ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
16 год. 25 хв.
"13" листопада 2014 р. Справа № 809/3365/14
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Тимощук О.Л., розглянувши у порядку скороченого провадження в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Коломийської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про припинення підприємницької діяльності,-
Коломийська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області (надалі також - позивач) звернулася в суд з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (надалі також - відповідач) про припинення підприємницької діяльності.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач більше року не подавав податкову звітність з будь-якого податкового платежу, а відповідно до частини 2 статті 46 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", це є підставою для припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, що не пов'язано з її банкрутством.
Відповідно до частини 3 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України суд виносить ухвалу про відкриття скороченого провадження, копія якої разом з копією позовної заяви та доданих до неї документів невідкладно надсилається рекомендованим листом з повідомленням про вручення відповідачу.
21.10.2014 року судом винесено ухвалу про відкриття скороченого провадження в даній адміністративній справі, яку разом з копією позовної заяви та доданих до неї документів направлено відповідачу для подання заперечення або заяви про визнання позову.
27.10.2014 року від відповідача, на адресу суду, повернулося поштове відправлення з відміткою відділення поштового зв'язку від 24.10.2014 року та із зазначенням причини невручення (а.с.14).
Пунктом 11 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Згідно із пунктом 3 частини 5 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України справа повинна бути розглянута у порядку скороченого провадження не пізніше трьох днів - у разі якщо протягом семи днів з дня закінчення строку, передбаченого частиною третьою цієї статті, до суду не надійшло заперечення відповідача та за умови, що справа не розглядається судом за місцезнаходженням відповідача.
Розглянувши та оцінивши матеріали справи в порядку скороченого провадження, відповідно до вимог статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України - без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 23.09.2014 року, державну реєстрацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 проведено 22.06.2006 року (а.с.6-8).
Згідно з довідкою №694/09-07-18-02 від 18.09.2014 року, відповідач з 09.01.2007 року не подає податкову звітність до Коломийської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області (а.с.10).
Також, довідкою №172/250 від 19.09.2014 року позивач підтвердив, що по податках та платежах, які обліковуються відповідно до вимог Інструкції "Про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами Державної податкової служби України", затвердженої наказом Міністерства доходів і зборів України від 05.12.2013 року №765, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.08.2014 року за №217/24994, станом на 19.09.2014 року відповідач заборгованості до бюджету не має (а.с.9).
Згідно з підпунктом 20.1.37 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право, в тому числі, звертатися до суду щодо припинення юридичної особи та припинення фізичною особою - підприємцем підприємницької діяльності та/або про визнання недійсними установчих (засновницьких) документів суб'єктів господарювання.
Відповідно до вимог частини 1 статті 46 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця проводиться, зокрема, у разі постановлення судового рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця. Відповідно до частини 2 даної статті, підставами для постановлення судового рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця є також неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону.
Частиною 3 статті 46 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" передбачено, що фізична особа позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця.
Статтею 49 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" визначено порядок державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця на підставі судового рішення.
Відповідно до вимог частини 1 статті 49 вищеназваного Закону, суд, який постановив рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, у тому числі рішення про визнання фізичної особи - підприємця недієздатною або про обмеження її цивільної дієздатності, в день набрання таким рішенням законної сили направляє його копію державному реєстратору за місцем реєстрації фізичної особи - підприємця для внесення до Єдиного державного реєстру запису про судове рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця.
Згідно з приписами частини першої статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України, негайно також виконуються постанови суду, прийняті в порядку скороченого провадження у адміністративних справах, передбачених пунктами 1, 3, 4, 5, 6 частини першої статті 183-2 цього Кодексу.
За наведених підстав та вказаних правових норм, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню.
На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. 2, ст.ст. 8 - 14, ст.ст. 86, 183-2, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Позов задовольнити повністю.
Припинити підприємницьку діяльність фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідн. код НОМЕР_1, АДРЕСА_1
Постанову суду звернути до негайного виконання.
Копію постанови направити державному реєстратору Реєстраційної служби Коломийського міськрайонного управління юстиції в Івано-Франківській області для внесення до Єдиного державного реєстру запису про судове рішення та про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1.
Відповідно до ч.9 ст.183-2 Кодексу адміністративного судочинства України постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 КАС України, апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Відповідно до ст.183-2 Кодексу адміністративного судочинства України у разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, рішення суду апеляційної інстанції по такій справі є остаточним і оскарженню не підлягає.
Суддя: /підпис/ Тимощук О.Л.