13 листопада 2014 року м. Київ К/800/57137/14
Суддя Вищого адміністративного суду України Кобилянський М.Г., розглянувши матеріали касаційної скарги управління Пенсійного фонду України в Довгинцівському районі м.Кривого Рогу на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2012 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30 квітня 2014 року у справі за позовом управління Пенсійного фонду України в Довгинцівському районі м.Кривого Рогу до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Кривому Розі Дніпропетровської області про стягнення витрат на виплату та доставку пенсії,
У листопаді 2014 року, з пропуском встановленого законом строку, управління Пенсійного фонду України в Довгинцівському районі м.Кривого Рогу подало касаційну скаргу із заявою про поновлення процесуального строку, посилаючись на те, що через відсутність копії рішення суду апеляційної інстанції не було можливим вчасно реалізувати право на оскарження судового рішення.
Апеляційним судом справу розглянуто 30 квітня 2014 року в судовому засіданні.
У обґрунтування причин пропуску процесуального строку позивачем зазначено, що оскаржуване судове рішення на адресу управління було надіслане судом лише 10 жовтня 2014 року, що підтверджується штемпелем на поштовому конверті та отримано позивачем 16 жовтня 2014 року (штамп вхідної кореспонденції №755/10).
Відповідно до частини 2 статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, яка визначає порядок і строки касаційного оскарження, касаційна скарга на судові рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.
Виходячи з того, що позивач був позбавлений можливості вчасно ознайомитися з текстом оскаржуваного рішення та виготовити касаційну скаргу, приходжу до висновку про те, що підстави пропуску строку касаційного оскарження слід визнати поважними.
Відповідно до положень пункту п'ятого частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2012 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30 квітня 2014 року, позов задоволено частково. Постановлено стягнути з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Кривому Розі Дніпропетровської області на користь управління Пенсійного фонду України в Довгинцівському районі м.Кривого Рогу витрати на виплату та доставку пенсії громадянам ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 за період з 01 березня по 30 червня 2012 року у сумі 1 800,00 грн. В задоволені решти позовних вимог відмовлено.
З оскаржуваних судових рішень вбачається, що при їх ухваленні, суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального та процесуального права, які б могли бути підставою для скасування чи зміни ухвалених судових рішень, відсутні такі підстави і в обґрунтуванні касаційної скарги.
Оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлені з урахуванням правових позицій та судової практики Вищого адміністративного суду України та Верховного Суду України.
Правова позиція Верховного Суду України у цій категорії справ полягає у тому, що витрати, понесені органами ПФУ у зв'язку із виплатою та доставкою пенсії по інвалідності від трудового каліцтва (у тому числі й пенсії особам, які стали інвалідами від нещасного випадку на виробництві на території колишніх республік СРСР) підлягають відшкодуванню за рахунок Фонду як належного страховика від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання. Що ж до адресної допомоги, то вона як окремий вид соціальної допомоги, не входить до складу розміру пенсії по інвалідності та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, Фонд не може нести витрати на виплату державної адресної допомоги.
З наведеного вбачається, що касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
Керуючись статтями 211, 213, п.5 ч.5 ст. 214 Кодексу адміністративного судочинства України,
Підстави пропуску управлінням Пенсійного фонду України в Довгинцівському районі м.Кривого Рогу строку касаційного оскарження на постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2012 року та ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30 квітня 2014 року визнати поважними.
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою управління Пенсійного фонду України в Довгинцівському районі м.Кривого Рогу на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2012 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30 квітня 2014 року у справі за позовом управління Пенсійного фонду України в Довгинцівському районі м.Кривого Рогу до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Кривому Розі Дніпропетровської області про стягнення витрат на виплату та доставку пенсії.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя М.Г. Кобилянський