Справа № 755/28918/14-к
"05" листопада 2014 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_3 ,
представника потерпілого ОСОБА_4 ,
обвинуваченої ОСОБА_5
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12014100040012804 від 25 вересня 2014 року за обвинуваченням
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Києва, українки, громадянки України, з неповною вищою освітою, студентки 3 курсі Київського національного університету культури і мистецтва, не заміжньої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,
у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 185 КК України, -
Під час досудового розслідування, на підставі положень ст. 468 КПК України, 08.10.2014 року між ОСОБА_5 та представником потерпілого ТОВ “Zara Україна” - ОСОБА_4 було укладено угоду про примирення, у рамках даного кримінального провадження, у зв'язку з чим прокурором, на виконання вимог ч. 1 ст. 474 КПК України, направлено до суду обвинувальний акт з підписаною сторонами угодою.
Ухвалою суду, згідно ч. 1 ст. 314 КПК України, призначено підготовче судове засідання, на розгляд у якому, винесено питання регламентовані ст.ст. 314-316, 474 КПК України та безпосередньо можливості затвердження укладеної угоди.
Обвинувачена в підготовчому судовому засіданні, розуміючи наслідки затвердження угоди та права визначені ч. 5 ст. 474 КПК України, просила суд затвердити угоду про примирення і призначити узгоджену в ній міру покарання, при цьому беззастережно визнала себе винною у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України в повному обсязі сформульованого обвинувачення та зазначила, що в повній мірі розуміє наслідки не виконання останньої, визначені ст. 476 КПК України.
Представник потерпілого, розуміючи наслідки укладання та затвердження даної угоди, визначені ст. 473 ч.1 п. 2 КПК України, у підготовчому судовому засіданні, вважав за необхідне угоду затвердити.
Прокурор, в підготовчому судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні даної угоди були дотримані вимоги і правила КПК України та КК України, просив цю угоду затвердити і призначити обвинуваченій узгоджену в угоді міру покарання та інші передбачені заходи.
Суд, заслухавши думку сторін угоди та прокурора, дослідивши матеріали провадження, перевіривши угоду на відповідність вимогам Кримінального процесуального Кодексу України (далі - КПК України) та закону приходить до наступного.
Статтею 468 КПК України регламентовано, що в кримінальному провадженні може бути укладена угода між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.
Відповідно до ч. 3 ст. 469 КПК України, угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
Згідно з даною угодою, її сторони дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій обвинуваченої ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України визнаючи, шляхом її укладення доведеним, що остання 24.09.2014 року, приблизно о 17 годині 00 хвилин, зайшла до торгівельної зали магазину TOB «Zara Україна», який розташований в ТРЦ «Sky Mall» по пр. Ватутіна, 2-т в м. Києві, де з торгівельної вітрини взяла жіночі брюки (артикул № 6840/042/400) і направилася до примірочної вказаного магазину.
Коли ОСОБА_5 знаходилася в примірочній, та, міряючи вищевказану річ, яку вона взяла в торгівельній залі магазину TOB «Zara Україна», у неї виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, обравши об'єктом свого злочинного посягання жіночі брюки (артикул № 6840/042/400), вартістю 364,65 гривень, які належать TOB «Zara Україна».
Здійснюючи свої злочинні наміри, ОСОБА_5 , переконалася, що сторонні особи за її злочинними діями не спостерігають, тому, будучи впевненою, що злочинні дії залишаться не поміченими, діючи умисно, з корисливих мотивів та з метою незаконного збагачення, зняла захисну магнітну кліпсу з жіночих брюк (артикул № 6840/042/400), поклала дані жіночі брюки в свою сумку, вийшла з примірочної і направилася до виходу з магазину TOB «Zara Україна».
Продовжуючи свої злочинні наміри, ОСОБА_5 , вважаючи, що за її злочинними діями ніхто не спостерігає, не розрахувавшись за жіночі брюки (артикул № 6840/042/400), вийшла через сигнальні рамки з приміщення магазину TOB «Zara Україна», тобто виконала усі дії, які вважала необхідними для доведення злочинного умислу до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від її волі, так як відразу була затримана охороною ТРЦ «Скаймол» на виході з приміщення магазину за сигнальними рамками.
В подальшому, охорона ТРЦ «Sky Mall» виявила у ОСОБА_5 викрадені з магазину речі.
Судом встановлено, що ОСОБА_5 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України, оскільки своїми умисними діями вчинила закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), виконавши усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, однак останній не було закінчено з причин, які не залежали від її волі, та який, згідно ст. 12 КК України, є злочином середньої тяжкості.
Сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке ОСОБА_5 повинна понести за вчинене кримінальне правопорушення, а саме штраф у розмірі п'ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто 850 гривень.
Ініціювання та укладення угоди було здійснено у відповідності до положень ст. 469 КПК України та порушень норм останньої, у підготовчому судовому засіданні, судом не встановлено.
Безпосередньо в самій угоді про примирення викладено усі імперативні реквізити останньої, визначені ст. 471 КПК України, та доведено до відома її сторін наслідки укладення та затвердження, регламентовані ст. 473 КПК України, наслідки не виконання, визначені ст. 476 КПК України.
Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені угодою.
Покарання сторонами угоди визначено у відповідності до положень ст. ст. 50, 65-67 КК України, з урахуванням характеру та тяжкості висунутого обвинувачення, а саме: його класифікації за ст. 12 КК України, особливостей обставин вчинення: форми вини, мотиву і мети, способу, стадії вчинення, характеру і ступіня тяжкості наслідків, що настали, даних про особу обвинуваченої, обставин, що пом'якшують та обтяжують останнє.
Підстав регламентованих п.п. 1-6 ч. 7 ст. 474 КПК України для відмовити у затвердженні угоди прокурором не було доведено та судом не виявлено.
Таким чином, судом, у підготовчому судовому засіданні, встановлено, що умови даної угоди в повній мірі відповідають вимогам Кримінального процесуального кодексу України, Кримінального кодексу України та закону.
Згідно п. 1 ч. 3 ст. 314 та ч. 1 ст. 475 КПК України, у підготовчому судовому засіданні, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про примирення між сторонами шляхом ухвалення вироку і призначення обвинуваченій узгодженої міри покарання.
Питання речових доказів вирішено відповідно до ст. 100 КПК України.
Керуючись ст. ст. 314, 369-371, 373-374, 468-469, 471, 473-475 КПК України, суд, -
Затвердити угоду про примирення укладену 08.10.2014 року між ОСОБА_5 та представником потерпілого ТОВ “Zara Україна” - ОСОБА_4 у рамках кримінального провадження внесеного в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12014100040012804 від 25 вересня 2014 року за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України.
ОСОБА_5 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України та призначити покарання у виді штрафу у розмірі п'ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, а саме 850 гривень на користь держави.
Речові докази: жіночі брюки, артикул 6840/042/400, - залишити у власності ТОВ “ Zara Україна ”. DVD-диск - залишити в матеріалах кримінального провадження № 112014100040012804 від 25 вересня 2014 року.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав, передбачених ст. 394 КПК України та з урахуванням обмежень визначених ч. 2 ст. 473 КПК України до Апеляційного суду м. Києва через Дніпровський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Копію судового рішення негайно після його проголошення вручити обвинуваченій, прокурору, іншим учасникам судового провадження.
С у д д я : ОСОБА_1