Справа № 361/8729/14-к
Провадження № 1-кп/361/476/14
12.11.2014
12 листопада 2014 року Броварський міськрайонний суд Київської області в складі :
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2
з участю : прокурора ОСОБА_3
потерпілого ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Бровари кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12014110130002690 від 06.08.2014 року про обвинувачення ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Чистопілля Токмацького району Запорізької області, українця, громадянина України, не працюючого, проживає за адресою АДРЕСА_1 , в силу ст.89 КК Украни визнається таким, що не має судимості
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.122 ч.1КК України, -
05 серпня 2014 року, близько 19 годин, в лісопосадці неподалік продуктового магазину, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , на грунті раптово виниклих неприязних відносин, між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 розпочався конфлікт, в ході якого ОСОБА_5 , перебував навпроти ОСОБА_4 лицем до лиця, діючи умисно та усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, наніс один удар правою рукою в ліву сторону нижньої щелепи ОСОБА_4 .
Після цього, ОСОБА_4 нахилився та повернувся спиною до ОСОБА_5 , який, умисно, наніс ще один удар правою рукою в праву сторону нижньої щелепи ОСОБА_4 , який після отриманих тілесних ушкоджень повалився на землю.
В результаті умисних протиправних дій ОСОБА_5 , ОСОБА_4 отримав тілесні ушкодження у вигляді підшкірної гематоми в лівій щічній та правій підщелепній областях, закритий двосторонній перелом нижньої щелепи між 4 та 5 зубами зліва з травматичною екстракцією 4-го зуба, та в області 8-го зуба справа, з його травматичною екстракцією, зі зміщенням уламків, які відносяться до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 вину в пред'явленому обвинувачені визнав повністю та пояснив, що 05.08.2014, приблизно о 19 год. він, перебував неподалік магазину, що знаходиться в селі Богданівка, ДП «Залісся». Згодом туди підійшов потерпілий, який пив пиво. Через деякий час в них виник конфлікт.Йому здалось, що потерпілий кинув на нього пляшкою і він двічі ударив його правою рукою в область голови. У вчиненому розкаявся.
Потерпілий ОСОБА_6 суду показав, що внаслідок ударів ОСОБА_5 по його обличчю він отримав тілесні ушкодження -перелом щелепи, внаслідок чого 21 день перебував на стаціонарному лікуванні в Київській обласній лікарні, де йому проведена операція і він змушений був купувати ліки , а тому йому завдана матеріальна шкода в розмірі понесених витрат, а також йому завдана значна моральна шкода, яка полягає в тому, що він зазнав великих фізичних та душевних страждань внаслідок отриманих тілесних ушкоджень, був порушений його нормальний спосіб життя.
Учасники судового процесу не заперечують проти того, щоб визнати недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, оскільки обвинувачений вину визнає і факт нанесення тілесних ушкоджень не заперечує.
За таких обставин, суд відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України обмежив дослідження фактичних обставин справи допитом обвинуваченого ОСОБА_5 за виключенням дослідженням доказів, що характеризують його особу та матеріалів, що підтверджують цивільний позов .
Таким чином, суд приходить висновку, що винність обвинуваченого ОСОБА_5 в скоєнні ним умисного заподіяння середньої тяжкості тілесного ушкодження , доведена повністю, тому він повинен нести за такі дії кримінальну відповідальність .
Дії обвинуваченого ОСОБА_5 суд кваліфікує: - за ч.1 ст.122 КК України .
Цивільний позов ОСОБА_4 про стягнення з ОСОБА_5 матеріальної шкоди, заподіяною витратами потерпілого на лікування в розмірі 5949,79 грн доведений належними письмовими доказами- чеками та квитанціями і підлягає задоволенню повністю .
Цивільний позов про стягнення моральної (немайнової) шкоди, суд вважає за необхідне задовольнити його частково за наступними підставами.
Відповідно до ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній особі, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини. Винність ОСОБА_5 доведена в судовому засіданні і тому він повинен відшкодовувати моральну шкоду.
Згідно ст.ст. 23, 1167 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода, зокрема полягає у фізичному болі та стражданнях, яких фізична особа зазнала з ушкодженням здоров'я, в душевних стражданнях, яких вона зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї. При цьому суд виходить з того, що в результаті вчиненого злочину ОСОБА_6 зазнав фізичного болю, тривалий час перебував на стаціонарному лікуванні, також був порушений нормальний ритм життя та суспільні зв'язки.
Тому суд вважає що позов ОСОБА_4 про відшкодування їй моральних збитків підлягає задоволенню частково, в розмірі 15000 грн.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 суд , у відповідності до ст. ст. 66 КК України , визнає його щире каяття .
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого судом не встановлено.
Призначаючи вид і міру покарання обвинуваченому суд враховує вимоги ст. 65 КК України, щодо загальних засад призначення покарання, ступінь тяжкості вчиненого злочину, обставини справи, дані про особу обвинуваченого, що він, посередньо характеризується по місцю проживання, раніше вчиняв умисні злочини. Обвинувачений не має постійного місця роботи. Тому суд вважає, що виправлення і перевиховання ОСОБА_5 можливе без ізоляції від суспільства, при призначенні йому покарання у відповідності із санкцією ст.122 ч.1 КК України, в виді обмеження волі.
Саме таке покарання, на думку суду, буде достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.
Заходи забезпечення кримінального провадження в порядку ст. 131 КПК України, в тому числі запобіжний захід стосовно ОСОБА_5 під час досудового розслідування і судового провадження не застосовувались, в обранні вказаній особі до набрання вироком законної чинності запобіжного заходу, передбаченого ст. 176 КПК України, суд на даний час підстав не вбачає.
Речові докази та судові витрати в обвинувальному акті не вказані.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 349, 368, 370, 374, 376 КПК України, суд -
ОСОБА_5 визнати винуватим у пред'явленому обвинувачені за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1ст.122 КК України та призначити йому покарання за цією статтею у виді обмеження волі в кримінально-виконавчій установі на строк 1(один) рік 6 місяців.
У відповідності до ст. ст. 75, 76 КК України звільнити обвинуваченого ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання , встановивши йому строк випробовування в один рік. Та покласти на нього обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання роботи та навчання; періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 -5949, 79 грн у відшкодування матеріальної шкоди, 15000 грн - у відшкодування моральної шкоди, а всього стягнути 20 949, 79 грн .
Вирок суду першої інстанції, в частині встановлення обставин справи, дослідження яких було визнане недоцільним, відповідно до положень ч.3 ст.349 КПК України, оскарженню не підлягає. В іншій частині, може бути оскаржено учасниками процесу, протягом 30-ти діб з моменту його проголошення, до апеляційного суду Київської області, шляхом подачі апеляції до Броварського міськрайонного суду.
Вирок суду набирає законної чинності після закінчення строку подання апеляційних скарг, якщо такі скарги не будо подано.
Учасники судового провадження мають право отримувати в суді копію вироку.
Копії вироку негайно після його проголошення вручаються засудженому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1