Справа: № 826/7791/14 Головуючий у 1-й інстанції: Санін Б.В. Суддя-доповідач: Чаку Є.В.
Іменем України
12 листопада 2014 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Чаку Є.В.,
суддів: Мєзєнцева Є.І., Старової Н.Е.
за участю секретаря Муханькової Т.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Укрстройдевелопмент» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 липня 2014 року у справі за адміністративним позовом територіального управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Київській області та місті Києві до товариства з обмеженою відповідальністю «Укрстройдевелопмент» про застосування заходів реагування, -
Територіальне управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Київській області та місті Києві (далі по тексту - позивач) звернулося з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Укрстройдевелопмент» (далі по тексту - відповідач) про застосування до ТОВ «Укрстройдевелопмент» заходів реагування у сфері державного нагляду у вигляді зупинення робіт (виробництва), а саме:
- заборонити виконання робіт підвищеної небезпеки (зведення, монтаж будинків та споруд);
- заборонити виконання будівельних робіт на 23-му, 24-му поверхах житлового будинку № 6;
- заборонити виконання будівельних робіт на 13-му, 14-му поверхах житлового будинку № 7 секції № 2;
- заборонити виконання будівельних робіт на нульовій відмітці (1-ий поверх, каркас фундаменту) житлового будинку № 7 секції № 3 до усунення порушень та отримання в установленому порядку рішення на відновлення їх роботи;
Окружний адміністративний суд міста Києва своєю постановою від 01 липня 2014 року адміністративний позов задовольнив повністю.
Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 липня 2014 року та постановити нову про відмову в задоволенні адміністративного позову. На думку апелянта, зазначену постанову суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанова суду не підлягає скасуванню, з наступних підстав.
Згідно ч. 5 ст. 4 Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 року № 877-V (далі - Закон № 877) повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг допускається за постановою адміністративного суду, ухваленою за результатами розгляду позову органу державного нагляду (контролю) щодо застосування заходів реагування. Вжиття інших заходів реагування, передбачених законом, допускається за вмотивованим письмовим рішенням керівника органу державного нагляду (контролю) чи його заступника, а у випадках, передбачених законом, із наступним підтвердженням обґрунтованості вжиття таких заходів адміністративним судом.
Відповідно до Положення про Дергірпромнагляд України, затвердженого Указом Президента України від 06.04.2011 року № 408/2011 (надалі - Положення № 408/2011) Держгірпромнагляд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра надзвичайних ситуацій України. Держгірпромнагляд України входить до системи органів виконавчої влади та забезпечує реалізацію державної політики з промислової безпеки, охорони праці, державного гірничого нагляду, охорони надр та державного регулювання у сфері безпечного поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення.
Закон України «Про охорону праці» № 2694-XII від 14.10.1992 року (надалі-Закон № 2694) визначає основні положення щодо реалізації конституційного права працівників на охорону їх життя і здоров'я у процесі трудової діяльності, на належні, безпечні і здорові умови праці, регулює за участю відповідних органів державної влади відносини між роботодавцем і працівником з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища і встановлює єдиний порядок організації охорони праці в Україні.
Статтею 4 Закону № 2694 встановлено, що державна політика в галузі охорони праці визначається відповідно до Конституції України Верховною Радою України і спрямована на створення належних, безпечних і здорових умов праці, запобігання нещасним випадкам та професійним захворюванням.
Згідно ст. 13 Закону № 2694 роботодавець зобов'язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.
Відповідно до ст.38 Закону № 2694 державний нагляд за додержанням законів та інших нормативно-правових актів про охорону праці здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці.
Водночас, суд зауважує, що відповідно до ст. 39 Закону № 2694 посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, мають право забороняти, зупиняти, припиняти, обмежувати експлуатацію підприємств, окремих виробництв, цехів, дільниць, робочих місць, будівель, споруд, приміщень, випуск та експлуатацію машин, механізмів, устаткування, транспортних та інших засобів праці, виконання певних робіт, застосування нових небезпечних речовин, реалізацію продукції, а також скасовувати або припиняти дію виданих ними дозволів і ліцензій до усунення порушень, які створюють загрозу життю працюючих.
Крім того, відповідно до п. 2.27 Положення про організацію та здійснення державного гірничого нагляду, державного нагляду (контролю) у сфері промислової безпеки та охорони праці в системі Держгірпромнагляду України та уніфікованої форми акта перевірки суб'єкта господарювання (виробничого об'єкта), затвердженого наказом Міністерства з надзвичайних ситуацій України від 11.08.2011 року № 826 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2011 року за № 1531/20269 (надалі-Положення № 826), заборона виконання робіт або виробництва, обмеження виробництва здійснюються на підставі відповідного акта перевірки розпорядженням, форма якого наведена в додатку 5 до цього Положення.
У разі якщо перевірка суб'єкта господарювання (виробничого об'єкта) проводиться посадовою особою Держгірпромнагляду України самостійно, заборона виконання робіт чи виробництва, обмеження виробництва суб'єкта господарювання в цілому або на виробничому об'єкті здійснюються шляхом надання суб'єкту господарювання відповідного розпорядження за підписом посадової особи Держгірпромнагляду України, яка здійснювала перевірку.
Заборона виконання робіт або виробництва, обмеження виробництва в цілому суб'єкта господарювання за результатами перевірки, яка проводилася спеціально створеною комісією, а також заборона під час такої перевірки виконання робіт або виробництва, обмеження виробництва на виробничому об'єкті суб'єкта господарювання, яка тягне за собою зупинення (призупинення) робіт у цілому підприємства, здійснюються шляхом надання суб'єкту господарювання розпорядження за підписом заступника Голови Держгірпромнагляду України або начальника (заступника начальника) територіального органу Держгірпромнагляду України.
Відповідно до п.2.30 Положення № 826 у разі якщо виявлені порушення несуть безпосередню загрозу життю працівників, що потребує негайного зупинення робіт або виробництва чи їх обмеження, керівник (заступник керівника) або уповноважена особа суб'єкта господарювання на вимогу і в присутності посадової особи Держгірпромнагляду України повинен негайно припинити або обмежити ці роботи (виробництво).
Так, в акті перевірки зазначається відповідний запис та проставляється фактичний час зупинення або обмеження робіт (виробництва).
У разі відмови суб'єкта господарювання від вжиття негайних заходів щодо зупинення робіт (виробництва) або їх обмеження на вимогу посадової особи Держгірпромнагляду України в акті перевірки зазначається відповідний запис.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до Наказу № 42 від 18.04.2014 року та направлення на проведення перевірки №11/232 від 07.05.2014 року головним державним інспектором з охорони праці Державної інспекції нагляду у будівництві Нестеренком С.С. проведено перевірку щодо дотримання вимог законодавчих нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки на об'єкті «Будівництво комплексу житлових будинків з вбудовано-прибудованими приміщеннями та автостоянками по вул. Лохвицька у Дніпровському районі міста Києва (житловий комплекс «Родинний затишок»).
За результатами перевірки позивачем було складено Акт перевірки суб'єкта господарювання (виробничого об'єкта) № 11/156/226А від 29.05.2014 року (надалі-Акт №11/156/226А).
Як зазначено в Акті № 11/156/226А, в ході здійснення перевірки встановлено, що: роботодавцем не отримано дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки; на житловому будинку № 6 по периметру плити перекриття на монтажному горизонті 23-го поверху частково відсутні захисні огородження, опалубка перекриття монтажного горизонту 24-го поверху частково не огороджена вздовж всього периметра, водночас на будинку № 7 секції 2 по периметру плити перекриття на монтажному горизонті 13-го поверху також частково відсутні захисні огородження, опалубка перекриття монтажного горизонту 14-го поверху також частково неогороджена вздовж всього периметра; на житловому будинку № 7 секції № 3 випуски арматури каркасу під фундамент будинку (нульова відмітка, 1-ий поверх) до 1,0 м не захищені, котлован глибиною близько 2 м не має кріплення вертикальних стін та захисного огородження.
Так, суд погоджується з позицією позивача, щодо того, що дії відповідача створюють загрозу життю та здоров'ю працівників підприємства, що є порушенням вимог ст. 43 Конституції України, яка гарантує громадянам право на належні і безпечні умови праці.
Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З урахуванням наведеного, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю), а саме: заборонити виконання робіт підвищеної небезпеки; будівельних робіт на 23-му, 24-му поверхах житлового будинку № 6; будівельних робіт на 13-му, 14-му поверхах житлового будинку № 7 секції № 2; будівельних робіт на нульовій відмітці (1-ий поверх, каркас фундаменту) житлового будинку № 7 секції № 3, до усунення порушень та отримання в установленому порядку рішення на відновлення їх роботи, а тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Укрстройдевелопмент» - залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 липня 2014 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя:
Судді:
Головуючий суддя Чаку Є.В.
Судді: Старова Н.Е.
Мєзєнцев Є.І.