12 листопада 2014 року Справа № 904/6648/14
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого суддіКорсака В.А.
суддів Данилової М.В., Данилової Т.Б.
розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислова Інвестиційна компанія "Енерго-Інвест"
на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 09.10.2014
у справі № 904/6648/14 Господарського суду Дніпропетровської області
за позовомДержавного підприємства "Одеська залізниця"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислова Інвестиційна компанія "Енерго-Інвест"
простягнення 4 562 098,64 грн.
в судовому засіданні взяли участь представники :
- позивачаЯцук Є.В.
- відповідачане з'явився
У вересні 2014 року Державне підприємство "Одеська залізниця" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислова Інвестиційна компанія "Енерго-Інвест", в якій просило суд стягнути з відповідача на свою користь 4 562 098, 64 грн., з яких: 4 409 347,68 грн. заборгованість за оренду вантажних вагонів, 111 919, 60 грн. пені за період прострочення з 16.06.2014 по 25.08.2014, 14 640,79 грн. 3 % річних, 26 190, 57 грн. інфляційних втрат за вказаний період.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 02.09.2014 (суддя Рудовська І.А.) позовну заяву Державного підприємства "Одеська залізниця" повернуто без розгляду на підставі пункту 1 частини першої статті 63 Господарського процесуального кодексу України.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 09.10.2014 (головуючий Парохоменко Н.В., судді: Коваль Л.А., Чередко А.Є.) вказану ухвалу суду скасовано. Справу направлено на розгляд до Господарського суду Дніпропетровської області.
Не погоджуючись з постановою апеляційної інстанції, Дніпропетровської області звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення норм процесуального права, просить її скасувати, а ухвалу суду першої інстанції - залишити в силі.
Державне підприємство "Одеська залізниця" не скористалось правом, наданим статтею 1112 Господарського процесуального кодексу України, не надіслало відзив на касаційну скаргу, що в силу положень зазначеної статті не перешкоджає перегляду судового акта, що оскаржується.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Промислова Інвестиційна компанія "Енерго-Інвест" не реалізувало процесуальне право на участь у судовому засіданні суду касаційної інстанції, хоча про час та місце його проведення було повідомлено належним чином.
Перевіривши доводи касаційної скарги, юридичну оцінку встановлених фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що у вересні 2014 року Державне підприємство "Одеська залізниця" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислова Інвестиційна компанія "Енерго-Інвест", в якій просило суд стягнути з відповідача на свою користь 4 562 098, 64 грн., з яких: 4 409 347,68 грн. заборгованість за оренду вантажних вагонів, 111 919, 60 грн. пені за період прострочення з 16.06.2014 по 25.08.2014, 14 640,79 грн. 3 % річних, 26 190, 57 грн. інфляційних втрат за вказаний період.
Підставою для скасування ухвали суду першої інстанції, якою повернуто вказану позовну заяву та додані до неї документи без розгляду став висновок апеляційного господарського суду про помилковість висновку місцевого господарського суду щодо ненадання доказів, які підтверджували б посадове становище ОСОБА_5, особи, яка підписала довіреність ОСОБА_6, що мало наслідком безпідставне повернення позовної заяви Державного підприємства "Одеська залізниця" на підставі пункту 1 частини першої статті 63 Господарського процесуального кодексу України.
Колегія суддів вважає висновок суду апеляційної інстанції достатньо обґрунтованим, враховуючи наступне.
Відповідно до частини першої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява подається до господарського суду в письмовій формі і підписується повноважною посадовою особою позивача або його представником, прокурором, громадянином - суб'єктом підприємницької діяльності або його представником.
До позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача (частина третя статті 57 Господарського процесуального кодексу України).
Суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо позовну заяву підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано (пункт 1 частини 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України).
В пункті 3.5. своєї постанови №18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" пленум Вищого господарського суду України роз'яснив, що недодержання вимог статей 54, 56 та пунктів 2 і 3 частини першої статті 57 Господарського процесуального кодексу України щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 Господарського процесуального кодексу України. Так, позовна заява підлягає поверненню без розгляду, якщо позивачем не вказано повне найменування сторін та їх поштових адрес, або позовну заяву підписано не уповноваженою належним чином особою чи особою, посадове становище якої не вказано, або прокурор не зазначив орган, уповноважений здійснювати відповідні функції держави у спірних відносинах, або позовна заява не підписана позивачем.
У застосуванні положень пункту 1 частини першої статті 63, а також пункту 1 частини першої статті 81 Господарського процесуального кодексу України у випадках, коли позовну заяву підписано особою, яка не має права її підписувати, слід мати на увазі таке.
Якщо господарський суд має сумніви стосовно наявності у особи, яка підписала позовну заяву, відповідних повноважень, він у процесі підготовки справи до судового розгляду витребує у позивача докази на підтвердження таких повноважень. У разі їх неподання суд виносить ухвалу про залишення позову без розгляду. Якщо позовну заяву підписано особою на підставі виданої їй довіреності, до заяви має бути додано оригінал або належно завірену копію такої довіреності. У разі коли до позовної заяви, підписаної представником позивача, не додано оригіналу або належно завіреної копії довіреності, але в цій заяві вміщено посилання на номер і дату довіреності, то господарський суд, приймаючи заяву до розгляду, витребує у позивача таку довіреність, а в разі її неподання виносить ухвалу про залишення позову без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 Господарського процесуального кодексу України.
Повертаючи позовну заяву згідно з частиною першою статті 63 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд повинен зазначити у відповідній ухвалі всі підстави такого повернення, які наведені у цій частині і під які підпадає заява, що повертається (пункт 3.7 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").
В даному випадку, суд першої інстанції своєю ухвалою від 02.09.2014 у даній справі повернув позовну заяву Державного підприємства "Одеська залізниця" без розгляду на підставі пункту 1 частини першої статті 63 Господарського процесуального кодексу України з тих підстав, що до позовної заяви не додано доказів на підтвердження посадового становища ОСОБА_5, який підписав довіреність, видану представнику ОСОБА_6
Відповідно до частини третьої статті 28 Господарського процесуального кодексу України представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації.
Довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами, та скріплюється печаткою цієї юридичної особи (стаття 246 Цивільного кодексу України).
Як зазначено в ухвалі суду першої інстанції від 02.09.2014 довіреність від імені позивача видана за підписом начальника залізниці - голови комісії з реорганізації ОСОБА_5
Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, яка знаходиться на веб-сайті Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, технічним адміністратором якого є Держане підприємство "Інформаційно-ресурсний центр" відповідно до наказу Міністерства юстиції України № 1846/5 від 14.12.2012, особою, яка має право вчиняти дії від імені юридичної особи (Державного підприємства "Одеська залізниця") без довіреності, у тому числі підписувати договори від імені юридичної особи є ОСОБА_5 - керівник з 21.05.2014 (без обмежень).
В пункті 3.9.1. постанови пленуму № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначено, що судам на безоплатній основі надається безперешкодний доступ до відомостей названого державного реєстру (частина друга статті 7 і стаття 22 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців"). Порядок доступу до цього реєстру визначається відповідним Положенням, затвердженим наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 14.02.2011 № 17 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 16.02.2011 за № 193/18931).
Суд першої інстанції своїм правом доступу до відомостей відповідного державного реєстру не скористався і не навів мотивів таких своїх дій та без достатніх правових підстав повернув позов без розгляду на підставі пункту 1 частини першої статті 63 Господарського процесуального кодексу України.
Апеляційний господарський суд правомірно скасував ухвалу місцевого господарського суду, як таку, що винесена при неповно з'ясованих обставинах справи з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.
Відповідно до приписів статті 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Колегія вважає, що судом апеляційної інстанції дана належна правова оцінка усім обставинам справи, норми процесуального законодавства застосовані вірно і передбачені законом підстави для зміни або скасування постанови, відсутні.
Доводи, що викладені в касаційній скарзі пов'язані з вирішенням питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими і фактично зводяться до необхідності надання нової оцінки доказів по справі, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.
За таких обставин, касаційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 09.10.2014 у справі № 904/6648/14 залишити без змін.
Головуючий суддя В.А. Корсак
С у д д і М.В. Данилова
Т.Б. Данилова