АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА[1]
11 листопада 2014 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого-судді Слюсар Т.А.
суддів: Волошиної В.М., Немировської О.В.
при секретарі: Круглику В.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Печерського районного суду м. Києва від 02 жовтня 2014 року
в справі за позовом ОСОБА_1 до приватного підприємства «Нива-В.Ш.» в особі філії 10 приватного підприємства «Нива-В.Ш.», Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в м. Києві відділу примусового виконання рішень, третя особа - публічне акціонерне товариство комерційний банк «Правекс-банк» про визнання недійсними прилюдних торгів з реалізації арештованого майна та позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства комерційний банк «Правекс-банк», приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2, третя особа - Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в м. Києві про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.
Колегія суддів, -
В червні 2013 р. ОСОБА_1 звернувся у суд з позовом до приватного підприємства «Нива-В.Ш.» в особі філії 10 приватного підприємства «Нива-В.Ш.» (надалі - ПП «Нива-В.Ш.» в особі філії 10), Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в м. Києві відділу примусового виконання рішень про визнання недійсними прилюдних торгів з реалізації арештованого майна.
В обґрунтування своїх вимог зазначав, що прилюдні торги з реалізації арештованого майна - квартир АДРЕСА_1 відбулися з порушенням вимог закону, у зв'язку з чим, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив визнати недійсними результати проведених ПП «Нива-В.Ш.» 28 березня 2013 р. прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна предмета іпотеки - кв.АДРЕСА_1, які оформлені протоколами проведення торгів №10131103/03 та №10131103/02; актами №447/2-2 та №447/2-1 про реалізацію предмета іпотеки, виданими державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в м. Києві Крайчинським С.С. та свідоцтва про придбання з прилюдних торгів ПАТ «Правекс-банк» нерухомого майна.
У липні 2013 р. ОСОБА_1 звернувся у суд з позовом до публічного акціонерного товариства комерційний банк «Правекс-банк» (надалі - ПАТ КБ «Правекс-банк»), приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.
Свої вимоги обґрунтовував тим, що виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом, не відповідає положенням Закону України «Про нотаріат», остільки банком не було надано документів, які свідчили б про безспірність заборгованості, а також йому не було вручено вимогу щодо необхідності погашення заборгованості за кредитним договором.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 03 жовтня 2013 р. зазначені цивільні справи об'єднано в одне провадження.
Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 02 жовтня 2014 р. позовні вимоги ОСОБА_1 залишено без задоволення.
В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення та неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.
Колегія суддів, заслухавши ОСОБА_1, який підтримав апеляційну скаргу, представника банку, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Як убачається з матеріалів справи та встановлено судом, 20 червня 2006 р. між АКБ «Правекс-банк» та ОСОБА_1 укладено договір про відкриття кредитної лінії №575-006/06Ф на споживчі цілі, зі сплатою 16% річних, зменшенням розміру ліміту у відповідності до графіку та кінцевим терміном повернення грошових коштів до 20 червня 2011 р. /а.с.17-20 т.1/.
З метою забезпечення виконання зобов'язань за договором, 21 липня 2006 р. між банком та ОСОБА_1 укладено договір іпотеки №575-006/06Ф, за умовами якого в іпотеку було передано належне останньому нерухоме майно - кв.АДРЕСА_1, що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 та зареєстровано в реєстрі за №1211 /а.с.26-29 т.1/.
05 серпня 2008 р. сторонами було укладено договір про внесення змін та доповнень до договору про відкриття кредитної лінії, яким, зокрема, змінено графік зменшення кредитного ліміту та встановлено кінцевий термін повернення кредитних коштів до 20 липня 2016 р., й у подальшому, 14 серпня 2008 р. - договір про внесення змін та доповнень до договору іпотеки /а.с.21-25, 30-31 т.1/.
У зв'язку з неналежним виконанням умов кредитного договору 10 квітня 2012 р. ПАТ КБ «Правекс-банк» направлено ОСОБА_1 вимогу про необхідність погашення заборгованості, в сумі 400 591 євро протягом тридцяти днів, яку позивач отримав, про що свідчить його лист від 18 травня 2010 р. /а.с.43-44 т.2/.
Встановлено, що умови кредитного договору боржником порушено, у зв'язку з чим, 11 червня 2012 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 вчинено виконавчий напис, яким запропоновано звернути стягнення на нерухоме майно - кв.АДРЕСА_1, що належить на праві власності ОСОБА_1, та за рахунок коштів отриманих від реалізації нерухомого майна задовольнити вимоги ПАТ КБ «Правекс-банк», в сумі 400 591 євро, що еквівалентно станом на 03 квітня 2012 р. - 5 416 317 грн. 81 коп. /а.с.32 т.1/
03 листопада 2012 р. головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в м. Києві винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №ВП №35112353 з виконання зазначеного напису нотаріуса /а.с.34 т.1/.
В межах виконавчого провадження 30 листопада 2012 р. ТОВ «Українська експертна група» складено звіт з незалежної оцінки майна - кв.АДРЕСА_1 за вих.№10966, яким встановлено ринкову вартість (початкову ціну майна на прилюдних торгах (аукціоні)) - 1 444 890 грн. /а.с.41-43 т.1/
15 лютого 2013 р. начальником відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в м. Києві направлено заявку, зокрема, ПП «Нива-В.Ш.» на реалізацію нерухомого майна - кв.АДРЕСА_1 /а.с.44, 233-236 т.1/.
11 березня 2013 р. директор філії 10 ПП «Нива-В.Ш.» направив виконавчій службі, ОСОБА_1 та банку листи за вих.№1332 і №1333 про проведення прилюдних торгів з реалізації нерухомого майна - кв.АДРЕСА_1 28 березня 2013 р. о 09 год. 30 хв. та 10 год. /а.с.45-46/.
28 березня 2013 р. відбулися прилюдні торги, за результатами яких ПАТ «Правекс-банк» придбав кв.АДРЕСА_1 за 1 156 187 грн. /а.с.53, 55 т.1/
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог районний суд виходив з підстав їх необґрунтованості та недоведеності.
Такі висновки суду першої інстанції колегія суддів визнає законними й обґрунтованими. Вони повністю узгоджуються з сукупністю зібраних у справі й належно оцінених у рішенні доказів.
Твердження апеляційної скарги про те, що нотаріусом при вчинені виконавчого напису не застосовано до вимоги про стягнення пені спеціального строку позовної давності, а також про наявні розбіжності в розмірах визначеної банком заборгованості у досудовій вимозі, виконавчому написі та розрахунку банку ретельно перевірялися судом першої інстанції, вони отримали належні оцінку в рішенні та обґрунтовано визнані безпідставними.
Згідно з ч.ч.1,3 ст.33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотеко держатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки; звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.
Відповідно до положень ч.1 ст.35 Закону «Про іпотеку» у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. …Якщо протягом встановленого строку вимога іпотеко держателя залишається без задоволення, іпотеко держатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.
З матеріалів справи вбачається, що 10 квітня 2012р. на адресу ОСОБА_1 було направлено вимогу про дострокове повернення кредиту, сплату процентів за користування кредитом та пені за несвоєчасне виконання зобов'язань, на загальну суму 400 591 євро станом на 03 квітня 2012р. зі строком погашення заборгованості протягом 30 днів з моменту отримання вимоги. Окрім цього, боржника було попереджено про те, що у випадку невиконання даної вимоги позивач буде змушений розпочати процедуру примусового звернення стягнення на передане в іпотеку майно /а.с.100 т.1/.
Встановлено, що вказану вимогу ОСОБА_1 отримав особисто 03 травня 2012 р. /а.с. 102/.
Проте вимога банку виконана не була й заборгованість за кредитним договором не погашена.
Згідно із п.284 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України (з відповідними змінами), затвердженої наказом Міністра юстиції України від 03 березня 2004р. № 20/5, нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості боржника перед стягувачем. При цьому, заборгованість визнається безспірною і не потребує додаткового доказування у випадках, якщо подані для вчинення виконавчого напису документи передбачені вимогами Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою КМ України від 29 червня 1999р. № 1172.
З матеріалів справи вбачається, що для вчинення виконавчого напису ПАТ КБ «Правекс-банк» надало нотаріусу необхідні документи, які підтверджували безспірність заборгованості боржника перед банком.
Встановлено, що 11 червня 2012р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 у повній відповідності до вимог Закону України «Про нотаріат» було вчинено виконавчий напис про звернення стягнення кредитної заборгованості, в сумі 400 591 євро, на іпотечне майно. /а.с.98, 99 т.1/.
Посилання ОСОБА_1 про незаконність дій (бездіяльності) державного виконавця під час проведення дій по виконавчому провадженню не заслуговують на увагу, остільки висновків суду про відсутність правових підстав до задоволення поданих по справі позовних вимог не спростовують.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду України у справі №6-116цс12, що стосується порушень, допущених державним виконавцем при здійсненні своїх повноважень, передбачених Законом України «Про виконавче провадження», до призначення прилюдних торгів, у тому числі щодо відкриття виконавчого провадження, накладення арешту на майно, визначення вартості чи оцінки майна тощо (ст.ст.18, 24-27, 32, 33, 55, 57 цього Закону), то такі дії (бездіяльність) державного виконавця підлягають оскарженню в порядку, передбаченому цим Законом (зокрема, ч.7 ст.24, ч.4 ст.26, ч.3 ст.32, ч.3 ст.36, ч.2 ст.57, ст.ст.55, 85 Закону). Отже, дії державного виконавця у виконавчому провадженні, які не стосуються правил проведення прилюдних торгів, мають самостійний спосіб оскарження й не можуть бути підставою для визнання прилюдних торгів недійсними.
Зі справи убачається, що постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 07 серпня 2013р. частково задоволено позов ОСОБА_1 до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби ГУЮ у м. Києві й визнано протиправною бездіяльність та дії відділу примусового виконання рішень в тому числі й у частині передачі арештованого майна ОСОБА_1 на реалізацію ПП «НиваВ.Ш.», проте постановою Київського апеляційного адміністративного суду м. Києва від 21 липня 2014 р. постанову окружного суду скасовано й ухвалено нову постанову про відмову у задоволенні позову у зв'язку із зверненням у суд до неналежного відповідача /а.с.192-195 т.2, 153-155 т.3/.
Отже, на час прийняття судом рішення дії чи бездіяльність державного виконавця по примусовому виконанню виконавчого напису незаконними не визнано.
Встановлено, що про реалізацію арештованого майна на прилюдних торгах ОСОБА_1 повідомлявся в установленому законом порядку - на його адресу було направлено відповідні листи, а також здійснено оголошення у пресі /а.с.45-51 т1/. За таких обставин, посилання що ОСОБА_1 на те, що у березні 2013 р. він перебував за межами України й повідомлення про проведення торгів отримав лише у квітні, на суть прийнятого рішення не впливає.
Враховуючи викладене та оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, колегія суддів вважає законними й обґрунтованими висновки районного суду про відсутність правових підстав до задоволення позовних вимог.
Справа судом розглянута повно та об'єктивно. Норми матеріального і процесуального права застосовано правильно.
Викладені у рішенні висновки відповідають обставинам справи та долученим до справи доказам й доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Печерського районного суду м. Києва від 02 жовтня 2014 року залишити без змін.
Ухвала набирає чинності негайно, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів з моменту проголошення шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ.
Головуючий:
Судді:
Справа № 757/13313/13-ц
№ апеляційного провадження: 22-ц/796/13658/2014
Головуючий у суді першої інстанції: Козлов Р.Ю.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Слюсар Т.А.