11.11.14р. Справа № 904/7600/14
Суддя господарського суду Дніпропетровської області Новікова Р.Г. при секретарі судового засідання Яковлєвій А.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали
За позовом Приватного підприємства "Научно-діагностичний і консультативний центр "ГОЛОВНИЙ БІЛЬ", м. Дніпропетровськ
до Комунального закладк "Дніпропетровська обласна клінічна лікарня ім. Мечникова", м. Дніпропетровськ
про зобов'язання орендодавця здійснити перерахунок орендної плати
Представники:
Від позивача: Кириченко Т.О., дов . № б/н від 23.08.14р.
Від відповідача: Сивун Т.С., дов . №5/2718 від 18.11.2013р.
на підставі статті 77 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні від 22.10.2014р. проголошено перерву до 11.11.2014р.
СУТЬ СПОРУ: Приватне підприємство «Науково-консультативний і діагностичний центр «Головний біль» м. Дніпропетровськ звернулось до Комунального закладу «Дніпропетровська обласна клінічна лікарня ім.. І.І.Мечникова» м. Дніпропетровськ з позовом про зобов'язання відповідача здійснити перерахунок орендної плати, починаючи з січня 2012р., з урахуванням коефіцієнту 0,7; в подальшому, при розрахунку орендної плати враховувати коефіцієнт 0,7.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на положення Методики розрахунку орендної плати за майно, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Дніпропетровської області, та пропорції її розподілу, затверджену рішенням Дніпропетровської обласної ради №201-10/VI від 27.12.2011р.; лист від 18.07.2014р. з пропозицією здійснити перерахунок орендної плати з січня 2012р.
Позивач зазначає, що між сторонами укладений договір довгострокової оренди №73 від 01.01.2001р., згідно з яким позивач орендує нежитлове приміщення на першому поверсі будівлі консультаційної поліклініки площею 51кв.м для надання діагностичних послуг та медичної допомоги.
Посилаючись на норми Методики розрахунку орендної плати за майно, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Дніпропетровської області, та пропорції її розподілу, затверджену рішенням Дніпропетровської обласної ради №201-10/VI від 27.12.2011р., позивач зазначає, що при розрахунку розміру орендної плати відповідачем необґрунтовано не було враховано коефіцієнт 0,7, передбачений Методикою для орендарів - вітчизняних і фізичних осіб, що є суб'єктами малого підприємництва, які проводять виробничу діяльність безпосередньо на орендованих виробничих площах (крім офісів).
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 01.10.2014р. було порушено провадження у справі та призначене судове засідання.
У відзиві від 20.10.2014р., відповідач не погодився із заявленими вимогами, обґрунтовуючи це наступним.
З огляду на приписи статей 626, 627, 638, 654, 759 Цивільного кодексу України відносини між сторонами врегульовані договором оренди. Укладаючи договір оренди, позивач погодився на його умови, в тому числі, визначення розміру орендної плати. Зміна або розірвання договору здійснюється в такій самій формі, що й договір, який змінюється або розривається.
Позивач не направляв на адресу відповідача, як це передбачено статтею 188 Господарського кодексу України, пропозиції про внесення змін до договору. Лист від 18.07.2014р. про перерахунок не є такою пропозицією в розумінні статті 654 Цивільного кодексу України.
Крім того, згідно роз'яснення, наданого заступником директора Департаменту Фонду державного майна України, виробнича діяльність позивача не підпадає під ознаки «діяльність у сферах промислового, будівельного та сільськогосподарського виробництва». Тому відсутні підстави для застосування при розрахунку орендної плати коефіцієнту 0,7.
У запереченнях на відзив позивач додатково вказав, що згідно пункту 3.2 договору оренди нерухомого майна від 01.01.2001р. орендна плата розраховується згідно Методики. Тому розмір ставки, що використовується при розрахунку має відповідати положенням вищезгаданої Методики.
Позивач не погоджується з позицією відповідача щодо можливості внесення змін до договору шляхом лише укладання додаткової угоди, оскільки попередні розрахунки орендної плати (додаток №2) складались відповідачем самостійно та надавались позивачу.
Також позивач зазначає, що звернення його до відповідача про перерахунок орендної плати не є пропозицією про зміни умов договору у розумінні статті 654 Цивільного кодексу України та статті 188 Господарського кодексу України. Це законна вимога однієї сторони про належне виконання договору іншою стороною з огляду на приписи статей 525, 526 Цивільного кодексу України.
Позивач вказує, що його вимоги базуються не на внесенні змін до договору, а мають на меті зобов'язати відповідача здійснювати розрахунок орендної плати відповідно до вимог договору, Методики та чинного законодавства України.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив наступне.
Дніпропетровською обласною клінічною лікарнею ім. І.І.Мечникова (далі - орендодавець) та Приватним підприємством «Науково-діагностичний і консультаційний центр «Головний Біль» (далі - орендар) був підписаний договір оренди нерухомого майна №73 від 01.01.2001р. (далі - договір оренди), згідно якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нежитлове приміщення загальною площею 51м2 на першому поверсі консультаційної поліклініки, розташованої за адресою - м. Дніпропетровськ, Жовтнева площа, 14.
В подальшому, Дніпропетровська обласна клінічна лікарня ім. І.І.Мечникова була перетворена у Комунальний заклад «Дніпропетровська обласна клінічна лікарня ім. І.І.Мечникова». Згідно Статуту вказаної установи, заклад заснований на спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст Дніпропетровської області та перебуває в управлінні Дніпропетровської обласної ради.
В розділі 3 договору оренди сторони визначили, що орендна плата розраховується згідно з «Методикою», затвердженою рішенням Дніпропетровської обласної ради №20-3/ХХIII від 16.10.1998р., зі змінами та доповненнями, внесеними рішенням Дніпропетровської обласної ради №226-10/ХХIII від 31.03.2000р. (додаток №2, невід'ємна частина договору).
В пункті 3.5 договору оренди сторони визначили, що розмір орендної плати може бути переглянутий за вимогою однієї із сторін у випадку зміни цін і тарифів, в інших випадках, передбачених законодавством України, та змінений за згодою органу, який погодив передачу майна в оренду.
В пункті 7.2 договору оренди сторони встановили, що зміна, доповнення до договору оформляються в письмовій формі за підписом всіх сторін та є невід'ємною частиною договору. Факсове листування має юридичну силу у разі письмового підтвердження повноважними представниками сторін.
Згідно пункту 7.3 договору оренди зміни та розірвання договору можуть мати місце за взаємною згодою сторін з урахуванням вимог цього договору. Зміни або доповнення, що вносяться до договору, розглядаються сторонами протягом місяця. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Сторони визначили в пункті 7.1 договору оренди, що договір діє до 31.12.2003р.
В подальшому, додатковими угодами від 01.01.2001р., від 01.12.2002р., від 01.01.2004р., від 01.01.2007р., від 28.12.2009р. сторони вносили зміни до договору оренди нерухомого майна №73 від 01.01.2001р.
Так, було встановлено, що договір діє до 31.12.2007р., потім - до 31.12.2018р.; визначений порядок сплати податку на додану вартість; змінений строк внесення орендної плати; змінена площа орендованого приміщення з 51м2 на 51,3м2.
Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивач просить зобов'язати відповідача здійснити перерахунок орендної плати, починаючи з січня 2012р., з урахуванням коефіцієнту 0,7; в подальшому, при розрахунку орендної плати враховувати коефіцієнт 0,7.
Згідно з матеріалами справи, відносини між сторонами ґрунтуються на договорі оренди нерухомого майна №73 від 01.01.2001р. Сторони визначили, що розрахунок орендної плати, наведений в додатку №1 до договору оренди, є невід'ємною частиною цього договору.
За приписами статі 10 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» №98/95-ВР від 14.03.1995р. (із змінами та доповненнями) орендна плата з урахуванням її індексації віднесена до істотних умов договору оренди.
Статтею 21 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» №98/95-ВР від 14.03.1995р. (із змінами та доповненнями) також зазначено, що розмір орендної плати може бути змінено за погодженням сторін. Розмір орендної плати може бути змінено на вимогу однієї з сторін, якщо з незалежних від них обставин істотно змінився стан об'єкта оренди, а також в інших випадках, встановлених законодавчими актами України.
Таким чином, розмір орендної плати є однією з умов договору оренди, зміна якої має відбуватись у встановленому чинним законодавством порядку та формі.
Стаття 188 Господарського кодексу України визначає, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.
За приписами статті 654 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.
Згідно статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
В договорі оренди нерухомого майна №73 від 01.01.2001р. сторони чітко визначили, що зміна, доповнення до договору оформляються в письмовій формі за підписом всіх сторін та є невід'ємною частиною договору. Факсове листування має юридичну силу у разі письмового підтвердження повноважними представниками сторін.
Статтею 653 Цивільного кодексу України визначені правові наслідки зміни договору. Так, у разі зміни договору зобов'язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо.
У разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.
Оскільки позивачем обрано помилковий спосіб захисту своїх прав, суд відмовляє в задоволенні вимог про зобов'язання відповідача здійснити перерахунок орендної плати, починаючи з січня 2012р., з урахуванням коефіцієнту 0,7; в подальшому, при розрахунку орендної плати враховувати коефіцієнт 0,7.
Разом з тим, позивач не позбавлений можливості в подальшому звернутися до суду з належним чином оформленими вимогами.
Судові витрати розподіляються відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.
Враховуючи викладене та керуючись нормами статей Господарського кодексу України, Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 2, 4, 21, 22, 33, 34, 36, 38, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
У задоволенні позовних вимог Приватного підприємства «Науково-консультативний і діагностичний центр «Головний біль» м. Дніпропетровськ до Комунального закладу «Дніпропетровська обласна клінічна лікарня ім. І.І.Мечникова» м. Дніпропетровськ про зобов'язання відповідача здійснити перерахунок орендної плати, починаючи з січня 2012р., з урахуванням коефіцієнту 0,7; в подальшому, при розрахунку орендної плати враховувати коефіцієнт 0,7 - відмовити.
В судовому засіданні від 11.11.2014р. проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повний текст підписаний 17.11.2014р.
Суддя Р.Г. Новікова