03110м. Київ, вулиця Солом'янська, 2-а
12 листопада 2014 року Колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва
в складі: судді-доповідача Стрижеуса А.М.,
суддів: Антоненко Н.О., Шкоріної О.І.
при секретарі: Басюк Ю.В.
за участю: позивача ОСОБА_2
розглянувши цивільну справу за заявою ОСОБА_2 про роз'яснення рішення Апеляційного суду м. Києва від 01 березня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації, третя особа - Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації прав на об'єкти нерухомого майна про визнання права користування жилим приміщенням, -
Справа №2-2493/2011
№ апеляційного провадження:22-ц-2690/665/2012
Головуючий у суді першої інстанції: Яровенко Н.О.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Стрижеус А.М.
Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 01 березня 2012 року апеляційні скарги представника Дніпровської районної у місті Києва державної адміністрації Чорного Володимира Олексійовича та заступника прокурора Дніпровського району м. Києва Харлова О.О. на рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 16 серпня 2011 року - задоволено.
Рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 16 серпня 2011 року - скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації, третя особа - Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації прав на об'єкти нерухомого майна про визнання права користування жилим приміщенням - відмовити в повному обсязі.
29 вересня 2014 року позивач ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою про роз'яснення рішення Апеляційного суду м. Києва від 01 березня 2012 року, а саме просив роз'яснити, чи є рішення Апеляційного суду м. Києва від 01 березня 2012 року №22-ц/2690/665/2012 достатньою підставою для Державної міграційної служби України для зняття ОСОБА_2 з реєстрації в квартирі АДРЕСА_1, в тому числі через рік після його проголошення, а саме 14 березня 2013 року.
В судовому засіданні ОСОБА_2 підтримав заяву про роз'яснення рішення.
Інші сторони в судове засідання не з'явилися, про день та час розгляду справи повідомлялися належним чином (т.2 а.с.22-24).
Зважаючи на вимоги ст.ст.219, 221 ЦПК України, неявка осіб, які беруть участь у справі, не перешкоджає розглядові заяви про роз'яснення рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, перевіривши доводи заяви, колегія суддів вважає, що заява ОСОБА_2 про роз'яснення рішення не підлягає задоволенню за наступних підстав.
Відповідно до ст. 221 ЦПК України, якщо рішення суду є незрозумілим для осіб, які брали участь у справі, або для державного виконавця, суд за їхньою заявою постановляє ухвалу, в якій роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту.
За змістом вказаної норми процесуального закону, в заяві про роз'яснення рішення має бути зазначено, що саме у резолютивній частині рішення є незрозумілим, в чому полягає незрозумілість рішення, які припускаються варіанти тлумачення рішення, як це впливає на його виконання. Роз'яснення інших частин рішення (крім резолютивної) не має правового значення, оскільки вони не мають обов'язкового характеру для його виконання.
За змістом рішення Апеляційного суду м. Києва від 01 березня 2012 року колегія суддів не погодилась із рішенням суду першої інстанції про визнання права користування квартирою АДРЕСА_1 за ОСОБА_2 та ОСОБА_3, тому оскаржуване рішення скасувала і ухвалила нове про відмову в задоволенні позовних вимог.
Рішення Апеляційного суду м. Києва від 01 березня 2012 року не містить варіантів різного тлумачення резолютивної частини та не впливає на його виконання.
Зважаючи на вищевказані вимоги законодавства і обставини справи в їх сукупності колегія суддів дійшла висновку про відмову в задоволенні заяви у роз'ясненні вищевказаного рішення суду.
Керуючись ст. ст. 218, 221, 304, 313-315, 317, 319, 324, 325 ЦПК України, колегія суддів, -
Відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_2 про роз'яснення рішення Апеляційного суду м. Києва від 01 березня 2012 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Суддя-доповідач:
Судді: