06 листопада 2014 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
Гвоздика П.О., Горелкіної Н.А., Журавель В.І.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, треті особи: орган опіки та піклування - Виконавчий комітет Соснівської міської ради, ОСОБА_9, про припинення дій, які порушують сімейні права, надання доступу до безперешкодного спілкування з дружиною, за касаційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 26 березня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Львівської області від 26 червня 2014 року,
У вересні 2013 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, треті особи: орган опіки та піклування - Виконавчий комітет Соснівської міської ради, ОСОБА_9, про припинення дій, які порушують сімейні права, надання доступу до безперешкодного спілкування з дружиною.
Рішенням Червоноградського міського суду Львівської області від 26 березня 2014 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Львівської області від 26 червня 2014 року, позов задоволено. Зобов'язано ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 надавати ОСОБА_4 вільний те безперешкодний доступ до спілкування з його дружиною - ОСОБА_9 Стягнуто з ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 в дохід держави по 60 грн 90 коп. судового збору з кожного.
У касаційній скарзі ОСОБА_5 просить судові рішення скасувати та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Колегія суддів дійшла висновку, що підстави для перегляду судових рішень відсутні, виходячи з наступного.
Судами встановлено, що позивач та ОСОБА_9 перебувають у зареєстрованому шлюбі з 12 лютого 1955 року.
ОСОБА_9 є особою похилого віку, потребує постійної сторонньої допомоги та проживає разом із сім'єю своєї доньки в належній відповідачам квартирі.
В зв'язку із тим, що між сторонами виникли неприязні стосунки, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 можливості ОСОБА_4 спілкуватися із його дружиною не надають.
Згідно із абз. 2 ч. 1 ст. 3 СК України подружжя вважається сім'єю і тоді, коли дружина та чоловік у зв'язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно.
Частиною 5 ст. 5 СК України визначено, що ніхто не може зазнавати втручання в його сімейне життя, крім випадків, встановлених Конституцією України.
За змістом ст. 7 СК України регулювання сімейних відносин здійснюється з урахуванням права на таємницю особистого життя їх учасників, їхнього права на особисту свободу та недопустимості свавільного втручання у сімейне життя. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім'ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.
Статтею 18 СК України визначено, що кожен учасник сімейних відносин, який досяг чотирнадцяти років, має право на безпосереднє звернення до суду за захистом свого права або інтересу. Суд застосовує способи захисту, які встановлені законом або домовленістю (договором) сторін. Способами захисту сімейних прав та інтересів зокрема є: встановлення правовідношення; примусове виконання добровільно не виконаного обов'язку; припинення правовідношення, а також його анулювання; припинення дій, які порушують сімейні права; відновлення правовідношення, яке існувало до порушення права; відшкодування матеріальної та моральної шкоди, якщо це передбачено цим Кодексом або договором; зміна правовідношення; визнання незаконними рішень, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб.
При вирішенні справи, суди, на виконання вимог ст. 213 ЦПК України, встановивши на підставі доказів, яким було надано належну оцінку, ті факти, що подружжя ОСОБА_4 та ОСОБА_9, будучи сім'єю, з поважних причин спільно не проживають і позивач змоги спілкуватися з своєю дружиною не має, в зв'язку із перешкодами, які йому вчиняються з боку ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, дійшли обґрунтованого висновку про необхідність захисту сімейних прав ОСОБА_4 шляхом зобов'язання відповідачів надавати йому вільний те безперешкодний доступ до спілкування з ОСОБА_9
Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду, чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що судові рішення ухвалені з додержанням судами норм матеріального та процесуального права, а також відсутні передбачені ч. 2 ст. 338 ЦПК України підстави для скасування судових рішень.
Наведені у касаційній скарзі доводи висновок судів не спростовують.
Керуючись ст. ст. 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.
Рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 26 березня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Львівської області від 26 червня 2014 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
П.О. Гвоздик
Н.А. Горелкіна
В.І. Журавель