Справа № 686/8759/14-а
Головуючий у 1-й інстанції: Заворотна О.Л.
Суддя-доповідач: Залімський І. Г.
10 листопада 2014 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючий суддя: Залімський І. Г.
судді: Сушко О.О. Смілянець Е. С.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Хмельницькому на постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 26 травня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Хмельницькому про перерахунок пенсії,
Позивач звернувся в суд з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Хмельницькому про зобов'язання здійснити перерахунок та виплату основної та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю відповідно до ст.. ст. 50,54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з 01 січня 2014 року.
Постановою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 26.05.2014 року адміністративний позов задоволено: визнано протиправною відмову управління Пенсійного фонду України м. Хмельницькому у перерахунку позивачу основної та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю, у розмірах передбачених ст.ст.50,54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"; зобов'язано управління Пенсійного фонду України в м. Хмельницькому здійснити з 01.01.2014 року перерахунок та виплату позивачу пенсію у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, відповідно до вимог ст.ст.50,54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, визначеної відповідно до ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Не погоджуючись з вищезазначеною постановою суду першої інстанції, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 197 КАС України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які прийняті у порядку скороченого провадження за результатами розгляду справ, передбачених пунктами 1, 2 частини першої ст. 183-2 КАС України.
Перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи встановлено, що позивач є постраждалим від наслідків Чорнобильської катастрофи І категорії, пенсіонером, інвалідом II групи.
Відповідно до ст. 49 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після, виникнення права на державну пенсію.
Згідно ст. 50 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" особам, віднесеним до постраждалих першої категорії, що є інвалідами II групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком.
Ч. 4 ст. 54 вказаного Закону встановлено, що в усіх випадках розмір пенсії для інвалідів IІ групи, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим 8 мінімальних пенсій за віком.
Однак 19 червня 2011 року набув чинності Закон України від 14.06.2011 року "3491-VI " Про внесення змін до Закону України "Про Державний Бюджет України на 2011 рік", яким передбачено, що у 2011 році положення статей 39,50,51,52,54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи із наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.
На виконання вимог вищезазначеного закону Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 06 липня 2011 року №745 "Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету", яка набрала чинності 23 липня 2011 року.
Тому, внаслідок цього, починаючи з 23 липня 2011 року порядок обчислення підвищень до основної та додаткової пенсій, передбачених Законом України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" здійснюється відповідно до Постанови Кабінету України від 06.07.2011, № 745 "Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету".
Аналогічні положення були передбачені в законах України "Про Державний бюджет України" на 2012 рік та 2013рік.
Тобто у 2012 -2013 році норми і положення статей 20, 21, 22, 23, 30, 31, 37, 39, 48, 50, 51, 52 та 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" застосовувалися у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду України на відповідний рік.
Проте, починаючи з 01 січня 2014 року Закон України "Про державний бюджет України на 2014 рік" в редакції від 16 січня 2014 року не містив жодної норми, яка б обмежувала у 2014 року пряме застосування Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", зокрема статті 50, 54 даного Закону, якими визначено перерахунок пенсії.
Однак 01 липня 2014 року Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" були внесені зміни до Закону України "Про Державний бюджет на 2014 рік" й Прикінцеві положення цього Закону доповнено п.6-7, яким установлено, що норми і положення статей 20, 21, 22,23, 30, 31, 37, 39, 48, 50, 51, 52 та 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов"язкового державного соціального страхування на 2014 рік. Вищезазначені зміни до Закону України "Про Державний бюджет на 2014 рік" набули чинності 03 серпня 2014 року.
З огляду на зазначене та виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, з 01 січня 2014 року по 02 серпня 2014 року включно застосуванню підлягали норми статтей 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а не постанова Кабінету Міністрів України № 1381 від 28 грудня 2011 року.
Враховуючи зазначене колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_2
Колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, які призвели до неправильного вирішення справи, тобто прийнята постанова відповідає матеріалам справи та вимогам закону і підстав для її скасування не вбачається.
Відповідно до ст..200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних підстав.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 183-2, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України , суд, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Хмельницькому, -залишити без задоволення, а постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 26 травня 2014 року, -без змін.
Відповідно до ч. 10 ст. 183-2 КАС України у разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, судове рішення апеляційної інстанції є остаточним та оскарженню не підлягає.
Головуючий Залімський І. Г.
Судді Сушко О.О.
Смілянець Е. С.