30 жовтня 2014 р. Справа № 667/1636/14-а
Категорія: 10.2.4 Головуючий в 1 інстанції: Майдан С.І.
Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді - Єщенка О.В.
суддів - Димерлія О.О.
- Романішина В.Л.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги управління Пенсійного фонду України в м. Херсоні, головного управління Державної казначейської служби України в Херсонській області на постанову Комсомольського районного суду м. Херсона від 29 травня 2014 року в адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в м. Херсоні, головного управління Державної казначейської служби України в Херсонській області про визнання рішень протиправним та зобов'язання вчинити певні дії, -
У вересні 2013 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Херсоні, головного управління Державної казначейської служби України в Херсонській області, в якому просила суд визнати протиправним та скасувати рішення управління Пенсійного фонду України в м. Херсоні (протокол № 7 від 14 лютого 2014 року) та зобов'язати управління Пенсійного фонду України в м. Херсоні здійснити перерахунок пенсії позивачу відповідно до довідки № 13 від 28 січня 2014 року, яка видана ДПІ у м. Херсоні ГУ Міндоходів у Херсонській області з урахуванням інших виплат, починаючи з 23 січня 2013 року.
Постановою Комсомольського районного суду м. Херсона від 29 травня 2014 року задоволено адміністративний позов частково. Визнано неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в м. Херсоні щодо відмови у перерахунку пенсії позивачу.
Скасовано протокол засідання комісії управління Пенсійного фонду України в м. Херсоні для розгляду питань, пов'язаних з призначенням та виплатою пенсії № 7 від 14 лютого 2014 року щодо відмови у здійсненні перерахунку пенсії ОСОБА_2 на підставі довідки про складові заробітної плати № 13 від 28 січня 2014 року.
Зобов'язано УПФУ у м. Херсоні здійснити перерахунок пенсії по довідці №13 від 28.01.2014 року, яка видана ДПІ у м.Херсоні ГУ Міндоходів у Херсонській області, з урахуванням усіх складових заробітної плати, у тому числі матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, сум виплаченої щомісячної індексації заробітної плати, на які були нараховані та фактично сплачені страхові внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, з 14.08.2013 року.
Зобов'язано Головне управління Державної казначейської служби України у Херсонській області стягнути на користь позивача з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання з рахунку Управління Пенсійного фонду України у м. Херсоні судові витрати у розмірі 1273,08 грн.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням, управління Пенсійного фонду України в м. Херсоні подало апеляційну скаргу на зазначену постанову, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржене рішення, прийняти нове, яким відмовити у задоволені адміністративного позову.
Головне управління Державної казначейської служби України у Херсонській області також подало апеляційну скаргу, в якої просило апеляційний суд змінити резолютивну частину рішення суду першої інстанції в частині зобов'язання головного управління Державної казначейської служби України у Херсонській області стягнути на користь позивача з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання з рахунку Управління Пенсійного фонду України у м. Херсоні судові витрати у розмірі 1273,08 грн., виключивши головне управління Державної казначейської служби України у Херсонській області.
З'ясувавши обставини справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга управління Пенсійного фонду України в м. Херсоні задоволенню не підлягає, апеляційна скарга головного управління Державної казначейської служби України у Херсонській області підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що з 23 січня 2013 року ОСОБА_2 перебуває на обліку в УПФУ в м. Херсоні та отримує пенсію за віком, як державний службовець, відповідно до Закону України «Про державну службу».
19 лютого 2014 року позивач звернулась до УПФУ в м. Херсоні із заявою про перерахунок пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» з врахуванням інших виплат за довідкою про складову заробітної плати від 28.01.2014 року.
Протоколом УПФУ в м. Херсоні № 11 від 21.02.2014 року відмовлено позивачу у здійснені перерахунку пенсії та включення до складу заробітної плати для призначення пенсії матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань та індексації, оскільки інші виплати (індексація, матеріальна допомога) для визначення заробітку для призначення пенсії не враховані, оскільки ці виплати не передбачені у ст. 33 Закону України «Про державну службу» як складові заробітної плати державного службовця та регулюються іншими нормативно правовими актами та роз'яснено право на звернення до суду у разі незгоди з протоколом.
Відповідачем дані з усіх сум заробітної плати (у тому числі матеріальної допомоги та індексації) були сплачені внески до Пенсійного фонду України відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», позивач вважає, що зазначені виплати повинні бути враховані під час розрахунку її пенсії.
Оскільки з усіх сум заробітної плати (у тому числі матеріальної допомоги та індексації) були сплачені внески до Пенсійного фонду України відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», позивач вважає, що зазначені виплати повинні бути враховані під час розрахунку її пенсії.
Апеляційний суд, вважає відмову відповідача неправомірною та погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що оскільки з усіх сум заробітної плати (у тому числі матеріальної допомоги та індексації) були сплачені внески до Пенсійного фонду України відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», то зазначені виплати повинні бути враховані під час розрахунку пенсії позивача.
За змістом статті 37 Закону України «Про державну службу» пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
У частині першій статті 1 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95ВР «Про оплату праці» встановлено, що заробітна плата це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Статтею 2 цього Закону визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.
Частиною другою статті 33 Закону України «Про державну службу» передбачено, що заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.
Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що матеріальна допомога на оздоровлення та допомога для вирішення соціально-побутових питань входила до системи оплати праці державного службовця.
Крім того, статтею 66 Закону України від 5 листопада 1991 року «Про пенсійне забезпечення» врегульовано види оплати праці, що враховуються при обчисленні пенсій.
Відповідно до частини першої статті 66 цього Закону до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).
Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначає виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. Так, зокрема до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
За змістом наведених норм отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.
Таким чином, правова позиція відповідача про те, що індексація заробітної плати та матеріальна допомога, на які нараховувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, однак які не включається до складу заробітної плати державного службовця, не враховуються при обчисленні розміру його пенсії, є наслідком порушення правил застосування норм права: перевагу було надано положенням Закону України «Про державну службу» та Закону України «Про оплату праці», які щодо спірних відносин є загальними. У той же час перевагу мають спеціальні норми, що визначають виплати (доходи) для обчислення пенсії, за наведених обставин стаття 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та стаття 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» .
За таких обставин апеляційний суд вважає, що відповідач неправомірно інші виплати (індексація, матеріальна допомога) для визначення заробітку для призначення пенсії не врахував.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Таким чином, суд першої інстанції визначивши порядок стягнення судових витрат на користь позивача шляхом зобов'язання головного управління Державної казначейської служби України у Херсонській області стягнути на користь позивача з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання з рахунку Управління Пенсійного фонду України у м. Херсоні, порушив норми процесуального права.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при прийнятті постанови правильно по суті вирішено справу, але із помилковим застосуванням норм процесуального права, у зв'язку з чим, відповідно до п.1 ч.1 ст.201 КАС України, рішення суду першої інстанції підлягає зміні.
Керуючись ст. ст.ст.195, 197, 198 ч.1 п.2, 201 ч.1 п.1, 207, 254 КАС України, суд -
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Херсоні залишити без задоволення, апеляційну скаргу головного управління Державної казначейської служби України в Херсонській області задовольнити частково.
Постанову Комсомольського районного суду м. Херсона від 29 травня 2014 року змінити.
Викласти абзац п'ятий резолютивної частини вищевказаної постанови у наступній редакції:
«Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, податковий номер НОМЕР_1, паспорт НОМЕР_2, виданий Комсомольським ВМ УМВС України в Херсонській області 27 червня 2001 року, зареєстрована за адресою АДРЕСА_1, судові витрати в розмірі 1273,08 грн. (одна тисяча двісті сімдесят три гривні копійок)».
В іншій частині постанову Комсомольського районного суду м. Херсона від 29 травня 2014 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя /підпис/ Єщенко О.В.
суддя /підпис/ Димерлій О.О.
суддя /підпис/ Романішин В.Л.