч. 2 ст. 6 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», розпорядження голів місцевих державних адміністрацій, прийняті в межах їх компетенції, є обов'язковими для виконання на відповідній території всіма органами, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами та громадянами.
Відповідно до частини першої статті 123 Земельного кодексу, надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування. Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення; формування нової земельної ділянки (крім поділу та об'єднання).
Позивач як на підставу визнання спірного Договору недійсним посилався на порушення процедури передачі земельної ділянки в оренду. Так, позивач зазначає, що земельна ділянка мала бути передана за правилами ч. 2 ст. 124 ЗК України, тобто шляхом проведення земельних торгів, а не в порядку, передбаченому статтею 134 ЗК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 124 Земельного кодексу України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.
За умовами ч. 2 ст. 134 ЗК України, не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі використання земельних ділянок для потреб, пов'язаних з користуванням надрами, та спеціального водокористування відповідно до отриманих спеціальних дозволів (ліцензій).
При цьому, з наявних у матеріалах справи доказів вбачається, що відповідно до спеціального дозволу від 09.06.2006 р., реєстраційний № 3891, переоформленого замість дозволу від 24.01.1997 р. № 768, ТОВ «Омелянівський кар'єр» отримано дозвіл на видобування граніту - каменя будівельного на території Березівського родовища (3 км. на захід від с. Березівка Коростенського району Житомирської області). Термін дії спеціального дозволу - 13 років.
Актом Житомирської обласної ради від 08.09.2010 № 61 про надання гірничого відводу, переоформленим замість акта від 14.05.2004 № 25, засвідчено надання гірничого відводу ТОВ «Омелянівський кар'єр» з метою розробки Березівського родовища граніту; гірничий відвід знаходиться 3,0 км на захід від с. Березівка Коростенського району Житомирської області; площа проекції гірничого відводу - 76,15 гектара; термін чинності Акта - 8 років і 9 місяців.
Статтею 1 Кодексу України про надра встановлено, що надра - це частина земної кори, що розташована під поверхнею суші та дном водоймищ і простягається до глибин, доступних для геологічного вивчення та освоєння.
Відповідно до ст. ст. 14, 19 Кодексу України про надра, надра надаються у користування, зокрема, для видобування корисних копалин. Надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою збагаченою надрами. Право на користування надрами засвідчується актом про надання гірничого відводу.
Згідно з ч. 1 ст. 17 цього ж Кодексу, гірничим відводом є частина надр, надана користувачам для промислової розробки родовищ корисних копалин та цілей, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин. Користування надрами за межами гірничого відводу забороняється.
Частинами 1, 2 ст. 18 Кодексу встановлено, що надання земельних ділянок для потреб, пов'язаних з користуванням надрами, провадиться в порядку, встановленому земельним законодавством України. Земельні ділянки для користування надрами, крім випадків, передбачених статтею 23 цього Кодексу, надаються користувачам надр після одержання ними спеціальних дозволів на користування надрами чи гірничих відводів.
Видобування корисних копалин - це, безпосередньо, процес добування корисних копалин з надр в результаті їхньої розробки. Тобто, видобування корисних копалин - це фактичне вилучення корисних копалин з надр. Нерозривно з видобуванням корисних копалин пов'язані розкривні роботи, тобто, роботи щодо виймання та переміщення порід (розкриву), що покривають та/або вміщують корисну копалину.
Таким чином, влаштування відвалів розкривних порід не являється діяльністю з видобування корисних копалин, проте, здійснення видобування неможливе без проведення додаткових робіт, якими, зокрема, являється влаштування відвалів розкривних порід.
За таких обставин, земельна ділянка, передана в орендне користування за оспорюваним Договором, прямо використовується для потреб, пов'язаних з видобуванням корисних копалин відповідно до спеціального дозволу від 09.06.2006 реєстраційний № 3891 та акту про надання гірничого відводу від 08.09.2010 № 61, тобто використовується для потреб, пов'язаних із користуванням надрами відповідно до отриманого спеціального дозволу.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що земельна ділянка, передана в орендне користування за оспорюваним Договором, використовується для потреб, пов'язаних з користуванням надрами, відтак, за умовами ч. 2 ст. 134 ЗК України, не підлягає продажу на конкурентних засадах (земельних торгах).
Пунктом 10 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.
Відповідно до ст. 21 Цивільного кодексу України, суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси. Суд визнає незаконним та скасовує нормативно-правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про безпідставність тверджень позивача щодо незаконності оскаржуваних розпоряджень голови Житомирської обласної державної адміністрації № 297 від 21.08.2014 р. та № 85 від 2.03.2013 р.
Статтею 215 Цивільного кодексу України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Відповідно до ч. ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Згідно з ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України, господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.
Дослідивши оспорюваний пункт Договору, суд дійшов висновку, що зміст Договору не суперечить Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Сторони при укладенні Договору мали необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення сторін Договору було вільним і відповідало їх внутрішній волі. Договір спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Таким чином, у суду відсутні правові підстави, вичерпний перелік яких встановлено ст. 203 ЦК України, для визнання оспорюваного договору недійним.
Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно зі ст. 34 Кодексу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
За приписами ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
В порядку, передбаченому ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Дослідивши подану до суду заяву про часткову відмову від позову в частині позовних вимог щодо скасування державної реєстрації права оренди земельної ділянки площею та зобов'язання реєстраційної служби Коростенського міськрайонного управління юстиції Житомирської області внести запис до Державного реєстру прав про скасування державної реєстрації права оренди, суд дійшов висновку про те, що така відмова не суперечить чинному законодавству України та не порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, у зв'язку з чим суд приймає вказану заяву та припиняє провадження у справі в цій частині на підставі п. 4 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає решту позовних вимог недоведеними, необґрунтованими та такими, що не відповідають фактичним обставинам справи, а відтак такими, що не підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, у разі відмови у задоволенні позову витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.
У випадках, коли позивач звільнений від сплати судового збору, якщо позов залишено без задоволення, судовий збір не стягується (п. 4.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 р. № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України»).
Керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 43, 33, 43, 49, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Припинити провадження у справі в частині позовних вимог про скасування державної реєстрації права оренди земельної ділянки площею 4,4076 га, кадастровий номер 1822381200:09:000:0017, набутого ТОВ «Омелянівський кар'єр» згідно договору оренди землі від 02.10.2013 р. та про зобов'язання реєстраційної служби Коростенського міськрайонного управління юстиції Житомирської області внести запис до Державного реєстру прав про скасування державної реєстрації права оренди, набутого ТОВ «Омелянівський кар'єр» згідно договору оренди землі від 02.10.2013 р. на земельну ділянку площею 4 4076 га, кадастровий номер 1822381200:09:000:0017.
2. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повний текст рішення складено 17.11.2014 р.
Суддя Н.І. Зеленіна