іменем україни
22 жовтня 2014 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Касьяна О.П.,
суддів: Гончара В.П., Дербенцевої Т.П.,
Остапчука Д.О., Савченко В.О.,
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за касаційною скаргою ОСОБА_4, яка діє від імені ОСОБА_3, на заочне рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 20 червня 2013 року та ухвалу апеляційного суду Черкаської області від 09 січня 2014 року,
У квітні 2013 року публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» (далі - ПАТ «Дельта Банк») звернулось до суду з указаним позовом, в обґрунтування вимог посилаючись на те, що 30 жовтня 2007 року між банком та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір № 002-09500-301007, за умовами якого банк відкрив останньому відновлювальну кредитну лінію в розмірі 30 000 грн зі встановленням на день укладення договору кредитного ліміту на платіжну картку в розмірі 3000 грн із кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки, зі сплатою 29,9 % річних за користування кредитом.
Порядок надання та користування кредитом визначений договором про відкриття карткового рахунку та обслуговування платіжної картки, Тарифами на обслуговування платіжних карток (далі - Тарифи), Правилами здійснення операцій за картковими рахунками (далі - Правила), анкетою позичальника.
Відповідно до умов договору позичальник зобов'язався щомісяця в строки, визначені Правилами, здійснювати погашення частини суми заборгованості за кредитною лінією, яка виникла за попередній звітний місяць, а також здійснювати погашення в повному обсязі заборгованості за овердрафтом, яка виникла за попередній звітний місяць, сплачувати всю суму процентів, нарахованих за користування кредитною лінією та/або овердрафтом за попередній звітний місяць, та всю суму пені, яка нарахована за попередній звітний місяць у разі порушення строків сплати заборгованості за кредитною лінією та/або овердрафтом та процентів за користування кредитною лінією та/або овердрафтом.
ОСОБА_3 належним чином зобов'язання за кредитним договором не виконує, у зв'язку з чим станом на 25 грудня 2012 року утворилась заборгованість в розмірі 24 993 грн 64 коп., з яких: 15 000 грн - заборгованість за кредитом, 5 045 грн 51 коп. - заборгованість з відсотків, 4948 грн 13 коп. - заборгованість з комісії, яку банк просив стягнути на свою користь з відповідача.
Заочним рішенням Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 20 червня 2013 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Черкаської області від 09 січня 2014 року, позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 24 993 грн 64 коп., з яких: 15 000 грн - заборгованість за кредитом, 5 045 грн 51 коп. - заборгованість з відсотків, 4948 грн 13 коп. - заборгованість з комісії. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
У касаційній скарзі ОСОБА_4, яка діє від імені ОСОБА_3, просить скасувати вказані рішення суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду і ухвалити нове рішення про відмову в позові, посилаючись на невідповідність висновків судів обставинам справи, неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення судом норм процесуального права.
Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.
Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, виходив із того, що відповідач належним чином не виконує зобов'язання за кредитним договором, тому дійшов висновку про те, що заборгованість за вказаним договором, яка виникла станом на 25 грудня 2012 року, підлягає стягненню з останнього на користь банку.
Судами встановлено, що 30 жовтня 2007 року між ПАТ «Дельта Банк» та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір № 002-09500-301007, за умовами якого банк відкрив останньому відновлювальну кредитну лінію в розмірі 30 000 грн зі встановленням на день укладення договору кредитного ліміту на платіжну картку в розмірі 3000 грн із кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки, зі сплатою 29,9 % річних за користування кредитом.
Порядок надання та користування кредитом визначений договором про відкриття карткового рахунку та обслуговування платіжної картки, Тарифами, Правилами та анкетою позичальника.
Відповідно до умов договору про відкриття карткового рахунку та обслуговування платіжної картки позичальник зобов'язався щомісяця в строки, визначені Правилами, здійснювати погашення частини суми заборгованості за кредитною лінією, яка виникла за попередній звітний місяць, а також здійснювати погашення в повному обсязі заборгованості за овердрафтом, яка виникла за попередній звітний місяць, сплачувати всю суму процентів, нарахованих за користування кредитною лінією та/або овердрафтом за попередній звітний місяць, та всю суму пені, яка нарахована за попередній звітний місяць у разі порушення строків сплати заборгованості за кредитною лінією та/або овердрафтом та процентів за користування кредитною лінією та/або овердрафтом.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
Згідно з положенням ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
ОСОБА_3 належним чином зобов'язання за кредитним договором не виконує, у зв'язку з чим станом на 25 грудня 2012 року утворилась заборгованість в розмірі 24 993 грн 64 коп., з яких: 15 000 грн - заборгованість за кредитом, 5 045 грн 51 коп. - заборгованість з відсотків, 4948 грн 13 коп. - заборгованість з комісії.
За таких обставин суди повно та всебічно з'ясувавши обставини справи, належним чином перевіривши доводи та заперечення сторін, правильно застосувавши норми матеріального і процесуального права, дійшли обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позову та стягнення з відповідача на користь банку заборгованості за кредитним договором.
Доводи касаційної скарги про те, що відповідач не звертався до банку з заявою про заміну платіжної картки у зв'язку з закінченням терміну її дії, спростовуються матеріалами справи в яких наявні заяви ОСОБА_3 від 09 грудня 2009 року та від 13 січня 2011 року про заміну платіжної картки у зв'язку з закінченням терміну її дії (а.с. 62, 63).
Інші доводи касаційної скарги про порушення судами норм матеріального та процесуального права є безпідставними, не спростовують висновків судів та не дають підстав для скасування оскаржуваних судових рішень.
Статтею 337 ЦПК України визначено, що суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про відхилення касаційної скарги і залишення рішення суду першої інстанції та ухвали апеляційного суду без змін.
Керуючись ст. ст. 336, 337, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справах
Касаційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Заочне рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 20 червня 2013 року та ухвалу апеляційного суду Черкаської області від 09 січня 2014 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий О.П. Касьян
Судді: В.П. Гончар
Т.П. Дербенцева
Д.О. Остапчук
В.О. Савченко