Справа № 824/2531/14-а
Головуючий у 1-й інстанції: Лелюк О.П.
Суддя-доповідач: Біла Л.М.
10 листопада 2014 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Білої Л.М.
суддів: Гонтарука В. М. Матохнюка Д.Б.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Глибоцькому районі Чернівецької області на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 12 серпня 2014 року у справі за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України у Глибоцькому районі Чернівецької області до товариства з обмеженою відповідальністю "Чагорське" про стягнення заборгованості ,
Управління Пенсійного фонду України в Глибоцькому районі Чернівецької області звернулося до Чернівецького окружного адміністративного суду із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Чагорське" про стягнення заборгованості.
Позовні вимоги мотивовано тим, що за товариством рахується заборгованість по платежах до Пенсійного фонду України, а саме по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій призначених відповідно до п."ж" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за червень 2014 року на загальну суму 934,27 грн. Оскільки, заборгованість в добровільному порядку не сплачена, просило стягнути її в судовому порядку.
Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 12.08.2014 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати постанову Чернівецького окружного адміністративного суду та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити, посилаючись при цьому на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, які мають значення для справи та порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору.
05 листопада 2014 року до апеляційного суду надійшло клопотання позивача про розгляд справи в режимі відеоконференції, яка призначалась до розгляду на 06.11.2014 року.
Відповідно до ч.1 ст.122-1 КАС України суд за власною ініціативою або за клопотанням сторони, іншого учасника адміністративного процесу може постановити ухвалу про їх участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Таким чином, прийняття рішення щодо проведення судового засідання в режимі відеоконференції є правом суду. Вказана норма не передбачає обов'язку проведення судового засідання в режимі відеоконференції в разі наявності клопотання сторони.
Зважаючи на викладене, а також те, що Вінницьким апеляційним адміністративним судом не визнавалась обов'язковою участь в судовому засіданні сторін, колегія суддів вважає, що клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції задоволенню не підлягає.
У зв'язку з неприбуттям жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, про проведення якого 10.11.2014 року були належним чином повідомлені, а також враховуючи те, що їх явка в судове засідання не визнавалась обов'язковою, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України, за наявними у справі матеріалами, при цьому, згідно частини 6 статті 12, частини 1 статті 41 КАС України, повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не відбувається.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції необхідно залишити без змін, з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Частиною 1 ст.195 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, та підтверджується матеріалами справи, ТОВ "Чагорське" зареєстроване як юридична особа 29.02.2000 року та взяте на облік управлінням Пенсійного фонду України в Глибоцькому районі.
Відповідно до довідок, виданих відповідачем, ОСОБА_2 працювала в господарстві з січня по червень 2007 р. на постійній роботі працівника ферми (свинарки). Вказана обставина підтверджується також копією її трудової книжки (а.с. 12-13).
Вирішуючи по суті існуючий спір, суд першої інстанції керувався тим, що відповідно до п.2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди застрахованим особам, які працювали або працюють на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення". При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом (тобто до 01.01.2004 року).
Відповідно до ст.2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" для суб'єктів підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднань, бюджетних, громадських та інших установ та організацій, об'єднань громадян та інших юридичних осіб, а також фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників, філій, відділень та інших відокремлених підрозділів платників податку, що не мають статусу юридичної особи, розташованих на території іншої, ніж платник зборів, територіальної громади, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст.12 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, здійснюється у порядку, визначеному Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 р. № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 р. за № 64/8663 (далі - Інструкція № 21-1).
Пунктом 6.2 Інструкції №21-1 передбачено, що витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи з урахуванням вимог абзацу третього підпункту 1 пункту 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". При цьому стаж роботи на останньому підприємстві враховується у повному обсязі, а з попередніх місць роботи осіб він додається до стажу, необхідного для призначення пенсій на пільгових роботах.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 працювала в товаристві з обмеженою відповідальністю "Чагорське" з 16.01.2007 року по червень 2007 року працівником ферми (свинаркою), а тривалість стажу роботи з врахуванням пільгового обчислення складає 1 місяць 8 днів.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що витрати на виплату і доставку пільгових пенсій вказаній особі повинні відшкодовуватися пропорційно до стажу роботи в товаристві з обмеженою відповідальністю "Чагорське".
Аналогічної правової позиції дотримується Вищий адміністративний суд України у даній категорії спорів (ухвала від 20.03.2014 року у справі № К/800/55760/13).
Судом встановлено, що у зв'язку з призначенням вказаній особі пільгової пенсії, Управління Пенсійного фонду України в Глибоцькому районі Чернівецької області надіслало на адресу відповідача розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій відповідно до пунктів "б"-"з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", що підлягає відшкодуванню з 2014 року на загальну суму 934,27 грн.
Як вбачається із вказаного розрахунку частка сплати по даному підприємстві становить 100 відсотків. Відтак, позивачем необґрунтовано заявлено до стягнення зазначену суму.
Колегія суддів апеляційного суду також звертає увагу на те, що відповідачем не заперечується його обов'язок часткового відшкодування витрат на виплату і доставку пенсії, однак колегія суддів зауважує, що пред'явлена у позові сума не підлягає стягненню.
Доводи апеляційної скарги спростовуються вищенаведеним, матеріалами справи, а тому колегією суддів відхиляються, оскільки не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм права, які призвели до неправильного вирішення справи, тобто прийнята постанова відповідає матеріалам справи та вимогам закону, і підстав для її скасування не вбачається.
Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних підстав.
На підставі наведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо відмови у задоволенні вимог.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд
апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Глибоцькому районі Чернівецької області залишити без задоволення, а постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 12 серпня 2014 року - без змін.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.
Головуючий /підпис/ Біла Л.М.
Судді /підпис/ Гонтарук В. М.
/підпис/ Матохнюк Д.Б.
З оригіналом згідно:
секретар