Справа № 755/18091/14-п
Провадження № 3/755/4309/14
"23" липня 2014 р.суддя Дніпровського районного суду м. Києва Галаган В.І., розглянувши матеріал, який надійшов від Головного управління Міндоходів у м. Києві про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, не працюючу, проживаючу за адресою: АДРЕСА_1, за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
До Дніпровського районного суду м. Києва надійшов адміністративний матеріал зі складеним протоколом про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Як убачається з даних, що містяться в протоколі №65 про адміністративне правопорушення Серії АА № 717886 від 29.05.2014 року, 29.05.2014 року о 16.00 год. ОСОБА_1 здійснювала реалізацію тютюнових виробів без дозвільних документів, а саме: ліцензії на право роздрібної торгівлі тютюнових виробів за адресою: АДРЕСА_2.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явилася, про день, час та місце судового розгляду справи повідомлена належним чином, про поважні причини неявки суд не повідомила.
Згідно зі статтею 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд при винесенні постанови про адміністративне правопорушення перевіряє: чи є в діях особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ознаки проступку, за який законом встановлено адміністративну відповідальність, чи накладено стягнення в межах, встановлених законодавчим актом.
У відповідності до вимог ст. 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності
Під час розгляду справ необхідно встановлювати наявність у діях особи, яку притягнено до адміністративної відповідальності, складу адміністративного правопорушення, тобто об'єкта, суб'єкта, об'єктивної та суб'єктивної сторони. Необхідно враховувати, що обов'язковим є наявність вини особи в здійсненні адміністративного правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення, провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання або без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, чи здійснення таких видів господарської діяльності з порушенням умов ліцензування, а так само без одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди), - тягне за собою накладення штрафу від двадцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією виготовленої продукції, знарядь виробництва, сировини і грошей, одержаних внаслідок вчинення цього адміністративного правопорушення, чи без такої.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого статтею 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення, полягає у здійсненні господарської діяльності, що містить ознаки підприємницької, без державної реєстрації як суб'єкта господарювання або без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, чи без одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачено законом.
Об'єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері регулювання господарської діяльності. Господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, спрямована на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Безпосередня участь - це зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи. Підприємницькою може вважатись лише діяльність з виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг і зайняття торгівлею з метою одержання прибутку. У разі відсутності такої мети немає правових підстав вважати Діяльність господарюючого суб'єкта підприємницькою.
Разом з тим, згідно письмових пояснень особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, остання на момент виявлення правопорушення перебувала у трудових правовідносинах із ФОП ОСОБА_2, яка здійснює підприємницьку діяльність у кіоску за адресою: АДРЕСА_2, що підтверджено також наявними в матеріалах справи доказами, та зобов'язана дотримуватись законодавчо визначених правил здійснення господарської діяльності, в тому числі щодо одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону.
Перевіривши вірність кваліфікації досліджуваного протиправного діяння, судом встановлено неправильне визначення суб'єкта правопорушення при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, оскільки суб'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КупАП є суб'єкт господарювання, особа, яка здійснює господарську діяльність, тобто діяльність, направлену на отримання прибутку. Разом з тим, як убачається з досліджуваних матеріалів, особа, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення № 65 від 29.05.2014 року за ч. 1 ст. 164 КупАП, ОСОБА_1, не є суб'єктом господарювання, та на час виявлення правопорушення перебувала в трудових правовідносинах на посаді продавця із ФОП ОСОБА_2, якою здійснено господарську діяльність за адресою: АДРЕСА_2, де виявлено правопорушення, щодо реалізації алкогольних та тютюнових виробів.
Відповідно до положень п. 1 ч. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у випадку відсутності в діях особи складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст. 252 Кодексу України про адміністративні правопорушення, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Таким чином, із матеріалів справи убачається, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад правопорушення, передбачений ч. 1 ст. 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у зв'язку з чим провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю.
Керуючись ст.ст. 9, 221, 247, 252, 268, 278, 280, 283-285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення - закрити, без конфіскації товару, вилученого згідно Додатку до протоколу № 65 від 29.05.2014 року.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим або на неї може бути внесено протест прокурора протягом десяти днів з дня її винесення.
Апеляційна скарга, протест прокурора подаються до Апеляційного суду м. Києва через Дніпровський районний суд м. Києва, який виніс постанову.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги чи протесту прокурора.