21 жовтня 2014 р.м.ОдесаСправа № 1570/3165/2012
Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Соколенко О. М.
Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді Бойка А.В.,
суддів: Танасогло Т.М.,
Осіпова Ю.В.,
за участю секретаря - Авраменка А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 05 червня 2014 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-комерційна фірма Базальт» до державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
21.05.2012 року товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельно-комерційна фірма Базальт» звернулось до суду першої інстанції з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 22.03.2012 року № 0007192301, яким позивачу збільшено суму податку на додану вартість на суму 296051,30 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкцій у розмірі 6180,20 грн.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 05.06.2014 року адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-комерційна фірма Базальт» задоволено.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, державна податкова інспекція у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області подала апеляційну скаргу на вказану постанову суду.
Апелянт зазначає, що вказана постанова ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Податковий орган посилався на те, що в ході проведеної перевірки товариством не були надані первинні документи, на підставі яких формувався податковий кредит по операціям з ТОВ «Реконструкція», ТОВ «Гражданпромспецпроект» та ТОВ «ВСТК». Крім того, було встановлено неможливість ТОВ «БКФ Базальт» здійснювати господарські операції через відсутність майна та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення операцій з купівлі-продажу та відсутність поставок товару від постачальників, відсутність трудових ресурсів та основних фондів. У зв'язку з вказаним податковий орган дійшов висновку про безпідставність формування позивачем податкового кредиту за рахунок операцій із зазначеними вище підприємствами, та, відповідно, заниження позивачем суми податку на додану вартість, що і стало причиною прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.
На підставі викладеного ставиться питання про скасування постанови Одеського окружного адміністративного суду від 05.06.2014 року та постановлення нової, якою відмовити в задоволенні позовних вимог ТОВ «БКФ Базальт».
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:
Судом першої інстанції встановлено, що у період з 13.02.2012 року по 17.02.2012 року на підставі наказу ДПІ у Малиновському районі м. Одеси від 13.02.2012 року №303 та направлення на перевірку №252 від 13.02.2012 року, згідно з пп. 20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.75.1.2 ст. 75, пп.78.1.1 п.78.1 ст. 78 Податкового кодексу України посадовою особою державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "БКФ "Базальт" щодо правомірності формування податкового кредиту з податку на додану вартість з питань взаєморозрахунків та правових відносин з ТОВ «Реконструкція» за лютий, квітень 2011 року, ТОВ «Гражданпромспецпроект» за червень-липень 2011 року, ТОВ «ВСТК» за травень-липень 2011 року.
За результатами проведеної перевірки складено акт № 22/23-213/36503288/1013 від 24.02.2012 року, на підставі якого ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 22.03.2012 року № 0007192301, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 296051,30 грн. - за основним платежем та на 6180,20 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.
В акті перевірки податковий орган посилався на порушення позивачем вимог: пп. 44.6, пп. 44.1 ст.14, п.185.1 ст.185, ст.187, п.188.1 ст.188, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, внаслідок чого товариством занижено податок на додану вартість у сумі 296051,30 грн.
Податковий орган зазначив, що товариством не надано підтверджуючих документів щодо визначення податкових зобов'язань та податкового кредиту за перевіряємий період. На підставі зазначеного, в ході проведення аналізу фінансово-господарської діяльності ТОВ «БКФ Базальт» встановлено неможливість фактичного здійснення товариством господарських операцій з ТОВ «Реконструкція», ТОВ «Гражданпромспецпроект» та ТОВ «ВСТК» через відсутність майна та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення операцій з купівлі-продажу та відсутність поставок товару від постачальників. Також ДПІ посилалось на порушення позивачем ч.1, ч.5 ст.203, ч.1 ст.207, ч.1, ч.2 ст.215, ч.1 ст.216, ст.228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ "БКФ "Базальт" з постачальниками та покупцями
Відповідач зазначив, що платникам податків забороняється формування показників податкової звітності на підставі даних, не підтверджених необхідними первинними документами.
Зважаючи на зазначене, на думку податкового органу, оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято обґрунтовано та скасуванню не підлягає.
Колегія суддів суду апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно задоволення позовних вимог ТОВ «БКФ Базальт», зважаючи на наступне:
П.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу;
Відповідно до п. 187.1. ст. 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Згідно пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ «БКФ Базальт» за наслідками здійснення своєї господарської діяльності у 2011 році щомісячно подавало до ДПІ у Малиновському районі м. Одеси податкові декларації з ПДВ, а також додаток №5 до них «Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» разом із реєстрами отриманих податкових накладних за цей період (т.1 а.с.155-250, т.2 а.с.1-44).
Згідно вказаних декларацій товариством було задекларовано податковий кредит по операціям з ТОВ «Реконструкція», ТОВ «Гражданпромспецпроект» та ТОВ «ВСТК».
Як вбачається з матеріалів справи, 01.05.2011 року ТОВ «БКФ Базальт» (Покупець) уклало з ТОВ «ВСТК» (Продавець) договір купівлі-продажу № БМ051, за умовами якого Продавець зобов'язувався продати цеглу керамічну відповідно до специфікацій і/або накладних Продавця до даного договору, які є невід'ємною частиною цього договору (т. 1 а.с. 27-29).
Також ТОВ «БКФ Базальт» було укладено з ТОВ «ВСТК» договори підряду № С1063 від 16.05.2011 року, № С1064 від 16.05.2011 року, № С1066 від 08.06.2011 року (т. 1 а.с. 31-36).
Згідно укладених договорів ТОВ «ВСТК» зобов'язувалось здійснити поставку теплотехнічного обладнання та комплектуючих на об'єкт тваринницького комплексу за адресою: с. Білики, а також поставку обладнання двох ємкостей 7500 л. на об'єкт - ресторан за адресою: Французький бульвар, 60.
З ТОВ «Реконструкція» товариством з обмеженою відповідальністю «БКФ Базальт» було укладено договори підряду № Д 851 від 07.02.2011 року, Д 853 від 31.03.2011 року, Д 854 від 31.03.2011 року (т. 1 а.с. 37-43). За умовами вказаних договорів ТОВ «Реконструкція» зобов'язувалось:
- здійснити поставку обладнання, комплектуючих та здійснити монтаж системи опалення, водозабезпечення і каналізації на трьох котеджах для сімейного відпочинку (тип 2.1) та на двох котеджах для сімейного відпочинку (тип 3.1) за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 60;
- здійснити поставку обладнання, комплектуючих та здійснити монтаж каналізаційного магістрального колектора, водомірного вузла на трьох котеджах для сімейного відпочинку (тип 2.1) та на двох котеджах для сімейного відпочинку (тип 3.1) за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 60;
- здійснити поточний ремонт санвузлів за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 60.
Згідно матеріалів справи, 01.06.2011 року ТОВ «БКФ Базальт» було укладено з ТОВ «Гражданпромспецпроект» (Продавець) договір купівлі-продажу № БМ 702, згідно якого Продавець зобов'язувався продати цеглу керамічну відповідно до специфікацій і/або накладних Продавця до даного договору, які є невід'ємною частиною цього договору.
На виконання умов зазначених договорів TOB «БКФ «Базальт» перераховано на користь контрагентів-постачальників грошові кошти у якості попередньої оплати за товари та послуги (роботи), що підтверджується копіями платіжних доручень, які містяться в матеріалах справи (т.2 а.с.147-167).
Згідно п. 198.2 статті 198 Податкового кодексу України позивачем було віднесено сплачені контрагентам суми до складу податкового кредиту за першою подією: датою списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг.
Представник позивача, в обґрунтування протиправності прийнятого державною податковою інспекцією у Малиновському районі м. Одеси Одеської області ДПС податкового повідомлення-рішення, посилався на те, що контрагенти не дотримувались умов укладених договорів, за наслідками яких позивачем, в тому числі, сформовано податковий кредит у спірній сумі у 2011 році, у зв'язку чим ТОВ «БКФ «Базальт» у січні 2012 року надало до ДПІ у Малиновському районі м. Одеси уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку із виправленням самостійно виявлених помилок, а також відповідні додатки 5 до них - "розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів" (т.1 а.с.66-97, т. 2 а.с. 45-118).
Відповідно до п. 50.1. ст. 50 Податкового кодексу України, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
Судом першої інстанції встановлено, що згідно вказаних уточнюючих розрахунків позивачем, зокрема, виключено зі складу податкового кредиту суму ПДВ у загальному розмірі 296051,23 грн., з яких:
- у березні 2011 року у розмірі 100000 грн. по контрагенту із індивідуальним податковим номером 326231215528 (TOB «Реконструкція») (т.2 а.с.54,61);
- у квітні 2011 року у розмірах 33333,33 грн. та 54466 грн. по контрагенту із індивідуальним податковим номером 326231215528 (TOB «Реконструкція») (т.2 а.с.68,75);
- у травні 2011 року у розмірі 9446,67 грн. по контрагенту із індивідуальним податковим номером 351798215535 (TOB «ВСТК») (т.2 а.с.82,89);
- у червні 2011 року у розмірі 19066,67 грн. по контрагенту із індивідуальним податковим номером 365024715537 (ТОВ «Гражданпромспецпроект») (т.2 а.с.96,103);
- у липні 2011 року у розмірах 21688,56 грн. та 33333,33 грн. по контрагенту із індивідуальним податковим номером 351798215535 (TOB «ВСТК») (т.2 а.с.110, 117);
- у серпні 2011 року у розмірі 19716,67 грн. по контрагенту із індивідуальним податковим номером 365024715537 (ТОВ «Гражданпромспецпроект») (т.2 а.с.124, 131);
- у жовтні 2011 року у розмірі 5000 грн. по контрагенту із індивідуальним податковим номером 351798215535 (TOB «ВСТК») (т.2 а.с.138,145).
Однак, 31.01.2012 року за № 4031/15-211 ДПІ у Малиновському районі м. Одеси на адресу ТОВ «БКФ «Базальт» направлено лист, відповідно до якого відповідач повідомив позивача про те, що, в тому числі, уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з ПДВ за лютий, квітень-липень 2011 року подані товариством з порушенням вимог п.4.3 та п.4.6 розділу 4 Наказу ДПА України №827 від 31.12.2008 року, п.46.1 ст.46 та п.48.1 ст.48 ПК України, у зв'язку із чим податкову звітність не визнано як податкову (т.1 а.с.153).
При цьому, в ході проведення у період з 13.02.2012 року по 17.02.2012 року документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «БКФ «Базальт» державною податковою інспекцією у Малиновському районі м. Одеси не були враховані вказані уточнюючі розрахунки, які були подані позивачем, згідно яких товариством виключено зі складу податкового кредиту суму ПДВ 296051,23 грн. по операціям з ТОВ «Реконструкція», ТОВ «Гражданпромспецпроект» та ТОВ «ВСТК».
В свою чергу, не погоджуючись з неприйняттям податковим органом уточнюючих розрахунків та визнання їх неподатковою звітністю, TOB «БКФ «Базальт» звернулось з позовом до суду.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 24.07.2012 року по адміністративній справі №1570/3163/2012, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 06.03.2014 року позов товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-комерційна фірма «Базальт» було задоволено та визнано неправомірним і скасовано рішення державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби, викладене у листі № 4031/05-211 від 31.01.2012 щодо невизнання в якості податкової звітності уточнюючих розрахунків податкових зобов'язань з податку на додану вартість, поданих ТОВ «БКФ «Базальт» 23.01.2012 року за лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, жовтень 2011 року; визнано неправомірним та скасовано рішення державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби, викладене у листі № 1683/10/15-2 від 20.03.2012 року щодо невизнання в якості податкової звітності уточнюючих розрахунків податкових зобов'язань з податку на додану вартість, поданих ТОВ «БКФ «Базальт» 24.02.2012 року за березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, жовтень 2011 року; зобов'язано державну податкову інспекцію у Малиновському районі м. Одеси Одеської області ДПС визнати як податкову звітність та занести до електронних баз данні уточнюючих розрахунків податкових зобов'язань з податку на додану вартість, поданих ТОВ «БКФ «Базальт» 23.01.2012 року та 24.02.2012 року за лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, жовтень 2011 року (т.1 а.с.129-141).
Відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.
Згідно з ч.1 ст.72 КАС обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи, або особа, щодо якої ці обставини встановлені.
Зважаючи на викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що вищезазначеними судовими рішеннями по справі №1570/3163/2012, які у передбаченому законодавством порядку набрали законної сили, встановлено протиправність рішень державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби щодо невизнання в якості податкової звітності уточнюючих розрахунків податкових зобов'язань з податку на додану вартість, поданих ТОВ «БКФ «Базальт» 23.01.2012 року та 24.02.2012 року за лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, жовтень 2011 року та зобов'язано податковий орган визнати як податкову звітність та занести до електронних баз данні уточнюючих розрахунків податкових зобов'язань з податку на додану вартість, поданих ТОВ «БКФ «Базальт» 23.01.2012 року та 24.02.2012 року за лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, жовтень 2011 року.
При цьому, згідно п.49.13 ст. 49 ПК України у разі якщо в установленому законодавством порядку буде встановлено факт неправомірної відмови органом державної податкової служби (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації, остання вважається прийнятою у день її фактичного отримання органом державної податкової служби.
Таким чином, враховуючи той факт, що постановою Одеського окружного адміністративного суду від 24.07.2012 року (справа №1570/3163/2012) було визнано протиправним рішення податкового органу щодо невизнання в якості податкової звітності уточнюючих розрахунків податкових зобов'язань з податку на додану вартість, поданих ТОВ «БКФ «Базальт», згідно яких товариством було зменшено податковий кредит на суму 296051,23 грн. по операціям з ТОВ «Реконструкція», ТОВ «Гражданпромспецпроект» та ТОВ «ВСТК», а також враховуючи те, що в силу вимог п.49.13 ст. 49 ПК України зазначені уточнюючі розрахунки вважаються прийнятими у день їх фактичного отримання органом державної податкової служби, колегія суддів погоджується з думкою суду першої інстанції стосовно необґрунтованості та передчасності висновків податкового органу щодо завищення ТОВ «БКФ «Базальт» податкового кредиту за лютий, квітень, травень, червень та липень 2011 року по операціям з ТОВ «Реконструкція», ТОВ «Гражданпромспецпроект» та ТОВ «ВСТК» на суму 296051,23 грн.
Крім того, суд першої інстанції вірно не надавав правової оцінки господарським взаємовідносинам ТОВ «БКФ «Базальт» із його контрагентами та не досліджував у даній справі питання фактичності і реальності господарських операцій позивача з його постачальниками, зважаючи на той факт, що згідно тверджень позивача, така діяльність взагалі не здійснювалась підприємствами, що і стало підставою для самостійного зменшення позивачем суми задекларованого податкового кредиту по вказаним контрагентам.
Зважаючи на все вищезазначене, колегія суддів суду апеляційної інстанції вважає, що податкове повідомлення-рішення від 22.03.2012 року № 0007192301, прийняте державною податковою інспекцією у Малиновському районі м. Одеси Одеської області ДПС є протиправним та підлягає скасуванню.
Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, правильно по суті вирішено справу, та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, відповідно до ст. 200 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.
Керуючись ст. ст. 184, 185, 197, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції, -
Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Малиновськомурайоні м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 05 червня 2014 року - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий: А.В. Бойко
Судді: Т.М. Танасогло
Ю.В. Осіпов