Ухвала від 12.11.2014 по справі 686/18409/14-а

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 686/18409/14-а

Головуючий у 1-й інстанції: Демінська А.А.

Суддя-доповідач: Білоус О.В.

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2014 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Білоуса О.В.

суддів: Курка О. П. Совгири Д. І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у м.Хмельницькому на ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 01 вересня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у м.Хмельницькому про скасування рішення про нарахування переплати ,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся до Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області з позовом до УПФУ у м.Хмельницькому про скасування рішення про нарахування переплати. Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 01.09.2014 року відкрито скорочене провадження у справі та вжито заходів забезпечення позову шляхом заборони на час розгляду справи утримувати спірну переплату. Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати ухвалу Хмельницького міськрайонного суду в частині вжиття заходів забезпечення позову, посилаючись при цьому на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, які мають значення для справи та порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання.

В судове засідання представники сторін не з'явилися, хоча про час та місце розгляду справи повідомлялися своєчасно та належним чином. Про причини неявки в судове засідання суд не повідомили, клопотань про відкладення розгляду справи не направляли.

У зв'язку з неприбуттям жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про його дату, час і місце, а також враховуючи те, що їх явка в судове засідання не визнавалась обов'язковою, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України, за наявними у справі матеріалами, при цьому, згідно частини 6 статті 12, частини 1 статті 41 КАС України, повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не відбувається.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції - скасуванню, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Частиною 1 ст. 195 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 звернувся до Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області з позовом до УПФУ у м.Хмельницькому про скасування рішення про нарахування переплати пенсії. При поданні позову позивачем також було заявлено клопотання про забезпечення позову (а.с.3) шляхом зупинення дії рішення про стягнення переплати. Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 01.09.2014 року відкрито скорочене провадження у справі та вжито заходів забезпечення позову шляхом заборони на час розгляду справи утримувати спірну переплату, що утворилась при перерахунку розміру пенсії позивача за період з 01.03.2007р. по 31.05.2014р. (а.с. 5).

Відповідно до вимог ст. 117 КАС України, суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Зі змісту наведеної законодавчої норми випливає, що вжиття судом заходів забезпечення позову можливе, зокрема, у разі наявності загрози для реалізації особою своїх прав та інтересів або неможливості їх захисту (відновлення) у подальшому.

Статтею 159 КАС України встановлено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим, тобто таким, що ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Зазначеним критеріям повинні відповідати в тому числі і ухвали про вжиття заходів забезпечення позову.

Колегія суддів звертає увагу на те, що позивачем не надано, а судом першої інстанції не досліджено та не надано оцінки жодному належному і допустимому доказу наявності обставин, передбачених ч.1 ст. 117 КАС України, які дають підстави для вжиття заходів забезпечення позову. Суд першої інстанції жодним чином не обґрунтував доцільність і необхідність вжиття таких заходів. Крім того, судом першої інстанції не дотримано форми ухвали про вжиття заходів забезпечення позову, яка за правилами ч. 4 ст. 160 КАС України викладається окремим документом.

Згідно ст. 199 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу суду та прийняти нову (п. 6 ч. 1 ст. 199). При цьому, підставами для скасування ухвали суду є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання (ст. 202 КАС).

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції допустив порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання, тому оскаржувана ухвала підлягає скасуванню, а у задоволенні клопотання про вжиття заходів забезпечення позову належить відмовити.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 199, 202, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у м.Хмельницькому задовольнити повністю.

Ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 01 вересня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у м.Хмельницькому про скасування рішення про нарахування переплати скасувати в частині забезпечення позову.

Постановити у цій частині нову ухвалу про відмову у задоволенні клопотання про вжиття заходів забезпечення позову.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.

Головуючий Білоус О.В.

Судді Курко О. П.

Совгира Д. І.

Попередній документ
41369368
Наступний документ
41369370
Інформація про рішення:
№ рішення: 41369369
№ справи: 686/18409/14-а
Дата рішення: 12.11.2014
Дата публікації: 18.11.2014
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Вінницький апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та спорів у сфері публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо:; управління, нагляду та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, у тому числі: