Справа: № 754/4762/14-а Головуючий у 1-й інстанції: Журавська О.В. Суддя-доповідач: Сорочко Є.О.
Іменем України
31 жовтня 2014 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді Сорочко Є.О.
Суддів: Горбань Н.І.
Межевич М.В.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги ОСОБА_3, Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації, Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат на постанову Деснянського районного суду м. Києва від 12 травня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації, Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання нарахування та виплати щорічної допомоги на оздоровлення та одноразової компенсації, -
ОСОБА_3 звернувся до Деснянського районного суду м. Києва з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації (далі - УПСЗН Деснянської РДА), Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про визнання протиправною бездіяльності щодо не здійснення нарахування та виплати щорічної допомоги на оздоровлення в розмірі 5 мінімальних заробітних плат за період з 1996 року та одноразової компенсації в розмірі 30 мінімальних заробітних плат, відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», та зобов'язання здійснити такі виплати.
Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 12 травня 2014 року, яка не оскаржувалася сторонами та набрала законної сили позов в частині вимог щодо виплати одноразової компенсації та щорічної допомоги на оздоровлення за період 1996-2012 роки залишено без розгляду.
Постановою Деснянського районного суду м. Києва від 12 травня 2014 року позов задоволено частково, визнано неправомірними дії УПСЗН Деснянської РДА та Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат щодо відмови позивачу в проведенні перерахунку та виплати щорічної допомоги на оздоровлення за 2013 рік в розмірі 4 мінімальних заробітних плат, відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», та зобов'язано УПСЗН Деснянської РДА здійснити позивачу відповідний перерахунок щорічної допомоги на оздоровлення, а Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат здійснити виплату позивачу таких коштів, з урахуванням вже проведених виплат. В іншій частині позову відмовлено.
На вказану постанову ОСОБА_3, УПСЗН Деснянської РДА та Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат подали апеляційні скарги, в яких просять її скасувати та ухвалити нову постанову, якою позивач просить задовольнити позов в повному обсязі, а відповідачі - відмовити в задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
Згідно ст. 183-2 КАС України, справа підлягає розгляду в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до матеріалів справи, позивач належить до осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи у зв'язку з чим є інвалідами 3 групи і віднесені до 1 категорії.
Згідно ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (в чинній редакції на час виникнення спірних правовідносин) щорічна допомога на оздоровлення особам, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, зокрема інвалідам 3-ї групи виплачується в розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат.
Всупереч вказаній нормі Закону позивачу нарахування та виплата щорічної допомоги на оздоровлення у 2013 році здійснювалась в меншому розмірі, який встановлений постановою Кабінету Міністрів України «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 17.07.2005 р. №562.
Пунктом 4 «Прикінцевих положень» Закону України «Про Державний бюджет України на 2013 рік» встановлено, що у 2013 році норми і положення ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду України на 2013 рік, отже вказаним пунктом цього Закону, Кабінету Міністрів України надано право встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.
Станом на час нарахування та виплати позивачу щорічної допомоги на оздоровлення у 2013 році, Кабінетом Міністрів України таке право використано не було, тобто нормативно-правового акта на виконання вимог п. 4 «Прикінцевих положень» Закону України «Про Державний бюджет України на 2013 рік» щодо встановлення розмірів щорічної допомоги на оздоровлення не приймалось.
При цьому, Рішенням Конституційного Суду України від 25.01.2012 р. №3-рп2012 дано тлумачення, що нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України під час вирішення-справ про соціальний захист підлягають застосуванню тоді, коли вони видані у межах його компетенції на основі і на виконання Бюджетного кодексу України, закону про Державний бюджет України на відповідний рік та інших законів України.
З огляду на те, що постанова Кабінету Міністрів України, якою керувався відповідач, була прийнята у 2005 році, колегія суддів вважає, що у ній не враховано та не могло бути враховано межі бюджетних асигнувань, що мали місце у 2013 році.
Таким чином, є неправомірними дії відповідачів щодо нарахування та виплати позивачу щорічної допомоги на оздоровлення у 2013 році в меншому розмірі, ніж встановлено ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а тому позивачу належить здійснити перерахунок і виплату таких коштів у розмірі відповідно до ст. 48 цього Закону.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо задоволення позову частково, а тому апеляційні скарги ОСОБА_3, УПСЗН Деснянської РДА та Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат необхідно залишити без задоволення, а постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 25 квітня 2012 року - без змін, оскільки вона ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. ст. 183-2, 197, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд,-
Апеляційні скарги ОСОБА_3, Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації, Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат залишити без задоволення, а постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 25 квітня 2012 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та відповідно до ст. 183-2 КАС України є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Сорочко Є.О.
Судді: Горбань Н.І.
Межевич М.В.
.
Головуючий суддя Сорочко Є.О.
Судді: Межевич М.В.
Горбань Н.І.