11.11.2014 Справа № 756/15327/14-ц
Справа пр. №2/756/5846/14
ун. №756/15327/14-ц
11 листопада 2014 року м. Київ
Суддя Оболонського районного суду м. Києва Андрейчук Т.В., вирішуючи питання про відкриття провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Київської міської державної адміністрації про визнання права власності, -
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду в порядку цивільного судочинства з позовом до відповідача Київської міської державної адміністрації про визнання права власності.
Суддя, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовну заяву слід залишити без руху з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.3 ЦПК України кожен має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Вимоги до форми та змісту позовної заяви встановлені ст.119 ЦПК України.
Відповідно до п.п.4,5,6 ч.2 ст.119 ЦПК України позовна заява повинна містити ціну позову щодо вимог майнового характеру; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування.
Як вбачається із змісту позовної заяви, ОСОБА_1 заявляє вимогу про визнання права власності на 2/4 частини квартири №123 в будинку №61 на пр-ті Героїв Сталінграду в м. Києві, тобто вимогу майнового характеру.
У відповідності до п.2 ч.1 ст.80 ЦПК України ціна позову у позовах про визнання права власності на майно або його витребування, визначається вартістю цього майна, тобто його дійсною вартістю.
Підпунктом а) п.12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.1995 року №20 "Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності" визначено, що під дійсною вартістю майна розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано в даному населеному пункті чи місцевості.
З огляду на викладене, ОСОБА_1 слід вказати ціну позову, виходячи з дійсної вартості нерухомого майна, право власності на яке позивач просить суд визнати за нею, а судовий збір відповідно має сплачуватись, виходячи зі ставок судового збору, які встановлені ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" за подання до суду позовної заяви майнового характеру.
ОСОБА_1 хоч і долучає до матеріалів справи квитанцію про сплату судового збору у розмірі 1961,00 грн., однак, враховуючи позовні вимоги, при поданні до суду позовної заяви позивачем не зазначено ціну позову, а судовий збір сплачено з порушенням вимог Закону України "Про судовий збір" та не в повному обсязі.
Крім того, відповідно до ч.1 ст.120 ЦПК України позивач повинен подати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.
Всупереч даної законодавчої норми позивачем не додано до копії позовної заяви копії всіх документів, що приєднуються до неї, відповідно до кількості відповідачів, вказаних у цій позовній заяві.
Також позивач зазначає в якості відповідача у справі Київську міську державну адміністрацію, однак жодним чином не обгрунтовує необхідність залучення її до участі у розгляді справи в якості відповідача, яким саме чином рішення у справі вплине на права, обов'язки чи законні інтереси Київської міської державної адміністрації. Таким чином, позивачеві слід визначитися з колом відповідачів у справі.
Ч.1 ст.121 ЦПК України передбачає, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, передбачених ст.ст.119,120 ЦПК України, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення позовної заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків.
На виконання зазначеної ухвали позивач повинна подати до суду позовну заяву в новій редакції відповідно до вимог ст.ст.119,120 ЦПК України, з урахуванням вимог про усунення недоліків, викладених в цій ухвалі.
Зважаючи на вищенаведене, керуючись ч.1 ст.121 ЦПК України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Київської міської державної адміністрації про визнання права власності залишити без руху та надати позивачеві строк на усунення недоліків у термін до 21.11.2014 року, але не пізніше п'яти днів з дня отримання нею даної ухвали.
У випадку, якщо недоліки позовної заяви у визначений строк не будуть виправлені, позовна заява вважатиметься неподаною та буде повернута позивачеві.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Т.В. Андрейчук