Провадження № 33/792/211/14
Справа № 678/470/14-п Головуючий в 1-й інстанції Ходоровський О.Г.
Категорія: ч.1 ст.130 КУпАП Доповідач Ващенко С. Є.
14 листопада 2014 року м. Хмельницький
Суддя апеляційного суду Хмельницької області Ващенко С.Є., з участю секретаря Крисюк В.С., притягнутого до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника ОСОБА_2., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Летичівського районного суду від 09 жовтня 2014 року,
Цією постановою ОСОБА_1,ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя АДРЕСА_1, одруженого, працюючого в СБСМ «Грифон» УМВС,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, і накладено на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 220 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 3740 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 36 грн. 54 коп. судового збору.
Постановою суду ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він 09.08.2014 року о 21 год. 50 хв. на а/д Меджибіж - Ярославка керував мотоблоком «Зубр» в стані алкогольного сп'яніння, чим порушив вимоги п.2.9 (а) Правил дорожнього руху.
За змістом апеляційної скарги, посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи та істотні порушення процесуального закону, ОСОБА_1 просить у ній постанову суду першої інстанції скасувати, а провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, закрити в зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. При цьому стверджує, що алкогольних напоїв у той день не вживав, у стані алкогольного сп'яніння під час керування мотоблоком не перебував. Звертає увагу на те, що його огляд на стан алкогольного сп'яніння був проведений з порушеннями встановленого чинним законодавством порядку, протокол про адміністративне правопорушення також складений з порушенням вимог закону. На його думку, суд дав неправильну оцінку дослідженим в судовому засіданні доказам.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника на підтримку апеляційної скарги, посилаючись на зазначені у ній доводи, перевіривши матеріали справи та доводи апеляції, вважаю, що вона підлягає задоволенню з наступних підстав.
Частиною першою ст.130 КУпАП, крім інших правопорушень, передбачено відповідальність й за керування транспортними засобами в стані алкогольного сп'яніння, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Порядок такого огляду визначений ст.266 КУпАП, постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року №1103 про затвердження Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду (далі - Порядок) та Інструкцією про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України від 9 вересня 2009 року №400/666 і зареєстрованої в МЮ України 06.10.2009 р. за №931/16947 (далі-Інструкція).
Відповідно до цих нормативних актів оглядові підлягають лише водії транспортних засобів, щодо яких в уповноваженої особи Державтоінспекції є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного чи іншого сп'яніння, згідно з ознаками такого стану, визначеними МОЗ і МВС України, а сам огляд водія проводиться працівником міліції на місці зупинки транспортного засобу в присутності двох свідків з використанням спеціальних технічних засобів. Результати огляду, проведеного уповноваженою особою Державтоінспекції, зазначаються у протоколі про адміністративне правопорушення (ч.ч.1 і 2 ст.266 КУпАП, пункти 2-5 Порядку).
У разі незгоди водія на проведення огляду працівником міліції з використанням спеціальних технічних засобів на місці зупинки або в разі незгоди з його результатами огляд та складання висновку за його результатами проводиться в закладах охорони здоров'я в присутності працівника міліції, але не пізніше, ніж протягом двох годин з моменту встановлення відповідних підстав для його здійснення (ч.ч.3, 4 ст.266).
Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду в інших закладах забороняється (ч.3 ст.266 КУпАП, пункти 6-7 Порядку).
Кожний випадок огляду осіб на стан сп'яніння у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я (ч.4 ст.266, п.3.21. Інструкції)
Крім того, згідно з ч.6 ст.266 КУпАП, направлення для огляду на стан алкогольного сп'яніння і проведення такого огляду здійснюється в порядку, визначеному КМ України (постанова від 17 грудня 2008 року №1103), а форма направлення встановлена в Додатку 1 до Інструкції.
Відповідно до Інструкції та Порядку огляд у закладах охорони здоров'я щодо виявлення стану сп'яніння проводиться лікарем закладу охорони здоров'я, який пройшов тематичне удосконалення за відповідною програмою згідно з чинним законодавством, за методикою та із застосуванням приладів, дозволених для використання МОЗ (пункти 3.3., 3.7., 3.9. 3.10., 3.12. Інструкції, пункти 10., 12. Порядку),
Лікар, що проводив у закладі охорони здоров'я огляд водія транспортного засобу, складає за його результатами висновок за формою, яка затверджується МОЗ (п.13 Порядку). Такий висновок видається на підставі акта медичного огляду (пукти 3.15. - 3.21. Інструкції).
Висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп'яніння, складені з порушенням вимог Інструкції, вважаються недійсними (п.3.22. Інструкції).
Що стосується підстав уважати, що особи, які керують транспортними засобами, перебувають у стані алкогольного чи іншого сп'яніння або перебувають під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, то вони також визначені вказаною Інструкцією, зокрема у її п.1.3.
Огляд же особи на стан сп'яніння, проведений з порушенням вимог статті 266 КУпАП, вважається недійсним (ч.5 ст.266).
Однак вимог наведених нормативних актів судом першої інстанції при розгляді справи та прийнятті рішення дотримано не було.
Як видно з досліджених в судовому засіданні доказів і оскаржуваної постанови, судом було встановлено, що на місці зупинки працівники ДАІ запропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів без інформування його про порядок застосування цього технічного засобу та за відсутності двох свідків, тобто, з порушенням вимог пунктів 2.3. - 2.6. Інструкції. У зв'язку з цим ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду з використанням технічного засобу на місці зупинки і сам запропонував пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння в медичному закладі. Це підтверджується поясненнями як ОСОБА_1, так і допитаного у якості свідка працівника ДАІ ОСОБА_3., який склав протокол про адміністративне правопорушення.
Поясненнями ОСОБА_1, допитаних у якості свідків працівників Летичівської ЦРЛ, зокрема лікаря ОСОБА_4., яка має право на проведення огляду осіб на стан алкогольного сп'яніння, медичних сестер ОСОБА_5., ОСОБА_6 та лікаря швидкої допомоги Летичівської ЦРЛ ОСОБА_7. також встановлено, що огляд проводився без використання вимірювальної техніки та обладнання, дозволених МОЗ, оскільки їх у Летичівській ЦРЛ не існує.
За поясненнями вказаних свідків та ОСОБА_1 огляд останнього проводився за допомогою проби Рапопорта, тобто у спосіб, який наведеними нормативними актами не передбачений.
Більше того, відповідно до пояснень зазначених працівників ЦРЛ та ОСОБА_1 його огляд за допомогою проби Рапопорта проводила не лікар ОСОБА_4., яка має право на проведення огляду осіб на стан алкогольного сп'яніння, але в той час знаходилася в лікарні в іншому місці, а медсестра ОСОБА_5. (яка навіть не є лаборантом) в присутності лікаря швидкої допомоги Летичівської ЦРЛ ОСОБА_7., яка не проходила зазначеного в Інструкції удосконалення за відповідною програмою і не входить до переліку лікарів, які вповноважені проводити огляд на стан сп'яніння водіїв, наведеному у листі-відповіді голови заступника Хмельницької обласної державної адміністрації на запит представника ОСОБА_1 ОСОБА_2. При цьому вказані свідки (працівники ЦРЛ) підтвердили пояснення ОСОБА_1, що він дійсно просив взяти у нього кров для дослідження на предмет наявності у ній алкоголю, але йому у цьому було відмовлено з посиланням на те, що кров у водіїв береться лише у випадку ДТП.
Не дивлячись на це, висновок щодо результатів медичного огляду та акт медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння за №194 від 09.08.2014 р. підписала лікар ОСОБА_4.
З вказаних Висновку та Акта огляду на стан алкогольного сп'яніння видно й те, що в першому відсутня печатка у відведеному для цього місці, а в другому немає відомостей про обстеження водія через 20 хвилин (п.18 Акту) та заключного діагнозу за результатами огляду та тестів (п.25 Акту).
Крім того, що Висновок та Акт огляду на стан алкогольного сп'яніння за наведених обставин не можуть бути визнані допустимими доказами, зазначені у них висновки про алкогольне сп'яніння ОСОБА_1 викликають і обґрунтовані сумніви щодо їх достовірності, адже в Акті у відповідних графах зазначено що, його поведінка адекватна, на місці він орієнтований, дихання не змінене, пульс - 74, артеріальний тиск 120/80, зіниці не змінені, міміка звичайна, точні рухи виконує. При цьому в Акті не підкреслена жодна з ознак порушення мовної здатності, в ньому лише зазначено, що присутній запах алкоголю.
Проте сам по собі такий запах за наведених обставин не дає підстав для висновку про алкогольне сп'яніння, оскільки не підтверджений належними та допустимими доказами, біологічне середовище (сеча, слина, кров, змиви поверхні губ, шкіри обличчя, рук), як того вимагає Інструкція, у ОСОБА_1 не бралося і не досліджувалося.
Наведені обставини в сукупності дають підстави для обґрунтованих сумнівів у тому, що у працівників ДАІ взагалі були підстави для огляду ОСОБА_1 на стан сп'яніння.
Пояснення свідків про перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'яніння не можуть бути визнані достовірними ще й тому, що вони містять суперечності щодо того, хто виписав направлення на його огляд, і усі вони є зацікавленими особами, оскільки один з них складав протокол про адміністративне правопорушення, інші причетні до огляду ОСОБА_1 з порушенням встановленого порядку.
З огляду на викладене, виходячи з того, що інших належних та допустимих доказів, які з достовірністю і достатністю вказували б на керування Кайгородовим С.І. мотоблоком у стані алкогольного сп'яніння, не встановлено, постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню, а провадження в справі - закриттю за відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ч.8 п.2 ст.294 КУпАП, -
Апеляційну скаргу задовольнити.
Постанову судді Летичівського районного суду від 09 жовтня 2014 року щодо ОСОБА_1 скасувати, провадження у справі закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Постанова набирає законної сили негайно.
Суддя /підпис/
Згідно з оригіналом:
Суддя апеляційного суду
Хмельницької області С.Є.Ващенко