Справа № 815/4160/14
07 листопада 2014 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Білостоцького О.В.
При секретарі: Солдатовій О.С.
За участю сторін:
Представника позивача: Стефанова О.Ф.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом рибосільськогосподарського кооперативу «Придністровець» до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області про скасування припису та постанови, -
Рибосільськогосподарський кооператив (далі РСГК) «Придністровець» звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області (далі Інспекція ДАБК в Одеській області) про скасування припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів та правил від 20.06.2014 року та постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №196/170-0 від 03.07.2014 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що оскаржувані припис та постанова Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області було винесено на підставі необґрунтованих висновків акту перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 20.06.2014 року, а тому є протиправними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки порушення містобудівного законодавства, що зафіксоване в цьому акті перевірки та яке зобов'язано його усунути спірним приписом, позивачем не вчинювалось.
Представник позивача у судовому засіданні, посилаючись на обґрунтування, викладені у адміністративному позові, підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.
Представники відповідача до суду неодноразово не з'явились, про дату, час та місце слухання справи Інспекцію ДАБК в Одеській області було повідомлено належним чином та своєчасно, через канцелярію суду відповідачем надані заперечення на адміністративний позов (а.с. 57-59), в яких зазначено про необхідність відмови у задоволенні позовних вимог РСГК «Придністровець», оскільки припис Інспекції ДАБК в Одеській області від 20.06.2014 року та постанова №196/170-0 від 03.07.2014 року є законними та обґрунтованими, винесеними у відповідності до вимог чинного законодавства.
На підставі положень статті 128 КАС України, справа слухалась за відсутності представника відповідача за наявними в справі доказами.
Судом під час офіційного з'ясування обставин у справі встановлено наступне:
РСГК «Придністровець» зареєстровано 02.08.2000 року Біляївською районною державною адміністрацією Одеської області, код ЄДРПОУ 03889343 (а.с. 11).
20.06.2014 року на підставі вимоги прокуратури Одеської області №05/3-1357вих14 від 17.06.2014 року, згідно наказу Інспекції ДАБК в Одеській області №69 «ОД» від 25.06.2014 року та направлення від 18.06.2014 року №1608 року (а.с. 60, 61, 62) головним державним інспектором інспекційного відділу №2 інспекційного управління Інспекції ДАБК в Одеській області Кшановським П.А. у присутності прокурора відділу захисту інтересів громадян і держави у сфері земельних відносин прокуратури Одеської області Вергіна Д.С. було проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил на об'єкті РСГК «Придністровець» - будинки для відпочинку на земельній ділянці водно-болотного фонду за межами с.Маяки, Біляївського району, Одеської області.
За результатами перевірки був складений акт перевірки та протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 11.02.2014 року, в яких зазначено про порушення РСГК «Придністровець» вимог ч.1 ст.34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» у вигляді самовільного здійснення будівельних робіт (за відсутності документів, що посвідчують право на їх виконання) з будівництва 8-ми будинків для відпочинку ІІ категорії складності на земельній ділянці водно-болотного фонду за межами с.Маяки Біляївського району Одеської області, яка використовується кооперативом на підставі договору оренди землі від 02.08.2005 року (а.с. 63-64, 67-68).
Як вбачається із зазначеного акту та протоколу, при проведенні перевірки та складанні вказаних документів був присутній представник РСГК «Придністровець», яким акт перевірки був підписаний із зауваженнями та зазначено, що спірні будинки відпочинку є тимчасовими конструкціями, а не об'єктами капітального будівництва.
На підставі зазначених акту та протоколу Інспекцією ДАБК в Одеській області було складено припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил №342 від 20.06.2014 року, яким РСГК «Придністровець» зобов'язано у термін до 20.07.2014 року усунути порушення містобудівного законодавства (а.с. 65-66).
Також на підставі зазначеного акту перевірки та протоколу від 20.06.2014 року Інспекцією ДАБК в Одеській області було винесено постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №196/170-0 від 03.07.2014 року, якою на РСГК «Придністровець» за порушення ч.1 ст.34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» на підставі абзацу 3 п.4 ч.2 ст.2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» накладено штраф у сумі 43848,00 грн. (а.с. 69-70).
Заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги РСГК «Придністровець» підлягають задоволенню з наступних підстав.
Правові та організаційні основи містобудівної діяльності та забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів встановлює Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 року №3038-VI (далі Закон України № 3038-VI).
Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно ч.4 ст.41 Закону України №3038-VI посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право, зокрема:
- безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів та до об'єктів, що підлягають обов'язковому обстеженню; складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону;
- видавати обов'язкові для виконання приписи щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт;
- проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомки, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації;
- одержувати в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб інформацію та документи, необхідні для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю;
- вимагати у випадках, визначених законодавством, вибіркового розкриття окремих конструктивних елементів будинків і споруд, проведення зйомки і замірів, додаткових лабораторних та інших випробувань будівельних матеріалів, виробів і конструкцій;
- забороняти за вмотивованим письмовим рішенням керівника органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих в експлуатацію.
Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року № 553 (далі Порядок № 553).
Відповідно до п.1 зазначеного Порядку державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється Держархбудінспекцією та її територіальними органами.
Пунктом 2 Порядку №553 визначено, що Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням: вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції; порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт, виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи; інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об'єкта будівництва.
Згідно п.7 Порядку №553 позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи інспекції. Підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема, вимога правоохоронних органів про проведення перевірки. Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати п'яти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідної інспекції чи його заступника не більше ніж на два робочих дні. Під час проведення позапланової перевірки посадова особа інспекції зобов'язана пред'явити службове посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки.
При цьому п.12 зазначеного Порядку передбачено, що посадові особи інспекції під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язані, зокрема, у повному обсязі, об'єктивно та неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах повноважень, передбачених законодавством.
У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (далі - припис).
Акт перевірки складається у двох примірниках. Один примірник надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, а другий залишається в інспекції. Акт перевірки підписується посадовою особою інспекції, яка провела перевірку та суб'єктом містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль (п. 18).
Припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в інспекції, а інший надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль. Припис підписується посадовою особою інспекції, яка провела перевірку (п. 19).
Відповідно до п.21 Порядку №553, якщо суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід'ємною частиною такого акта.
Відповідно до ч.1 ст.34 Закон України №3038-VI замовник має право виконувати будівельні роботи після реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до I - III категорій складності.
Пунктом 4 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» передбачено, що суб'єкти містобудування несуть відповідальність у вигляді штрафу, зокрема, за виконання будівельних робіт без реєстрації декларації про початок виконання таких робіт, а також наведення недостовірних даних у зазначеній декларації на об'єктах II категорії складності - у розмірі тридцяти шести мінімальних заробітних плат.
Судом встановлено, що оскаржувані припис та постанову було винесено Інспекцією ДАБК в Одеській області на підставі висновків акту перевірки від 20.06.2014 року щодо порушення РСГК «Придністровець» вимог ч.1 ст.34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» у вигляді самовільного здійснення будівельних робіт з будівництва 8-ми будинків для відпочинку на земельній ділянці водно-болотного фонду за межами с.Маяки Біляївського району Одеської області, за відсутності документів, які посвідчують право на виконання будівельних робіт.
Представник позивача у судовому засіданні проти зазначених висновків Інспекції ДАБК заперечував та зазначив, що у РСГК «Придністровець» на підставі договору оренди землі від 02.08.2005 року, укладеного з Біляївською районною державною адміністрацією Одеської області, у користуванні знаходиться земельна ділянка загальною площею - 562,75 га на території Маяківської сільської ради Біляївського району Одеської області. На момент проведення Інспекцією ДАБК в Одеській області перевірки від 20.06.2014 року на зазначеній земельній ділянці знаходилися тимчасові конструкції у кількості 8 штук, які використовуються для зберігання рибацьких снастей та відпочинку персоналу кооперативу. Зазначені конструкції не є капітальними спорудами (об'єктами будівництва, що належать до I - III категорій складності), оскільки не мають фундаменту та ніяким чином не прив'язані до земельної ділянки, можуть вільно переміщуватися з однієї земельної ділянки до іншої, а тому відповідно їх розміщення не потребує дозволу на початок будівельних робіт.
На підтвердження зазначених обставин представником позивача було надано до суду та досліджено наступні документи: договір оренди землі від 02.08.2005 року, акт встановлення в натурі меж земельних ділянок від 13.06.2005 року, акт приймання-передачі об'єкта оренди, комплексну схему розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності з благоустроєм, паспорти прив'язки тимчасових споруд (а.с. 21-31, 71-88), якими підтверджуються обставини відсутності на орендованій земельній ділянці будинків відпочинку як об'єктів капітального будівництва, та, одночасно, розміщення на неї 8 тимчасових споруд за реєстраційними №№ 38/119, 37/118, 36/117, 35/116, 34/115, 33/117, 31/112, 32/113.
Зазначені докази запереченнями відповідача не спростовуються. Інспекцією ДАБК в Одеській області в порядку виконання обов'язку суб'єкта владних повноважень, визначеному ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, також не спростовано твердження представника позивача щодо того, що на вищезазначеній земельній ділянці були встановлені лише тимчасові споруди, які не мають статусу будівель та на розміщення яких не потрібні дозвільні документи, передбачені ч.1 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
Будь-яких доказів на обґрунтування наявності з боку РСГК «Придністровець» порушень містобудівного законодавства у вигляді здійснення будівельних робіт з будівництва цих будинків, як капітальних споруд, відповідачем до суду не надано та в акті перевірки від 20.06.2014 року (який був підставою для винесення спірних припису та постанови Інспекції ДАБК в Одеській області) не зазначено.
Як встановлено судом, відповідачем, в порушення вимог п. 12 Порядку № 553, під час проведення спірної перевірки всіх необхідних дій для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю належним чином, всебічно та об'єктивно здійснено не було, та не встановлено всіх обставин визначеного в акті правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
Суд вважає, що такі дії суб'єкта владних повноважень щодо складання офіційних документів є неприпустимими з огляду на вимоги Конституції та законів України, тому що роблячи висновок про порушення будь-яким суб'єктом правовідносин приписів діючого законодавства, орган державної влади зобов'язаний чітко встановити склад такого порушення, зазначивши у чому воно полягає та якими фактичними даними це підтверджується. Крім того, суб'єкт владних повноважень повинен підтвердити та довести правомірність та обґрунтованість зроблених ним висновків про наявність порушення, а також визначити конкретний спосіб його усунення, чого Інспекцією ДАБК в Одеській області спірним приписом зроблено не було.
При цьому, Інспекцією ДАБК в Одеській області в наданих до суду запереченнях на адміністративний позов самостійно ставиться під сумнів висновок відповідача в акті перевірки від 20.06.2014 року щодо того, що спірні споруди є капітальними будівлями. Відповідач при цьому зазначає, що в порушення вимог п. 2.1 Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку; будівництва та житлово-комунального господарства України від 21.10.2011 року №244 рибосільськогосподарським кооперативом «Придністровець» не було надано під час перевірки паспортів прив'язки на відповідні тимчасові споруди.
З огляду на те, що вказане порушення (на яке посилається Інспекція ДАБК в Одеській області в запереченнях) при проведенні перевірки від 20.06.2014 року з боку позивача не встановлювалось та відповідно не було підставою для прийняття оскаржуваних припису та постанови, зазначене посилання в якості обґрунтованості правомірності цих рішень суб'єкта владних повноважень, суд до уваги не приймає.
Крім того на час розгляду справи, позивачем надані до суду паспорти прив'язки на спірні тимчасової споруди.
Таким чином відповідачем необґрунтовано було зазначено в акті перевірки від 20.06.2014 року про наявність з боку позивача порушення вимог ч.1 ст.34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», яке він зобов'язаний усунути оскаржуваним приписом та за яке спірною постановою рибосільськогосподарському кооперативу «Придністровець» визначено штраф в сумі 43848,00 грн.
При прийнятті рішення щодо правомірності оскаржуваної постанови №196/170-0 від 03.07.2014 року, суд також виходить з наступного.
Відповідальність юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (суб'єктів містобудування) за правопорушення у сфері містобудівної діяльності встановлює Закон України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» від 14.10.1994 року № 208/94-ВР (далі Закон України №208/94-ВР).
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст. 3 Закону України №208/94-ВР (в редакції зі змінами від 16.10.2012 року, що діяла на час винесення оскаржуваної постанови) справи про правопорушення, передбачені цим Законом, розглядаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю.
Накладати штраф від імені центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, мають право його керівник та уповноважені ним посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю.
Частина 2 ст. 3 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» викладена у вказаній редакції згідно Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо діяльності Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства надзвичайних ситуацій України, Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, інших центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовується та координується через відповідних міністрів» від 16.10.2012 року № 5459-VІ (далі Закон України № 5459-VІ), який набрав чинності 08.11.2012 року. До вказаних змін повноваження щодо накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності мали також і керівники територіальних органів Держархбудінспекції та їх заступники.
Пунктом 2 Перехідних положень Закону України №5459-VІ, Кабінету Міністрів України доручено протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим Законом привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом.
Частиною 1 ст. 4 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» визначено, що порядок накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності визначається Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до вказаного Закону Кабінет Міністрів України постановою від 06.04.1995 року №244 затвердив Порядок накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, однак як вбачається зі змісту пункту 2 вказаного Порядку накладати штраф від імені інспекцій мають право керівник Держархбудінспекції та його заступники, керівники територіальних органів Держархбудінспекції та їх заступники.
Таким чином, Кабінет Міністрів України не привів Порядок накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності у відповідність до вимог Закону України № 5459-VІ, а тому в даному випадку існує невідповідність вимог підзаконних нормативно-правових актів вимогам закону.
Відповідно до ч. 4 ст. 9 КАС України, у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що постанова про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №196/170-0 від 03.07.2014 року прийнята Інспекцією ДАБК в Одеській області за відсутності повноважень накладати штрафи за порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, оскільки, з набранням чинності Закону України № 5459-VI від 16.10.2012 року, такими повноваженнями наділений лише центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, а саме Державна архітектурно-будівельна інспекція України.
Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, зокрема, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо.
Згідно з ч. 1 ст. 69 та ч. 1 ст. 70 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Відповідно до ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.
З урахуванням встановлених у судовому засіданні обставин, суд дійшов висновку, що припис № 342 від 20.06.2014 року та постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №196/170-0 від 03.07.2014 року було прийнято Інспекцією ДАБК в Одеській області без урахування фактичних обставин, що мають значення для прийняття рішення; не у відповідності, не у порядку та не у спосіб, передбачені вимогами чинного законодавства, а також за відсутності визначених законодавством повноважень, а тому позовні вимоги рибосільськогосподарського кооперативу «Придністровець» підлягають задоволенню шляхом визнання протиправними та скасування зазначених рішень суб'єкта владних повноважень.
Судові витрати суд вважає за необхідне розподілити відповідно до приписів ст. 94 КАС України.
Керуючись ст.ст. 2, 7-14, 69-71, 86, 122, 158-163, 167, 186, 254 КАС України , суд,-
Адміністративний позов рибосільськогосподарського кооперативу «Придністровець» до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області про скасування припису та постанови - задовольнити у повному обсязі.
Визнати протиправним та скасувати припис Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів та правил №342 від 20.06.2014 року.
Визнати протиправною та скасувати постанову Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №196/170-0 від 03.07.2014 року.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі в Одеський окружний адміністративний суд апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України - з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги на постанову, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.
Повний текст постанови виготовлений та підписаний суддею 12 листопада 2014 року.
Суддя Білостоцький О.В.