Іменем України
05 листопада 2014 р. м. Чернівці Справа № 824/2204/14-а
Чернівецький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Огородника А.П. при секретарі судового засідання Граматовичу М.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Публічного акціонерного товариства "Чернівецький хлібокомбінат"
до Державної податкової інспекції у м. Чернівцях Головного управління Міндоходів у Чернівецькій області
про скасування податкового повідомлення-рішення.
за участю:
представника позивача Бурми С.В.,
представника відповідача Васійчука С.І.,-
Публічне акціонерне товариство "Чернівецький хлібокомбінат" звернулося з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Чернівцях Головного управління Міндоходів у Чернівецькій області , про скасування податкового повідомлення-рішення №0001810231/0 від 11 листопада 2010р.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що податкове повідомлення-рішення №0001810231/0 від 11 листопада 2010 року, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 2888326.00 грн. в тому числі за основним платежем - 1462288,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 1426038.00 грн. виникло внаслідок невизнання з боку відповідача задекларованих позивачем у декларації з податку на прибуток валових витрат у сумі 5 849 153,0 грн. з вартості відображених в бухгалтерському та податковому обліку позивача інжинірингових послуг, постачальником яких задокументовано ТОВ «С.Дж.Р.Груп». Таке невизнання валових витрат виникло внаслідок неправомірного та безпідставного висновку відповідача про фіктивність вищевказаних господарських операцій, про що відповідач зазначив у наявному в матеріалах справи акті перевірки № 3604/23-1/03293304 від 29.10.2010 року «Про результати позапланової виїзної перевірки Публічного акціонерного товариства «Чернівецький хлібокомбінат» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008 року по 31.12.2009 року».
19.08.2014 року представником відповідача подано додаткові заперечення, згідно яких позивач вважає , що операції ПАТ „Чернівецький хлібокомбінат" між ТОВ „С.ДЖ.Р.Груп" не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, наявності трудових ресурсів, майна, які економічно необхідні для здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів.
Представник позивача в судовому засіданні підтвердив, що включив до складу витрат 5 849 153,0 грн.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав згідно додаткових пояснень та просив суд позовні вимоги задовольнити.
В судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечував, з підстав викладених у додаткових запереченнях, а також заперечував проти застосування преюдиції в даній справі, в зв"язку з чим просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог.
Дана справа розглядалася судами неодноразово. Постановою Чернівецького окружного суду від 13.03.2012р. у задоволенні позову було відмовлено.
Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2012 року Постанову Чернівецького окружного адміністративного суду 13 березня 2012 року скасовано, прийнято нову постанову, якою позов був задоволений визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення держаної податкової інспекції у м. Чернівці №0001810231/0 від 11 листопада 2010 року.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 28 травня 2014 року постанову Чернівецького окружного суду від 13.03.2012р. та постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2012 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Про час складання постанови у повному обсязі повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частини з урахуванням вимог ст. 167 КАС України.
Заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини у справі, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши норми законодавства, якими регулюються спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що в період з 19.10.2010 р. по 25.10.2010 р. на підставі направлення від 19.10.2010 р. № 023205 посадовими особами ДПІ у м. Чернівці та ДПА в Чернівецькій області, згідно із пунктом 1 статті 11, частиною восьмою статті 111 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", наказу від 18.10.2010 р. № 1328 та на виконання постанови Шевченківського районного суду м. Чернівці від 15.10.2010 р. була проведена позапланова виїзна перевірка ПАТ "Чернівецький хлібокомбінат" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008 р. по 31.12.2009 р., за результатами якої складено акт від 29.10.2010 р. № 3604/23-1/03293304 та встановлено порушення позивачем вимог: - пункту 5.1 підпункту 5.2.1, пункту 5.2 підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5, підпункту 11.2.3 пункту 11.2 статті 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 1 462 288 грн.; - підпунктів 7.2.1, 7.2.6 пункту 7.2, підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 919 375 грн.
На підставі вказаного акту перевірки відповідачем 11.11.2010 р. винесено податкове повідомлення-рішення № 0001810231/0, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств розмірі 2 888 326 грн., у тому числі: 1 462 288 грн. - за основним платежем та 1 426 038 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями та податкове повідомлення-рішення №0001820231/0 по податку на додану вартість в розмірі 137906,50 грн. в т.ч. за основним платежем в сумі 919375,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 459687,50 грн.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 72 КАСУ обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Так, постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 13.10.2011 року по справі № 2а/57/11/2470 було задоволено позов Публічною акціонерного товариства «Чернівецький хлібокомбінат» до Державної податкової інспекції в місті Чернівці, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0001820231/0 від 11 листопада 2010 року про визначення податкового зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 1379062,50 грн.. в т.ч. за основним платежем в сумі 919375,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 459687,50 грн. Вказана постанова була залишена без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 04.03.2014 року.
Як вбачається з постанови Вінницького апеляційного адміністративного суду від 13.10.2011 року по справі № 2а/57/11/2470, в судовому порядку було досліджені спірні господарські операції, які снували між позивачем та ТОВ "С.Дж.Р.Груп». Отже предметом дослідження по справі № 2а/57/11/2470 були ті ж обставини, які складають предмет доказування у справі № 824/2204/14-а. Самою основною обставиною, яка була досліджена і встановлена Вінницьким апеляційним адміністративним судом під час розгляду справи №2а/57/11/2470 між тими ж сторонами і вважається основним предметом доказування у справі № 824/2204/14-а є обставина безпідставності та протиправності висновку відповідача про фіктивність та нереальність господарських операцій, які відбулися між позивачем та ТОВ "С.Дж.Р.Груп" що вказані у акті перевірки № 3604/23-1/03293304 від 29.10.2010 року, на підставі якого відповідачем було винесено спірне податкове повідомлення-рішення № 0001810231/0 від 11 листопада 2010 року. Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 13.10.2011 року по справі № 2а/57/11/2470 встановлено зазначені господарські операцій реальними та правомірними.
Вінницьким апеляційним адміністративним судом в межах провадження у справі № 2а/57/11/2470 було встановлено протиправність невизнання з боку ДПІ у м. Чернівцях ГУ Міндоходів у Чернівецькій області реальними господарських операцій, які відбувалися між позивачем та ТОВ "С.Дж.Р.Груп" протягом 2008-2009 років. Судом були досліджені договори на виконання робіт та надання інжинірингових послуг б/н від 01.07.2008 року, на виконання робіт та надання послуг № 01/07/08 від 01.07.2008 року, договору підряду № 2/01/08, які в повній мірі є підставою для віднесення позивачем спірної суми 5 849 153,0 грн. з вартості отриманих від «С.Дж.Р.Груп» інжинірингових послуг до складу валових витрат. Також суд під час розгляду справи встановив факти надання передбачених договорами послуг, які підтверджуються наявними в матеріалах справи № 2а/5711/2470 та дослідженими судом актами про надані послуги без номера від 29.05.2009 року, від 30.06.2009 року, від 31.07.2009 року, від 31.08.2009 року, від 30.09.2009 року від 30.10.2009 року, від 30.11.2009 року та податкові накладні №806 від 30.09.2008 року, №3457 від 22.05.2009 року, №3458 від 25.05.2009 року, №3539 від 26.05.2009 року, №5920 від 31.07.2009 року, №4637 від 30.06.2009 року, №3764 від 29.05.2009 року, №6310 від 12.08.2009 року, №6359 від 14.08.2009 року, №6360 від 14.08.2009 року, №6482 від 18.08.2009 року, №6503 від 19.08.2009 року, №6550 від 20.08.2009 року, №6580 від 21.08.2009 року, №7228 від 09.09.2009 року, №7345 від 14.09.2009 року, №7547 від 21.09.2009 року, №7546 від 21.09.2009 року, №7592 від 22.09.2009 року та №7635 від 23.09.2009 року. При цьому колегія суддів Вінницького апеляційного адміністративного суду встановила правомірність віднесення позивачем до складу податкового кредиту податку на додану вартість з вартості послуг по демонтажу обладнання та інжинірингових послуг, що отримані від ТОВ "С.ДЖ.Р.Груп" згідно вище наведених договорів та актів про надані послуги, а отже й констатувала їх належність вартості таких послуг до складу витрат позивача, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності в межах оподатковуваних ПДВ господарських операцій, а також спростувала припущення відповідача про відсутність у сторін реальних можливостей для здійснення таких операцій.
З аналізу норми ч.1 ст.72 КАС України випливає, що не потребують доказування обставини, встановлені рішенням суду, тобто ті обставини, щодо яких мав місце спір і які були предметом судового розгляду. Преюдиційні обставини є обов'язковими для суду, який розглядає справу, навіть у тому випадку, коли він вважає, що вони встановлені невірно.
Такої ж позиції дотримується Вищий адміністративний суд в своїй ухвалі від 13.07.2010р. за позовом Приватного підприємства "Гурт" до Державної податкової інспекції у м. Харцизьку Донецької області про визнання дій протиправними, скасування акта та рішення.
Виходячи з наведеного вище, суд надає критичну оцінку доводам відповідача, викладеним в запереченнях на адміністративний позов та додаткових запереченнях, а також змісту акту перевірки № 3604/23-1/03293304 від 29.10.2010 року в частині дослідження і оцінки відповідачем правовідносин, що снували між ПАТ «Чернівецький хлібокомбінат» та ТОВ "С.ДЖ.Р.Груп", а також первинних бухгалтерських документів, якими фіксувалися такі правовідносини та стали підставою для віднесення позивачем сум ПДВ та витрат, що містяться у вартості наданих послуг до визначення об'єкту оподаткування, в тому числі податком на прибуток підприємств згідно з нормами чинним на момент виникнення таких правовідносин Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств». Встановлені у справі № 2а/57/11/2470 обставини спростовують зміст і висновок, які містяться у акті перевірки № 3604/23-1/03293304 від 29.10.2010 року «Про результати позапланової виїзної перевірки Публічного акціонерного товариства «Чернівецький хлібокомбінат» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008 року по 31.12.2009 року» щодо невизнання відповідачем витрат, які складаються з вартості послуг по демонтажу обладнання та інжинірингових послуг, що отримані позивачем від ТОВ "С.ДЖ.Р.Груп" згідно вище наведених договорів, які стали підставою для прийняття відповідачем спірного податкового повідомлення-рішення. Також встановлені у справі № 2а/57/11/2470 обставини спростовують зазначені у запереченнях на позов доводи відповідача відносно відсутності реальності у досліджених господарських операцій по наданню ТОВ "С.ДЖ.Р.Груп" на замовлення позивача послуг та відсутності юридичної сили у первинних документів, якими такі операції документувалися.
Тому, суд вважає, що відповідач при прийнятті спірних рішень діяв всупереч вимог ст. 19 Конституції України та ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України. Зокрема, спірне рішення прийняте необґрунтовано, тобто без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення. Тому вказане рішення, як протиправне підлягає, скасуванню, що відповідає суті заявлених вимог та передбаченому законом способу захисту порушеного права.
Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Оцінюючи правомірність дій та рішення відповідача, суд керується критеріями, закріпленими у ч. 3 ст. 2 КАС України, відображають принципи адміністративної процедури, і яких повинні дотримуватися суб'єкти владних повноважень при реалізації дискреційних повноважень.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до положень, закріплених ст. 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених ст. 72 КАС України.
У відповідності до ч. 2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
В ході судового розгляду відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів належним чином правомірність прийнятих ним рішень.
Таким чином, суд вважає доведеними ті обставини, на які посилається позивач, тому адміністративний позов, як обґрунтований, підлягає задоволенню повністю.
Відповідно до ч.1 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
Тому слід стягнути на користь позивача понесені ним документально підтверджені судові витрати - судовий збір в сумі 3,40 грн. з Державного бюджету України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 9, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167 КАС України, суд,
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Чернівцях Головного управління Міндоходів у Чернівецькій області №0001810231/0 від 11.11.2010р.
3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства "Чернівецький хлібокомбінат" судові витрати в сумі 3,40 грн.
Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
Відповідно до частини першої статті 185 КАС України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанови суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених КАС України.
Відповідно до статті 186 КАС України Апеляційна скарга подається до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова у повному обсязі складена 10 листопада 2014 року.
Суддя А.П.Огородник