Справа: № 826/9807/14 Головуючий у 1-й інстанції: Данилишин В.М.
Суддя-доповідач: Бєлова Л.В.
Іменем України
05 листопада 2014 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого: Бєлової Л.В.
суддів: Гром Л.М.
Міщука М.С.
при секретарі: Корінець Ю.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Паливний Альянс" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 серпня 2014 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Паливний Альянс" до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про визнання протиправними дій відповідача та зобов'язання його вчинити певні дії,
ТОВ "Паливний Альянс" звернулися до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом про:
- визнання протиправними дій ДПІ у Шевченківському районі з проведення заходів позапланової невиїзної перевірки, за результатами яких складено "Акт про результати документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАЛИВНИЙ АЛЬЯНС" (код ЄДРПОУ 38320280) з питання дотримання вимог податкового законодавства з ПДВ при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з: ТОВ "Торговий дім "ВЕТЕК" (код за ЄДРПОУ 38871334), ТОВ "ІНТЕРОІЛОПТ" (код за ЄДРПОУ 37533360) за період: з 01.02.2014 року по 28.02.2014 року" від 10 червня 2014 року № 1396/22-02/38320280 (далі - акт перевірки);
- визнання протиправними дій ДПІ у Шевченківському районі щодо коригування податкових зобов'язань та податкового кредиту ("Податковий блок", аналітична система співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту) у розрізі контрагентів на підставі акту перевірки;
- зобов'язання ДПІ у Шевченківському районі вилучити з діючих електронних автоматизованих систем співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту ("Податковий блок", аналітична система співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту) у розрізі контрагентів інформацію, внесену на підставі акту перевірки.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 серпня 2014 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеною постановою, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій просять скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 серпня 2014 року та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити, мотивуючи свої вимоги тим, що судом порушено норми матеріального та процесуального права.
Заслухавши в судовому засіданні суддю доповідача, пояснення з'явившихся учасників процесу, перевіривши матеріали справи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 202 КАС України, суд апеляційної інстанції скасовує постанову суду першої інстанції та приймає нову постанову, якщо суд першої інстанції допустив порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Судом першої інстанції встановлено, що відповідачем у період із 04 по 06 червня 2014 року проведено перевірку позивача, за результатами якої складено акт перевірки № 1396/22-02/38320280 від 10 червня 2014 року, відповідно до висновків якого, документально не підтверджено реальність здійснення господарських відносин позивача із підприємствами-постачальниками та підприємствами-покупцями за лютий 2014 року. Встановлено відсутність об'єктів оподаткування по операціях з отримання товарів (робіт, послуг) від підприємств-постачальників та продажу таких товарів (робіт, послуг) підприємствам-покупцям за лютий 2014 року.
Податкове повідомлення-рішення на підставі висновків акту перевірки відповідачем не приймалось.
Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог про визнання протиправними дій ДПІ у Шевченківському районі з проведення заходів позапланової невиїзної перевірки виходив з того, що згідно з пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.1 п. 78.1, п. 78.4 ст. 78, п.п. 79.2, 79.3 ст. 79 Податкового кодексу України (далі - ПК України; у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.
Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.
Документальна позапланова перевірка здійснюється за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються можливі порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.
Про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.
Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.
Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.
Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.
Присутність платників податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не обов'язкова.
Тобто, документальна позапланова невиїзна перевірка платника податків проводиться виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, а право на проведення такої перевірки надається лише за умови повідомлення платника податків про таку перевірку та вручення (направлення) копії наказу про проведення перевірки.
Перевірку позивача проведено на підставі наказу від 03 червня 2014 року № 402, копію якого разом із повідомленням про проведення перевірки вручено особисто під розписку законному представнику позивача, тобто із дотриманням встановлених законодавством вимог.
Згідно з підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Податкового кодексу України платник податків має право оскаржувати в порядку, встановленому цим Кодексом, рішення, дії (бездіяльність) контролюючих органів (посадових осіб).
Платниками податків до суду можуть бути оскаржені рішення, дії, бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які порушують права, свободи та інтереси. Задоволенню в адміністративному судочинстві підлягають лише ті позовні вимоги, які відновлюють фактично порушені права, свободи та інтереси особи у сфері публічно-правових відносин.
В іншому разі в задоволенні відповідних позовів має бути відмовлено, оскільки правові наслідки оскаржуваних дій за таких обставин є вичерпаними, а отже, задоволення позову не може призвести до відновлення порушених прав платника податків, оскільки після проведення перевірки права платника податків порушують лише наслідки проведення відповідної перевірки.
Податковим органом фактично реалізована його компетенція на проведення перевірки та оформлення результатів такої перевірки, дії щодо проведення перевірки не є такими, що порушують права позивача та інтереси шляхом обмежень у реалізації його прав чи безпідставного покладення на нього необґрунтованих обов'язків, тому задоволення позовних вимог про визнання незаконними дій не призведе до поновлення порушеного права позивача, оскільки такі дії відповідача не є юридично значимими для позивача.
Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог про визнання протиправними дій відповідача щодо коригування податкових зобов'язань та податкового кредиту та зобов'язання відповідача вилучити з діючих електронних автоматизованих систем інформацію, внесену на підставі акту перевірки - виходив з того, що коригування податкових зобов'язань та податкового кредиту позивача на підставі акту перевірки та наявність відповідної інформації в автоматизованій базі даних не створює, не змінює та не припиняє прав і обов'язків платника податків, тобто не породжує правових наслідків.
Колегія суддів, враховуючи доводи апеляційної скарги не погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.
Згідно з Порядком ведення органами Міністерства доходів і зборів України оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів, затвердженим наказом Міністерства доходів і зборів України 05.12.2013 N 765 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 04 лютого 2014 р. за N 217/24994, контроль за достовірністю відображення в інформаційній системі показників стану розрахунків платників, механізму виявлення, усунення та упередження випадків неповного, неправильного або несвоєчасного відображення облікових показників та некоректного формування зведених і звітних показників центральної бази даних забезпечується структурними підрозділами за закріпленими напрямами роботи.
Супроводження єдиного технологічного процесу автоматизованої обробки інформації щодо обліку податків, зборів, митних платежів, передоплати та єдиного внеску здійснюється територіальними органами Міндоходів відповідно до функціональних повноважень.
Використання в інформаційній системі спеціального кодування всіх операцій з обліку податків, зборів, митних платежів, передоплати та єдиного внеску забезпечує на робочих місцях посадових осіб територіальних органів Міндоходів автоматизоване ведення інтегрованої картки платника та підтримання в актуальному стані інформаційної системи, яка дає змогу формувати звітність, довідкову інформацію тощо.
При введенні первинних документів до інформаційних систем / інтегрованих підсистем за кожною операцією фіксуються особистий номер працівника, дата та час уведення інформації.
Відповідно до ст. 74 Податкового кодексу України, податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах органів державної податкової служби або безпосередньо посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та завдань.
Відповідно до п. 5 Методичних рекомендацій щодо приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в органах ДПС України, затверджених наказом від 14 червня 2012 року N 516, обробка та занесення інформації до електронних баз виконується підрозділом приймання та обробки податкової звітності, у разі відсутності зазначеного підрозділу - підрозділами, на які покладено цю функцію. За відповідність інформації у базах податкової звітності даним податкових документів, наданих платником податків на паперових (електронних) носіях, несуть відповідальність підрозділи, що приймають податкову звітність.
Підпунктом 16.1.2 п. 16.1 ст. 16 ПК України передбачено, що платник податків зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів. Положення пп. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 ПК України зобов'язують платника податків подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.
Згідно з п. 9.8 ст. 9 ПК України прийняття податкової декларації є обов'язком органу державної податкової служби.
Податкова декларація, згідно приписів п. 46.1 ст. 46 ПК України - це документ, що подається платником податків контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
Відповідно до п. 54.1 ст. 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.
Внесення змін до податкової звітності, за змістом ст. 50 ПК України, вчиняється шляхом подання уточнюючих розрахунків платником податків. При цьому, згідно вимог пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, зокрема, якщо: дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.
Самостійна зміна відповідачем в Автоматизованих системах показників податкового кредиту та податкових зобов'язань позивача без зміни цих показників самим позивачем шляхом подання уточнюючих декларацій (розрахунків), порушує його права та інтереси, оскільки позивач, як платник податків, має право розраховувати на те, що задекларовані ним в податкових деклараціях показники податкового кредиту та податкових зобов'язань відповідають показникам з централізованої бази даних податкової звітності.
Згідно пп. 14.1.157 п. 14.1 ст. 14 ПК України податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.
Платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, а у випадку заниження або завищення ним суми податкових зобов'язань, обов'язок визначати податкове зобов'язання платника податків або повідомляти про необхідність внесення відповідних змін до податкової звітності покладено на податковий орган шляхом прийняття податкового повідомлення-рішення.
Наведене також виключає можливість застосування до платника негативних правових наслідків (зокрема, у вигляді вилучення з електронної бази даних задекларованих ним показників) до моменту донарахування платникові податкового зобов'язання в порядку статті 54 Податкового кодексу України та його узгодження.
Податковим органом не доведено належними та достатніми доказами правомірності своїх дій щодо корегування податкових зобов'язань та податкового кредиту в Автоматизованих системах на підставі акту перевірки.
Оскільки висновки акта перевірки не можуть бути підставою для внесення змін до податкової звітності позивача, відповідач зобов'язаний вилучити з діючих електронних автоматизованих систем співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів інформацію внесену на підставі акту перевірки.
За вказаних обставин колегія суддів дійшла висновку про неправомірність дій ДПІ у Шевченківському районі щодо коригування податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів в автоматизованих системах та про зобов'язання відповідача вилучити з діючих електронних автоматизованих систем інформацію внесену на підставі акту перевірки.
Відповідно до ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно з ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідачем як суб'єктом владних повноважень не доведено правомірності своїх дій.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи призвели до неправильного вирішення справи, тому постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 серпня 2014 року підлягає скасуванню в частині з прийняттям нової постанови по справі, якою необхідно позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Паливний Альянс" задовольнити частково.
Керуючись ст. ст. 160, 198, 202, 207 КАС України, суд
Постановив:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Паливний Альянс" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 серпня 2014 року - задовольнити частково.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 серпня 2014 року - скасувати в частині
визнання протиправними дії Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві щодо коригування податкових зобов'язань та податкового кредиту ("Податковий блок", аналітична система співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту) в розрізі контрагентів на підставі Акту № 1396/22-02/38320280 від 10.06.2014 року, щодо підтвердження взаємовідносин з контрагентами, реальності та повноти відображення в обліку за період лютий 2014 року
та зобов'язання Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів м. Києва вилучити з діючих електронних автоматизованих систем співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту ("Податковий блок", аналітична система співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту) в розрізі контрагентів інформацію, внесену на підставі Акту № 1396/22-02/38320280 від 10.06.2014 року, щодо підтвердження взаємовідносин з контрагентами, їх реальності та повноти відображення в обліку за період: лютий 2014 року.
Прийняти нову постанову, якою позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Паливний Альянс" в цій частині задовольнити.
Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві щодо коригування податкових зобов'язань та податкового кредиту ("Податковий блок", аналітична система співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту) в розрізі контрагентів на підставі Акту № 1396/22-02/38320280 від 10.06.2014 року, щодо підтвердження взаємовідносин з контрагентами, реальності та повноти відображення в обліку за період лютий 2014 року.
Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів м. Києва вилучити з діючих електронних автоматизованих систем співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту ("Податковий блок", аналітична система співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту) в розрізі контрагентів інформацію, внесену на підставі Акту № 1396/22-02/38320280 від 10.06.2014 року, щодо підтвердження взаємовідносин з контрагентами, їх реальності та повноти відображення в обліку за період: лютий 2014 року.
В решті постанову залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення.
Постанову може бути оскаржено в касаційному поряд ку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги протягом двадцяти днів піс ля набрання постановою законної сили.
Постанову складено в повному обсязі - 13.11.2014 р.
Головуючий суддя Л.В. Бєлова
Судді: Л.М. Гром,
М.С. Міщук
Головуючий суддя Бєлова Л.В.
Судді: Гром Л.М.
Міщук М.С.