04 листопада 2014 року м. Київ К/9991/80804/12
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
головуючого - судді суддівТракало В.В., Іваненко Я.Л., Мойсюка М.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2012 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2012 року у справі за позовом ОСОБА_4 до управління Міністерства внутрішніх справ України про визнання протиправним та скасування наказів,
У листопаді 2009 року позивач звернувся до суду із позовом до відповідача. Просив визнати протиправними та скасувати накази начальника Заводського районного відділу Миколаївського міського управління Міністерства внутрішніх справ України в Миколаївській області від 19 серпня 2008 року № 184 та від 14 жовтня 2008 року № 211 «Про покарання співробітника Заводського районного відділу Миколаївського міського управління», накази начальника слідчого управління Міністерства внутрішніх справ України в Миколаївській області від 1 жовтня 2008 року № 324 «Про оголошення догани» та від 16 жовтня 2008 року «Про попередження про неповну посадову відповідність» та від 17 листопада 2008 року в частині звільнення за порушення дисципліни; стягнути з відповідача на його користь заробітну плату за час вимушеного прогулу, провівши її індексацію, та моральну шкоду в розмірі 10000 грн.
Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2012 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2012 року, позов залишено без розгляду у зв'язку з пропуском строку звернення до адміністративного суду.
У касаційній скарзі ставиться питання про скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій з підстав порушення норм процесуального права та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Перевіривши правильність застосування судами норм процесуального права, правової оцінки обставин у справі у межах касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач звернувся до суду із вказаним позовом 17 листопада 2009 року. Про оскаржувані накази ОСОБА_4 стало відомо ще до 13 листопада 2008 року, про що свідчить його звернення до прокуратури Миколаївської області щодо неправомірних дій посадових осіб Заводського РВ ММУ УМВС України в Миколаївській області.
П. 2 ч. 2 ст. 17 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється, зокрема, на спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.
Згідно ч. 2 ст. 99 КАС України (у редакції, чинній на час звернення позивача до суду) для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Ч. 3 ст. 99 КАС України (у редакції, чинній на час звернення позивача до суду) передбачено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 233 КЗпП України у справах про звільнення працівник може звернутися до суду із заявою в місячний строк із дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.
Враховуючи те, що перебування особи на державній службі є однією із форм реалізації закріпленого у ст. 43 Конституції України права на працю, тому необхідно застосовувати ст. 233 КЗпП як таку, що врегульовує строки звернення до адміністративного суду при вирішенні питання щодо звільнення з публічної служби.
Зазначений висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною в постанові від 6 листопада 2013 року (справа № 21-389а13).
Згідно ст.100 КАС України (у редакції, чинній на час розгляду справи судом) адміністративний позов, поданий після закінчення строків, встановлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановлюється ухвала.
Залишаючи позовну заяву без розгляду суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов обґрунтованого висновку, що позивач пропустив встановлений строк звернення до суду, поважних підстав його пропуску судом не встановлено.
Доводи касаційної скарги про незаконність судових рішень, порушення судами норм матеріального та процесуального права безпідставні, не ґрунтуються на матеріалах справи.
Відповідно до вимог частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
За правилами статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій. Не може бути скасовано судове рішення з мотивів порушення норм процесуального права, якщо це не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи.
Тому колегія суддів, перевіривши у межах касаційної скарги правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, приходить до висновку, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а судові рішення - без змін.
Керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення, а ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2012 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2012 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, оскарженню не підлягає.
Головуючий: Судді:В.В. Тракало Я.Л. Іваненко М.І. Мойсюк
судді Мар