10 листопада 2014 року Справа № 876/14932/13
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого-судді: Сапіги В.П.,
суддів: Левицької Н.Г., Обрізка І.М.,
за участі секретаря судових засідань Сердюк О.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Франківському районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 13.11.2013 року у справі за позовом Творчого об'єднання «Компанія «Альтернатива» у формі товариства з обмеженою відповідальністю до Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
Творче об'єднання «Компанія «Альтернатива» у формі товариства з обмеженою відповідальністю звернулося в суд з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Франківському районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 19.09.2013 року № 0000152240.
Позовні вимоги обгрунтовано тим, що податковим органом помилково зроблено висновок щодо нереальності господарських операцій між позивачем та ПП «Галтехцукор», ТОВ «Будівельна компанія «Адена» внаслідок чого безпідставно збільшено податкове зобов»язання з податку на додану вартість. На момент вчинення господарських операцій відомості про вказаних контрагентів знаходилися в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та останні були зареєстрованими платниками податку на додану вартість. Податковий кредит сформований відповідно до вимог п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-УІ у зв'язку з придбанням послуг. При цьому сформований податковий кредит підтверджуються первинними, розрахунковими документами та податковими накладними.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 13.11.2013 року позов задоволено, оскільки суд погодився з доводами позивача.
ДПІ у Франківському районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області подала апеляційну скаргу за якою просить скасувати постанову суду та ухвалити нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог.
При цьому, апелянт обґрунтовує та мотивує свої вимоги аналогічно обґрунтуванням заперечень на позовні вимоги, зокрема, зазначає, щодо неможливості підтвердити факт виконання договірних зобов»язань, оскільки у підприємств-контрагентів позивача відсутні трудові ресурси та виробничі потужності, що виключає можливість виконання взятих на себе зобов'язань згідно укладених з позивачем договорів.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення обставин справи, правильність їх юридичної оцінки, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, з наступних мотивів.
Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів врахувала наступні обставини справи та норми чинного законодавства.
Творче об'єднання «Компанія «Альтернатива» у формі товариства з обмеженою відповідальністю 22.02.1996 року зареєстровано виконавчим комітетом Львівської міської ради та 03.03.2006 року взято на податковий облік ДПІ у Франківському районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області, 28.08.1997 року є платником податку на додану вартість.
Працівниками податкового органу в період з 19.08.2013 року по 23.08.2013 року проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТО «Компанія «Альтернатива» у формі ТОВ з питань господарських взаємовідносин з ПП «Галтехцукор» за період з 01.11.2011 року по 31.01.2012 року та з ТОВ «Будівельна компанія «Адена» за лютий 2013 року.
10.09.2013 року за результатами перевірки складено акт перевірки № 199/22-40/23888086, яким встановлено порушення підприємством вимог ст.. 185, п.п.187.1 ст. 187, ст.. 188, п.198.1, 198.3, 198.6 статті 198 ПК України, а саме податкового кредиту на загальну суму 328220,67 грн. за рахунок проведення взаєморозрахунків з ПП «Галтехцукор», що призвело до заниження ПДВ в розмірі 233679,12 грн.
Податковим органом 19.09.2013 року винесено податкове повідомлення-рішення № 0000152240, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 292098,90 грн, в тому числі за основним платежем 233679,12 грн та за штрафними санкціями 58419,78 грн.
Підставою для прийняття цього донарахування став висновок податкового органу про незаконне включення позивачем до податкового кредиту сум ПДВ за операціями з надання послуг ПП «Галтехцукор» та ТОВ «Будівельна компанія «Адена» позаяк, за твердженням ДПІ, усі зазначені операції опосередковані штучним створенням документообігу з метою отримання податкової економії без реального руху активів.
При цьому відповідач заперечує сам факт (реальність) здійснення господарських операцій між позивачем та ПП «Галтехцукор» та ТОВ «Будівельна компанія «Адена».
Вирішуючи спір, суд першої інстанції виходив з наступного.
Між ТО «Компанія «Альтернатива» та ПП «Галтехцукор» укладено договори про надання послуг, а саме - Договір № 011111 від 01.11.2011 року, Договір № 051211 від 05.12.2011 року, Договір № 060112 від 06.01.2012 року. Предметом вказаних договорів було надання комплексу послуг по технічному забезпеченню світловим, звуковим та сценічним обладнанням, по розробці сценарію, по відеозйомці навчань з охорони праці, організації розважальних програм, тощо.
На виконання вказаних договорів виписано податкові накладні № 22 від 07.11.2011 року, № 55 від 29.11.2011 року, № 61 від 30.11.2011 року, № 31 від 14.12.2011 року, № 61 від 27.12.2011 року, № 10 від 09.01.2012 року, № 14 від 11.01.2012 року, № 32 від 25.01.2012 року, № 39 від 31.01.2012 року.
За результатами виконання договорів складено акти здачі-прийняття послуг від 30.11.2011 року, 30.12.2011 року, № 1 від 09.01.2012 року, № 2 від 11.01.2012 року, № 3 від 25.01.2012 року, № 4 від 31.01.2012 року.
Також між Головним управлінням у справах сім»ї, молоді та спорту м. Івано-Франківська 11.02.2013 року та ТО «Компанія «Альтернатива» укладено договір №25 та 26 щодо надання послуг з облаштування місць для проведення етапу Кубка світу з фрістайлу на МТК «Буковель» в період з 11.02.2013 року по 26.02.2013 року.
На виконання цього договору між ТО «Компанія «Альтернатива» та ТОВ «Будівельна компанія «Адена» 14.02.2013 року укладено договір №Б-01/140213 про виконання робіт та оренди обладнання з метою облаштування місць для проведення етапу Кубка світу з фрістайлу на МТК «Буковель».
На виконання вказаного договору виписано податкові накладні № 221, № 222 від 18.02.2013 року, № 281 від 21.02.2013 року, № 362 від 27.02.2013 року.
За результатами виконання договору складено акти здачі-прийняття робіт від 27.02.2013 року № 27/02-01, № 27/02-02, № 27/02-03, № 27/02-04.
Податкові зобовязання з податку на додану вартість визначені внаслідок порушення підприємством, на думку відповідача, ст.. 185, п.п.187.1 ст. 187, ст.. 188, п.198.1, 198.3, 198.6 статті 198 ПК України №2755-У, в результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість на загальну суму 233679,12 грн.
Відповідно до пп. 14.1.181 п.14.1 ст. 4 ПК України, податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно розділу V цього Кодексу. Порядок формування податкового кредиту, підстави його виникнення та порядок визначення сум податку на додану вартість, що підлягають відшкодуванню з Державного бюджету України, встановлено статтею 198 Податкового кодексу України.
Податковий кредит звітного періоду, згідно із п.198.3 ст. 198 ПК України, визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Пунктом 198.6 статті 198 ПК України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
З наведених законодавчих положень вбачається, що обов'язковою умовою виникнення у платника права на податковий кредит є реальне здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в оподатковуваних операціях, а також оформлення зазначених операцій необхідними документами первинного обліку (зокрема, податковими накладними), що містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції.
Слід зазначити, що обов'язок підтвердити правомірність та обґрунтованість податкового кредиту первинною документацією покладений на платника-покупця товарів (робіт, послуг), оскільки саме він виступає суб'єктом, який обчислює кінцеву суму податку, що підлягає сплаті до бюджету. Отже, обов'язок довести правомірність та обґрунтованість зменшення бази оподаткування ПДВ, у тому числі шляхом подання документів, які відповідають критеріям статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», ст.. 185, п.п.187.1 ст. 187, ст.. 188, п.198.1, 198.3, 198.6 статті 198 ПК України №2755-У, належить саме позивачу у справі. При цьому підтверджувальні документи повинні відображати достовірну інформацію та підтверджувати реальність виконаної операції.
Задовольняючи даний позов, суд першої інстанції виходив з наявності у позивача податкових накладних постачальників послуг та з наявності у останніх необхідного обсягу податкової правосуб'єктності на час виконання розглядуваних операцій.
Водночас суд не взяв до уваги те, що позивач придбавав (роботи, послуги) у осіб, які не сплачували податки, діяльність яких мала ознаки фіктивного підприємництва, які за юридичною адресою не знаходилися, не звітували про свою діяльність.
Так, з акта ДПІ у Сихівському районі м.Львова Львівської області ДПС від 26.10.2012 р. №2045/22-10/31144584 «Про результати позапланової виїзної перевірки ПП «Галтехцукор» з питань правомірності формування податкового кредиту та податкового зобов'язання при здійсненні взаєморозрахунків з ПП «Наладка» за весь період їх здійснення» слідує фіктивність характеру діяльності зазначеного підприємства з огляду на відсутність у ПП «Галтехцукор» належних адміністративного-господарських можливостей для здійснення господарської діяльності. Підставою для вказаного висновку стала наявна інформація та бази даних ДПС податкової, звітності та інших джерел інформації, одержаних під час проведення перевірки, які вказують на проведення безтоварних операцій, спрямованих на надання податкової вигоди для третіх осіб з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту.
Також, з акта ДПІ у Печерському районі м. Києва № 1264/22-3/37634172 від 04.04.2013 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Будівельна компанія «Адена» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.10.2012 року по 28.02.2012 року» слідує фіктивність характеру діяльності зазначеного підприємства з огляду на відсутність у товариства належних адміністративного-господарських можливостей для здійснення господарської діяльності та не встановлено факту передачі товарів (послуг) від Товариства до контрагентів-покупців, у зв'язку відсутністю (не наданням до перевірки) договорів, актів приймання-передачі товару, довіреностей, тощо.
І хоча дійсно, платник не може нести відповідальність за протиправні дії інших осіб, що перебувають поза межами його контролю та впливу, а відтак не може бути позбавлений права на формування даних податкового обліку за операціями з контрагентами лише у зв'язку з порушенням ними умов провадження господарської діяльності та податкової дисципліни, однак у даному разі підставою для висновку про необґрунтованість податкової вигоди Товариства стала саме безтоварність господарських операцій, за наслідками яких позивачем було зменшено базу оподаткування ПДВ.
Також суд не звернув увагу на те, що вимоги до складення первинних документів наведені у частині другій статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», за змістом якої первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Втім, як вбачається з установлених судами обставин справи, подані позивачем первинні документи, складенням яких опосередковувалося виконання спірних операцій, не відповідають як вимогам ч. 1 та ч. 2 ст. 9 Закону №996 та вимог Положення (стандарту) бухгалтерського обліку № 16 «Витрати» Затвердженого Міністерством фінансів України від 31.12.1999р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.01.2000р. №27/4248, позаяк не зазначено зміст та обсяг господарських операцій, одиницю виміру господарських операцій.
Також відповідно до ЄДР Приватне підприємство «Галтехцукор» зареєстровано виконавчим комітетом Львівської міської ради 11.09.2000 року. Місце знаходження юридичної особи : 79070, Львівська обл., м.Львів, Сихівський район, вул. Гн. Хоткевича, будинок 28, квартира 47. Види діяльності: 63.11.0 транспортне оброблення вантажів, 63.40.0 організація перевезення вантажів, 74.40.0 рекламна діяльність, 29.24.3 монтаж інших машин та устаткування загального призначення, 29.24.4 ремонт і технічне обслуговування інших машин та устаткування загального призначення, 60.24.0 діяльність автомобільного вантажного транспорту.
Основним видом діяльності ПП «Галтехцукор» є організація перевезення вантажів, види діяльності, пов'язані з наданням послуг наведених у договорах № 011111 від 01.11.2011 року, № 051211 від 05.12.2011 року, № 060112 від 06.01.2012 року, не значаться. Будь-які зміни підприємством з моменту реєстрації до КВЕД не вносились.
Листом департаменту освіти, науки, сім»ї, молоді та спорту Івано-Франківської за №493/04-06/01 останній стверджує, що ТО «Компанія «Альтернатива» не порушувалось питання щодо залучення субпідрядних організацій до виконання умов договір №25 та 26 щодо надання послуг з облаштування місць для проведення етапу Кубка світу з фрістайлу на МТК «Буковель» в період з 11.02.2013 року по 26.02.2013 року. Слід зазначити, що у податкових правовідносинах є неприпустимою ситуація, яка дозволяла б недобросовісним платникам за допомогою інструментів, що використовуються у цивільно-правових відносинах, створювати ситуацію формальної наявності права на отримання податкової вигоди (у тому числі шляхом формування податкового кредиту).
Оцінюючи докази, судом враховано, що розумні економічні причини можуть бути наявними лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті підприємницької або іншої економічної діяльності, а не виключно чи переважно за рахунок визначення податкового кредиту. Намір одержати доход лише в зазначений спосіб, без здійснення реальної господарської діяльності, не можна розглядати як самостійну ділову мету.
Згідно з частиною 1 статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, установлених законом.
В статті 13 Цивільного кодексу України зазначено, що при здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватись моральних засад суспільства. Не допускається зловживання правом.
За змістом частини першої статті 228 Цивільного кодексу України правочин, спрямований, зокрема, на незаконне заволодіння майном держави, вважається таким, що порушує публічний порядок, а отже, згідно з частиною другою цієї статті є нікчемним. Як установлено частиною другою статті 215 того ж Кодексу, визнання судом нікчемного правочину недійсним не вимагається. Відповідно до частини першої статті 216 зазначеного Кодексу недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
Відповідно до вимог ПК України визначає, що у будь-яких випадках, коли платник податків згідно із законами з питань оподаткування уповноважений утримувати податок, яким оподатковуються інші особи, у тому числі податок на додану вартість, сума такого податку вважається бюджетним фондом, який належить державі та створюється від її імені.
Застосування угод та вчинення дій, які не мають іншої економічної мети крім мінімізації сплати податків - є зловживання правом на свободу підприємницької діяльності. Зазначене зловживання виражається в укладання удаваних угод, що має на меті приховати реальну угоду, яка суперечить моральним засадам суспільства (спроба ухилитись від конституційного обов'язку сплати податків).
Контролюючим органом проведеним дослідженням фінансово-господарської діяльності Товариства встановлено, що останнім оплачувались кошти контрагентам без мети реального настання правових наслідків, з метою несплати податків, що призвело до втрати дохідної частини Державного бюджету, з чим погоджується колегія судів. Даючи аналіз матеріалам справи колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що операції із придбанням послуг не мали реальний товарний характер.
Встановлення судом необґрунтованості заявлених платником податку вимог про надання податкової вигоди тягне за собою відмову в її задоволенні.
Частиною 2 ст.19 Конституції України та ч.3 ст.2 КАС України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до статті 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення судом норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи.
Враховуючи порушення судом першої інстанції норм права та невідповідність висновків суду обставинам справи, колегія суддів вбачає підстави для скасування оскаржуваної постанови суду першої інстанції та прийняття нової постанови про відмову у задоволенні позову.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд апеляційної інстанції, -
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Франківському районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області - задовольнити.
Скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 13.11.2013 року у справі №813/7416/13-а та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог Творчого об'єднання «Компанія «Альтернатива» у формі товариства з обмеженою відповідальністю.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя В.П. Сапіга
Судді Н.Г. Левицька
І.М. Обрізко
Повний текст виготовлено 11.11.2014р.