Справа № 167/1150/14-к Провадження №11-кп/773/410/14 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Категорія:ч.3 ст.185 КК України Доповідач: ОСОБА_2
14 листопада 2014 року м. Луцьк
Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Волинської області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю прокурора - ОСОБА_5 ,
при секретарі - ОСОБА_6 ,
засудженого - ОСОБА_7 ,
представника потерпілого - ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №1201403018000094 за апеляційною скаргою потерпілого в особі директора Державного підприємства «Дослідне господарство «Перше травня» Волинської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту сільського господарства Західного Полісся НААН України - ОСОБА_9 на вирок Рожищенського районного суду від 15 вересня 2014 року, яким -
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1 , з середньою спеціальною освітою, одруженого, не працюючого, не судимого, -
засуджено за ч.3 ст.185 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.
На підставі ст.75,76 КК України, ОСОБА_7 звільнено від відбування призначеного покарання, якщо він протягом одного року не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов'язки:
- не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;
- повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання;
- періодично з'являтись для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.
Вироком вирішено долю речових доказів.
Розглядаючи справу в апеляційному порядку, колегія суддів
Вироком суду ОСОБА_7 визнано винним та засуджено за те, що 04 червня 2014 року близько 23.30 год., перебуваючи на території тракторної бригади державного підприємства дослідного господарства «Перше травня» в с.Тростянка Рожищенського району Волинської області, переслідуючи корисливу зацікавленість та мету наживи, пошкодивши скло вікна майстерні, проник в приміщення, де умисно, таємно вчинив крадіжку, а саме: задньої бабки токарного станка, електродвигуна, кришки захисту до нього, стартера, якоря, масляного бачка, п'яти металевих кришок захисту, одного кріплення до різців та металевої гофри ізоляції кабелів, що знаходилось на токарному станку марки «К-16» та одного кріплення до різців, що знаходилось на токарному станку марки «Єреван», яке привласнив, чим спричинив ДПДГ «Перше травня» майнову шкоду на загальну суму 58 318,55грн.
У поданій на вирок апеляційній скарзі потерпілий в особі директора ДПДГ «Перше травня» просить вирок суду скасувати у зв'язку з м'якістю винесеного судом покарання та постановити новий вирок, яким призначити обвинуваченому покарання в межах санкції статті.
Заслухавши доповідача, який доповів суть вироку і доводи апеляції, представника потерпілого, який підтримав свою апеляцію та просив вирок суду скасувати, обвинуваченого, який апеляцію потерпілого заперечив, вирок суду просив залишити без зміни, міркування прокурора, який_заперечив апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з наступних підстав.
В силу ст.ст.50,65 КК України, суд при призначенні покарання повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. При цьому особі, яка вчинила злочин має бути призначене покарання необхідне та достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів.
Згідно ст.75 КК України, в разі призначення покарання у виді позбавлення волі, суд вправі прийняти рішення про звільнення такого засудженого від покарання з випробуванням , коли прийде до висновку про можливість його виправлення без ізоляції від суспільства.
Обираючи ОСОБА_7 покарання за ч.3 ст.185 КК України із застосування ст.75 КК України у виді трьох років позбавлення волі із звільненням його від відбування покарання з випробуванням протягом одного року іспитового строку та покладенням обов'язків, передбачених ст.76 КК України, суд врахував, що вчинений ним злочин відноситься до категорії тяжких, особу винного, який позитивно характеризується по місцю проживання та роботи, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався.
До пом'якшуючих обставин суд відніс щире розкаяння у вчиненому злочині, активне сприяння розкриттю та повне відшкодування збитків, що й дало підстави для застосування положень ст.75 КК України.
Виходячи з вищенаведеного, суд дійшов правильного висновку про можливість виправлення і перевиховання ОСОБА_7 без реального відбування покарання.
Підстав вважати обране йому покарання надто м'яким, як про це вказує у апеляційній скарзі потерпілого, колегія суддів не вбачає.
Істотних порушень кримінального процесуального закону, які тягнуть за собою зміну чи скасування постановленого судом рішення по справі, як це зазначено в апеляційній скарзі потерпілий, колегією суддів не встановлено.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 405,407, 409, 418 КПК України, колегія суддів -
В задоволенні апеляційної скарги потерпілого відмовити.
Вирок Рожищенського районного суду від 15 вересня 2014 року відносно ОСОБА_7 за ч.3 ст.185 КК України - залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня набрання нею законної сили.
Головуючий ОСОБА_2
Судді ОСОБА_3
ОСОБА_4