10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua
Головуючий у 1-й інстанції: Літвин О.Т.
Суддя-доповідач:Хаюк С.М.
іменем України
"12" листопада 2014 р. Справа № 806/3755/14
Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді Хаюка С.М.
суддів: Бондарчука І.Ф.
Моніча Б.С.,
при секретарі Лялевич С.С. ,
за участю представників сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Житомирі апеляційну скаргу Головного управління Міндоходів у Житомирській області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "24" вересня 2014 р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лайт Ф" до Головне управління Міндоходів у Житомирській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлень - рішень ,
У серпні 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Лайт Ф" звернулося з адміністративним позовом до Головного управління Міндоходів у Житомирській області в якому просило визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення форми "Р" від 05 серпня 2014 року №30-2207 та №31-2207.
Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 24.09.2014 року позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління Міндоходів у Житомирській області форми "Р" №30-2207 та №31-2207 від 05 серпня 2014 року.
Не погоджуючись з даною постановою Головне управління Міндоходів у Житомирській області звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у позові відмовити .
Представник відповідача підтримав апеляційну скаргу.
Представник позивача апеляційну скаргу не визнав.
Розглянувши справу в межах, визначених ст. 195 КАС України, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ТОВ "Лайт Ф" митне оформлення товару: "Частини та пристрої для кузова легкового автомобіля: приладдя призначене для закріплення на дах автомобіля для перевезення вантажів, велосипедів, лиж тощо: вело кріплення для автомобіля, адаптер для вело кріплення, кріплення лиж до автомобіля, кріплення багажника для автомобіля...", імпортованого на митну територію проводилось за митними деклараціями: №101000009/2011/010049 від 10.08.2011 року, №101000009/2011/012267 від 26.09.2011 року, №101000009/2011/013450 від 18.10.2011 року, №101000009/2011/000307 від 12.01.2012 року, №101000009/2011/009576 від 15.06.2012 року, №101000009/2011/012730 від 31.07.2012 року, №101000009/2011/012773 від 31.07.2012 року, №101000009/2011/02334 від 19.12.2012 року (а.с.22-40). Позивачем було заявлено даний товар до митного оформлення у Житомирській митниці за кодом товару згідно УКТЗЕД 8708299000 "інші частини та пристрої моторних транспортних засобів товарних позицій 8701-8705" (ставка ввізного мита 0%). Вказаний товар було пропущено на митну територію України.
З 16 червня 2014 року по 18 червня 2014 року посадовими особами ГУ Міндоходів у Житомирській області на підставі наказу від 13 червня 2014 року №366 проведено невиїзну документальну перевірку дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи ТОВ "Лайт Ф" при митному оформленні товарів «Частини та пристрої для кузова легкового автомобіля: приладдя призначене для закріплення на дах автомобіля для перевезення вантажів, велосипедів, лиж тощо: вело кріплення для автомобіля, адаптер для вело кріплення, кріплення лиж до автомобіля, кріплення багажника для автомобіля...».
За результатами перевірки відповідачем було складено акт перевірки від 25 червня 2014року №14/4/101000000/0036072457 (а.с.10-15), у якому зафіксовано порушення вимог Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД) Закону України від 5 квітня 2001 року №2371-ІІІ «Про митний тариф України» (далі - Закон України №2371-ІІІ), в частині класифікацій товарів: невірно застосовані Правила інтерпретації класифікації товарів, що призвело до невірної класифікації товарів згідно УКТЗЕД, в наслідок чого платником занижено податкові зобов'язання на суму 16980,14 грн.
На підставі акта невиїзної документальної перевірки за порушення викладені у висновках акту перевірки, а саме: за порушення статті 1 Закону України №2371-ІІІ, пункту 190.1 статті 190 Податкового кодексу України ГУ Міндоходів у Житомирській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 05 серпня 2014 року №30-2207, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: мито на товари, що ввозяться суб'єктами підприємницької діяльності в розмірі 17687,65 грн., з яких 14150,12 грн. основний платіж та 3537,53 грн. - штрафні санкції та податкове повідомлення-рішення 05 серпня 2014 року №31-2207, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість з товарів, що ввозяться суб'єктами підприємницької діяльності в розмірі 3537,53 грн., з яких 2830,02 грн. основний платіж та 707,51 грн. - штрафні санкції. (а.с.18, 20).
Задовольняючи позовні вимоги , суд першої інстанції виходив з того , що якщо митні органи, приймаючи ВМД, віднесли товар до певного коду товарної номенклатури та пропустили його на митну територію України (після сплати імпортером передбачених законом податків і зборів), то в подальшому вони не мали правових підстав для прийняття податкових повідомлень про донарахування податкових зобов'язань у зв'язку з виявленням помилки у класифікації товару.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції враховуючи наступне.
Відповідно до п. 35 ст. 1 Митного кодексу України від 11.07.2002 року № 92-IV (чинного на момент виникнення спірних правовідносин), пропуск товарів і транспортних засобів через митний кордон України - дозвіл митного органу на переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України з урахуванням заявленої мети такого переміщення після проведення митних процедур.
Згідно пункту 19 ст. 1 Митного кодексу України митні процедури - операції, пов'язані із здійсненням митного контролю за переміщенням товарів і транспортних засобів через митний кордон України, митного оформлення цих товарів і транспортних засобів, а також із справлянням передбачених законом податків і зборів.
Відповідно з п. 15 ст. 1 Митного кодексу України митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своєї компетенції з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, міжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку.
Згідно ст. 313 МК класифікація товарів, тобто віднесення товарів до класифікаційних групувань, зазначених в УКТЗЕД, є виключною компетенцією митних органів.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 40 Митного кодексу України митному контролю підлягають усі товари і транспортні засоби, що переміщуються через митний кордон України. Обсяг таких процедур та порядок їх застосування визначаються відповідно до цього Кодексу, інших нормативно-правових актів, а також міжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку.
Відповідно до частин 1, 2 статті 69 Митного кодексу України незалежно від закінчення операцій митного контролю, оформлення та пропуску товарів і транспортних засобів митний контроль за ними може здійснюватися, якщо є достатні підстави вважати, що мають місце порушення законодавства України чи міжнародного договору України, укладеного в установленому законом порядку, контроль за виконанням яких покладено законом на митні органи.
Такий контроль здійснюється на підставі письмового розпорядження керівника митного органу або особи, яка його заміщує.
Аналіз наведених норм свідчить про можливість митного контролю після завершення митного оформлення за умови обґрунтованої підозри, що під час пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України було допущено порушення вимог законодавства України.
В той же час, зазначених обставин в даній справі судом не встановлено, не навів таких обставин і представник відповідача в судовому засіданні.
Таким чином, якщо митні органи, приймаючи ВМД, віднесли товар до певного коду товарної номенклатури та пропустили його на митну територію України (після сплати імпортером передбачених законом податків і зборів), то в подальшому вони не мали правових підстав для прийняття податкових повідомлень про донарахування податкових зобов'язань у зв'язку з виявленням помилки у класифікації товару.
Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного суду України від 05.03.2013року (справа №21-36а13).
Крім того, із матеріалів справи вбачається, що в акті №46/12/101000000/0036072457 від 17.12.2012 року складеного за результатами документальної планової виїзної перевірки дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів ТОВ "Лайт Ф" за період з 01.11.2009 року по 30.09.2012 року не встановлено порушення правил класифікації товарів згідно УКТЗЕД. В ході перевірки було встановлено, що позивач імпортував товари по 30 договорам (контрактам), які було укладено з 26 постачальниками. Предметом цих контрактів було, переважно, автомобільні частини, деталі та приладдя, в тому числі і ті, що зазначені у акті перевірки відповідача від 25 червня 2014 року. (а.с.73-82).
Колегія суддів прийшла до висновку, що суд першої інстанції, дослідивши в судовому засіданні надані сторонами по справі докази, обґрунтовано задовольнив позовні вимоги.
Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки постанову Житомирським окружним адміністративним судом винесено відповідно до позовних вимог з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права і суд дав правильну оцінку обставинам справи, то колегія суддів апеляційної інстанції не знаходить підстав, які могли б призвести до зміни чи скасування рішення суду першої інстанції у даній справі.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а тому її потрібно залишити без задоволення, а постанову суду без змін.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Головного управління Міндоходів у Житомирській області залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "24" вересня 2014 р. без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя С.М.Хаюк
судді: І.Ф.Бондарчук
Б.С. Моніч
Повний текст cудового рішення виготовлено 12.11.2014 року
Роздруковано та надіслано:р.л.п.
1- в справу:
2 - позивачу/позивачам: Товариство з обмеженою відповідальністю "Лайт Ф" вул. Леваневського,64, к.47,м.Житомир,10008
3- відповідачу/відповідачам: Головне управління Міндоходів у Житомирській області вул. Войкова,7,м.Житомир,10003
4-третій особі: - ,