13 листопада 2014 року 810/5891/14
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Скрипки І.М., секретар судового засідання Приходько Н.І., за участю:
представника позивача - Дубчак Л.С. ,
представника відповідача - Чеха А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Електрум ЛТД» до Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
14 жовтня 2014 року до Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Електрум ЛТД» (ТОВ «Електрум ЛТД», товариство) із позовом до Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області (ДПІ, Інспекція) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 13 травня 2014 року №0003192204.
Зазначали, що податковим органом за результатами камеральної перевірки зроблено помилкові висновки про несвоєчасне подання позивачем податкової звітності з податку на додану вартість за січень 2014 року, у той час як товариством направлено зазначену звітність засобами поштового зв'язку із дотриманням строків визначених податковим законодавством. Звертали увагу, що подані на акт перевірки заперечення податковим органом задоволені, однак винесення оскаржуваного повідомлення-рішення передувало розгляду таких заперечень.
Посилаючись на порушення відповідачем норм Податкового кодексу України, просили визнати протиправним і скасувати оскаржуване податкове повідомлення-рішення.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила їх задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні позову не визнав. Стверджував, що товариством порушено строки подання податкової звітності, а тому оскаржуване рішення є правомірним та не підлягає скасуванню.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши інші докази, зокрема письмові, що містяться в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позову і необхідність його задоволення, виходячи із такого.
Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «Електрум ЛТД» є юридичною особою, зареєстроване 25 грудня 2006 року, тобто є суб'єктом господарської діяльності (а.с.9).
Судом встановлено, що 10 лютого 2014 року товариство «Електрум ЛТД» засобами поштового зв'язку направило до Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області податкову декларацію з податку на додану вартість за січень 2014 року із додатками №1 та №5, а також дискетою із записами у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді.
Вказане підтверджується завіреними копіями фіскального чеку та опису вкладення у цінний лист (а.с.30-31).
Зазначена поштова кореспонденція отримана ДПІ 12 лютого 2014 року, що підтверджується примірником рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.32).
20 березня 2014 року Інспекцією проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість ТОВ «Електрум ЛТД» за січень 2014 року, за результатами якої встановлено несвоєчасне подання податкової звітності з податку на додану вартість за січень 2014 року, про що складено Акт №1237/10-07-22-04-12/34446878 (а.с.50-51). У такому Акті зазначено, що податкова звітність із вказаного податку за січень 2014 року отримана податковим органом 28 лютого 2014 року.
Не погоджуючись із висновками Акта камеральної перевірки позивачем подано до ДПІ заперечення на нього (а.с.33-34).
Листом від 23 травня 2014 року №4077/10/22-07-22-03-07 Інспекцією повідомлено ТОВ «Електрум ЛТД», що заперечення на Акт камеральної перевірки від 20 березня 2014 року задоволено в повному обсязі (а.с.37). Тут же відповідачем вказано, що декларація з податку на додану вартість позивача за січень 2014 року подана за 10 днів до граничного строку подання поточної звітності та відповідає вимогам пункту 49.5 Розділу 2 Податкового кодексу України.
Разом із тим, 13 травня 2014 року Васильківською об'єднаною державною податковою інспекцією, на підставі Акта від 20 березня 2014 року №1237/10-07-22-04-12/34446878, прийнято податкове повідомлення-рішення №0003192204, яким нараховано грошове зобов'язання із податку на додану вартість за штрафними санкціями на 170 грн. (а.с.35).
Таке повідомлення-рішення оскаржувалося позивачем до Головного управління Міндоходів у Київській області 23 червня 2014 року (а.с.38-40).
Рішенням від 11 липня 2014 року №1694/10/10-56-10-01-04/629 Головне управління Міндоходів у Київській області продовжило термін розгляду скарги по 22 серпня 2014 року (включно) (а.с.41); а 21 серпня 2014 року у рішенні №2019/10/10-36-10-01-04/629 скаргу позивача залишено без розгляду у зв'язку із пропуском строку для її подання (а.с.54-55).
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.
За нормами підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.
За визначенням пункту 46.1 статті 46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок - це документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
За правилами пунктів 49.1 та 49.2 статті 49 Податкового кодексу України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків. Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.
У силу положень підпункту 49.18.1 пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
За змістом пункту 203.1 статті 203 Податкового кодексу України податкова декларація із податку на додану вартість подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Пунктом 49.3 статті 49 Податкового кодексу України закріплено, що податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів: а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою; б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; в) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.
У разі надсилання податкової декларації поштою, платник податку зобов'язаний здійснити таке відправлення на адресу відповідного контролюючого органу не пізніше ніж за десять днів до закінчення граничного строку подання податкової декларації, визначеного цією статтею, а при поданні податкової звітності в електронній формі, - не пізніше закінчення останньої години дня, в якому спливає такий граничний строк (пункт 49.5 статті 49 Податкового кодексу України).
Пунктом 120.1 статті 120 Податкового кодексу України встановлено, що неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.
З огляду на вищенаведені приписи норм діючого законодавства, враховуючи, що останнім днем для подання податкової декларації із податку на додану вартість за січень 2014 року у спірних відносинах було 20 лютого 2014 року, а позивач направив відповідну декларацію із додатками на адресу податкового органу 10 лютого 2014 року, такі документи отримані відповідачем 12 лютого 2014 року, - то суд приходить до висновку про дотримання товариством «Електрум ЛТД» порядку та строків направлення податкової звітності з податку на додану вартість за січень 2014 року. Крім того, суд враховує і ту обставину, що Інспекцією задоволено заперечення позивача на Акт камеральної перевірки та констатовано факт подання ним названої податкової звітності у встановлений Податковим кодексом Україні строк.
За правилами частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Це покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів.
Суд зазначає, що у цьому випадку податковий орган, який є суб'єктом владних повноважень, не довів правомірності оскаржуваного рішення; а позивач, у свою чергу, надав достатні та належні докази дотримання ним податкового законодавства і протиправності податкового повідомлення-рішення.
У зв'язку із викладеним, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Як встановлює частина перша статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Позивачем за подання позовної заяви сплачено судовий збір у сумі 182,70 грн., доказів понесення інших судових витрат не надано. Тому судові витрати щодо сплати судового збору у вказаній сумі підлягають присудженню на користь позивача.
Керуючись статями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області №0003192204 від 13 травня 2014 року.
Стягнути із Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Електрум ЛТД» судові витрати по сплаті судового збору у сумі 182 (сто вісімдесят дві) грн. 70 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Скрипка І.М.
Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 13 листопада 2014 р.