06 листопада 2014 року м. Київ К/9991/11663/12
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Суддів:Черпіцької Л.Т.
Розваляєвої Т.С.
Маслія В.І.
провівши попередній розгляд адміністративної справи за касаційною скаргою Черкаської обласної державної адміністрації на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 13 травня 2011 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2011 року у справі №2а/2370/2715/2011 за позовом Приватного підприємства «Цимбали» до Черкаської обласної державної адміністрації, треті особи: Черкаське обласне управління лісового та мисливського господарства, Державне підприємство «Золотоніське лісове господарство» про скасування розпорядження,
У квітні 2011 року Приватне підприємство «Цимбали» (далі - ПП «Цимбали») звернулось з позовом до Черкаської обласної державної адміністрації, треті особи: Черкаське обласне управління лісового та мисливського господарства, Державне підприємство «Золотоніське лісове господарство» про скасування розпорядження від 21.05.2010 року №102 в частині відміни п.п.1.2 п.1, п.2, 3 розпорядження від 20 березня 2010 року №61 щодо виділення йому у довгострокове тимчасове користування лісової ділянки площею 2,7 га, яка знаходиться в постійному користуванні ДП «Золотоніське лісове господарство».
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірне розпорядження не ґрунтується на вимогах чинного законодавства, суперечить рішенню Конституційного суду України №7-рп/2009 від 16.04.2009 року, прийнято з порушенням ст.19 Конституції України та безпідставно, є недоцільним, неекономічним, неефективним за очікуваними чи фактичними результатами. Крім того, позивач зазначив, що у разі суперечності розпорядження голови державної адміністрації Конституції і законам України останні скасовуються Президентом України, Кабінетом Міністрів України, головою місцевої державної адміністрації вищого рівня або у судовому порядку.
Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 13 травня 2011 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2011 року, позов задоволено. Скасовано з моменту прийняття розпорядження голови Черкаської обласної державної адміністрації № 102 від 21.05.2010 року в частині відміни розпорядження Черкаської обласної державної адміністрації № 61 «Про виділення в довгострокове тимчасове користування лісових ділянок», а саме: підпункту 1.2 пункту 1 щодо виділення приватному підприємству «Цимбали» у платне довгострокове тимчасове користування (без вилучення) лісової ділянки площею 2,7 га (захисні смуги лісів вздовж річок, навколо озер, водоймищ та інше), що знаходяться в постійному користуванні державного підприємства «Золотоніське лісове господарство» в адміністративних межах Ліплявської сільської ради Канівського району, за межами населених пунктів, для використання в культурно-оздоровчих цілях терміном на 49 років; пункту 2 щодо обов'язку використовувати лісову ділянку відповідно до заявленої мети з дотриманням статті 20 Лісового кодексу України та пункту 3 щодо доручення державному підприємству «Золотоніське лісове господарство» укласти договір тимчасового користування лісовою ділянкою, забезпечення його нотаріального посвідчення та реєстрації в Черкаському обласному управлінні лісового та мисливського господарства.
Не погоджуючись з постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 13 травня 2011 року та ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2011 року, Черкаська обласна державна адміністрація звернулась з касаційною скаргою, у якій просить скасувати судові рішення першої та апеляційної інстанції, та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову, посилаючись на те, що при прийнятті зазначених судових рішень було порушено норми матеріального та процесуального права.
Відповідно до частини 2 статті 220 КАС України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 20 березня 2010 року Черкаською обласною державною адміністрацією видано розпорядження № 61 «Про виділення в довгострокове тимчасове користування лісових ділянок», яким, зокрема позивачу, виділено у платне довгострокове користування (без вилучення) лісову ділянку, терміном на 49 років.
Пунктами 2, 3 розпорядження № 61 від 20.03.2010 року особам, зазначеним в пункті 1 розпорядження, зокрема позивачу, визначено обов'язок використовувати лісові ділянки відповідно до заявленої мети з дотриманням вимог статті 20 Лісового кодексу України та доручено державному підприємству «Золотоніське лісове господарство» упродовж місяця укласти договори довгострокового тимчасового користування лісовими ділянками, забезпечити їх нотаріальне посвідчення і реєстрацію в Черкаському обласному управлінні лісового та мисливського господарства.
27 березня 2010 року на виконання розпорядження № 61 між державним підприємством «Золотоніське лісове господарство» та позивачем укладено договір на право довгострокового тимчасового користування лісами. За умовами цього договору державне підприємство «Золотоніське лісове господарство»(постійний лісокористувач) виділило, а позивач (тимчасовий лісокористувач) прийняв в довгострокове тимчасове користування лісову ділянку площею 2,7 га, що знаходяться в постійному користуванні державного підприємства «Золотоніське лісове господарство»в адміністративних межах Ляплівської сільської ради Канівського району, за межами населених пунктів, для використання в культурно-оздоровчих цілях терміном на 49 років.
Цей договір посвідчено нотаріусом Канівського міського нотаріального округу за реєстраційним № 393 та зареєстровано у Черкаському обласному управлінні лісового та мисливського господарства, про що в книзі реєстрації договорів на право тимчасового довгострокового користування лісами вчинено запис від 29.03.2010 року за № 28.
14 травня 2010 року прокурором Черкаської області внесено протест на розпорядження № 61 від 20.03.2010 року «Про виділення в довгострокове тимчасове користування лісових ділянок», на підставі того, що дане розпорядження прийнято з порушенням вимог Лісового кодексу України та Водного кодексу України, в зв'язку з чим підлягає відміні.
Розпорядженням Черкаської ОДА № 102 від 21.05.2010 року, з посиланням на статтю 41 Закону України «Про місцеві державні адміністрації»та протести прокурора Черкаської області від 14.05.2010 року № 07/4-2197-10, відмінено ряд розпоряджень про виділення в довгострокове тимчасове користування лісових ділянок, у тому числі і розпорядження № 61 від 20.03.2010 року.
Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що відміняючи розпорядження про виділення позивачу лісової ділянки, відповідачем було порушено принцип законності, встановлений статтею 19 Конституції України, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України, виходячи з меж касаційного перегляду, встановлених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України, погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, враховуючи наступне.
Відповідно до ст.16 Лісового кодексу України право користування лісами здійснюється в порядку постійного та тимчасового користування лісами.
Згідно з ст.18 Лісового кодексу України, об'єктом тимчасового користування можуть бути всі ліси, що перебувають у державній, комунальній або приватній власності. Тимчасове користування лісами може бути довгостроковим і короткостроковим. Довгострокове тимчасове користування лісами - засноване на договорі строкове платне використання лісових ділянок, які виділяються для потреб мисливського господарства, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних і освітньо-виховних цілей, проведення науково-дослідних робіт.
Довгострокове тимчасове користування лісами державної та комунальної власності здійснюється без вилучення земельних ділянок у постійних користувачів лісами на підставі рішення відповідних органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, прийнятого в межах їх повноважень за погодженням з постійними користувачами лісами та органом виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, територіальними органами центрального органу виконавчої влади з питань лісового господарства.
Пунктом 6 частини 1 статті 31 Лісового кодексу України визначено, що до повноважень Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій у сфері лісових відносин у межах своїх повноважень на їх території віднесено прийняття рішень про виділення в установленому порядку для довгострокового тимчасового користування лісами лісових ділянок, що перебувають у державній власності, на відповідній території, а також у межах міст обласного та республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.
Таким чином, розпорядження від 20 березня 2010 року № 61 «Про виділення в довгострокове тимчасове користування лісових ділянок» прийняте Черкаською обласною державною адміністрацією в межах її компетенції та наданих повноважень.
Водночас, у даній адміністративній справі спірним є питання наявності у голови облдержадміністрації повноважень відміняти власні рішення.
Відповідно до частини першої статті 41 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» голови місцевих державних адміністрацій видають розпорядження одноособово і несуть за них відповідальність згідно із законодавством.
Згідно з статтею 43 зазначеного Закону, акти місцевих державних адміністрацій, що суперечать Конституції України, законам України, рішенням Конституційного Суду України, актам Президента України та Кабінету Міністрів України або інтересам територіальних громад чи окремих громадян, можуть бути оскаржені до органу виконавчої влади вищого рівня або до суду.
Розпорядження голови державної адміністрації, що суперечать Конституції України, законам України, рішенням Конституційного Суду України, іншим актам законодавства або є недоцільними, неекономними, неефективними за очікуваними чи фактичними результатами, скасовуються Президентом України, головою місцевої державної адміністрації вищого рівня або в судовому порядку.
Відповідно до частини восьмої статті 118 Конституції України рішення голів місцевих державних адміністрацій, що суперечать Конституції та законам України, іншим актам законодавства України, можуть бути відповідно до закону скасовані Президентом України або головою місцевої державної адміністрації вищого рівня.
Тобто, скасовувати розпорядження голови державної адміністрації мають право Президент України, голова місцевої державної адміністрації вищого рівня або суд.
З огляду на наведене, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку, що розпорядження № 61 від 20.03.2010 року не може бути скасоване, відмінене або змінене Черкаською обласною державною адміністрацією, тобто органом, який його прийняв.
Також, судова колегія вважає необґрунтованими твердження Черкаської обласної державної адміністрації, що за відсутності Правил використання корисних властивостей лісів термін виділення лісової ділянки на 49 років є необґрунтованим.
Так, лісова ділянка виділена позивачу у тимчасове платне довгострокове користування в межах строків, визначених ч.2 ст.18 Лісового кодексу України, який є актом вищої після Конституції України юридичної сили в системі нормативно-правових актів.
Розпорядженням Черкаської обласної державної адміністрації № 346 від 24.11.2009 року затверджено Порядок виділення лісових ділянок державної власності у довгострокове тимчасове користування в області, який діяв на час прийняття розпорядження № 61 від 20.03.2010 року.
Вказаним розпорядженням №346 передбачено, що вказаний Порядок затверджено відповідно до ст.ст. 18, 31 Лісового кодексу України з врахуванням вимог Порядку спеціального використання лісових ресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2007 року № 761.
Стаття 1 Закону України «Про планування і забудову територій» від 20.04.2000 року №1699-111 передбачає, що схема районного планування, генеральний план розвитку населених пунктів та містобудівне обґрунтування відносяться до містобудівної документації.
Відповідно до п. 34 Порядку № 761 виділення лісових ділянок для культурно-оздоровчих цілей здійснюється з врахуванням схем районного планування, генеральних планів розвитку населених пунктів, програм розвитку лісового господарства Автономної Республіки Крим, областей, а також матеріалів лісовпорядкування.
Згідно з вказаними приписами наявність містобудівного обґрунтування як виду містобудівної документації при виділенні лісових ділянок не є обов'язковим.
Не містять вимог про необхідність розроблення містобудівного обґрунтування і ст.ст. 18 та 31 Лісового кодексу України.
За таких обставин, судова колегія вважає вірними висновки судів першої та апеляційної інстанцій, що відсутність Правил використання корисних властивостей лісів не є перешкодою для виділення лісових ділянок у тимчасове використання.
В свою чергу, відповідачем не доведено правомірність дій щодо прийняття розпорядження голови Черкаської обласної державної адміністрації № 102 від 21.05.2010 року «Про відміну окремих розпоряджень облдержадміністрації» у частині відміни п.1.2, п.п.2,3 розпорядження № 61 від 20.03.2010 року «Про виділення в довгострокове тимчасове користування лісових ділянок».
З урахуванням встановлених обставин справи та вищенаведених положень закону, колегія суддів вважає вірними висновки судів попередніх інстанцій про задоволення позовних вимог.
За таких обставин, судова колегія вважає, що судом першої та апеляційної інстанцій повно і правильно встановлені фактичні обставини справи, характер правовідносин сторін і вірно застосовані до них норми матеріального права. Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.
Згідно із ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України
Касаційну скаргу Черкаської обласної державної адміністрації відхилити, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 13 травня 2011 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2011 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута в порядку ст.ст. 235-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді: