Справа № 822/3390/14
Головуючий у 1-й інстанції: Матущак В.В.
Суддя-доповідач: Сушко О.О.
05 листопада 2014 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Сушка О.О.
суддів: Залімського І. Г. Смілянця Е. С.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 17 вересня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Укртрансінспекції у Хмельницькій області про визнання протиправною та скасування постанови ,
Позивач звернувся в суд з адміністративним позовом про визнання протиправною та скасування постанови про застосування фінансових санкцій від 29.07.2014 року.
Відповідно до постанови Хмельницького окружного адміністративного суду від 17 вересня 2014 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погоджуючись з судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовну заяву.
Від представника відповідача та позивача на адресу суду надійшли заяви про розгляд справи без їх участі.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення виходячи з наступного.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію НОМЕР_2 від 17.03.2014 року зареєстрований як фізична особа-підприємець. Основний вид економічної діяльності - 49.31 - пасажирський та наземний транспорт міського та приміського сполучення.
Згідно Ліцензії НОМЕР_3, виданої 22.04.2010 року Головавтотрансінспекцією Міністерства транспорту та зв'язку України, позивачу надано дозвіл на внутрішні перевезення пасажирів автобусами, вид господарської діяльності: надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів автомобільним транспортом відповідно до видів робіт, визначених Законом України "Про автомобільний транспорт".
Відповідно до Ліцензійної карти Серії НОМЕР_5 автотранспортний засіб марки "DAIMLER-CHRUSLER" номерний знак НОМЕР_1, 2002 року випуску, тип - автобус, який зареєстрований за позивачем (відповідно до свідоцтва про реєстрацію ТЗ: НОМЕР_4 від 05.06.2011 року) згідно ліцензії дозволений для внутрішніх перевезень пасажирів автобусами.
На підставі направлення Управління Укртрансінспекції у Хмельницькій області на перевірку від 23.06.2014 року №012388 проводилася рейдова перевірка транспортних засобів на території м. Хмельницького по А/Д Н-03 192км.+52м.; А/Д м-12 261км+900м; А/Д Н-03 176 км+30м, 177км+50м, р-н посадочних платформ АС №5.
Під час проведення даної рейдової перевірки, результати якої зафіксовані в акті, встановлено, що водій - ОСОБА_2 надавав послуги з нерегулярних перевезень пасажирів за маршрутом «Дунаївці-Хмельницький» автобусом марки "DAIMLER-CHRUSLER", номерний знак НОМЕР_1, без документів, наявність яких передбачена ст.39 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме - без оформленого договору із замовником транспортних послуг, інформаційного листа до договору щодо здійснення нерегулярних пасажирських перевезень, документу про оплату транспортних послуг, полісу обов'язкового особистого страхування пасажирів від нещасних випадків на транспорті, чим порушено постанову Кабінету Міністрів України від 14 серпня 1996 року №959 «Про затвердження Положення про обов'язкове особисте страхування від нещасних випадків на транспорті», наказ Міністерства інфраструктури України від 20.06.2012 року №331, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09 липня 2012 року №1130/21442 «Про затвердження Типової форми договору про здійснення нерегулярних перевезень пасажирів автомобільним транспортом на внутрішньообласних маршрутах протяжністю понад 50 км та міжобласних маршрутах».
Акт рейдової перевірки засвідчений підписами державних інспекторів, які її проводили, та водієм. У графі пояснення водія про причини правопорушення, зазначено, що «... взяв пасажирів, щоб придбати пальне для автобуса», тобто - даних осіб було перевезено за відповідну плату, а отже послуги надавалися.
В результаті, начальником Управління Укртрансінспекції у Хмельницькій області, відповідно до абзацу 3 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» прийнято постанову від 29.07.2014 року №038873 про застосування до позивача фінансових санкцій у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1700 грн.) за порушення законодавства про автомобільний транспорт - надання послуг з перевезення пасажирів без оформлення документів, перелік яких визначений статтею 39 Закону України «Про автомобільний транспорт».
Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову, виходив з того, що відповідач довів правомірність постанови про застосування фінансових санкцій.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.
Так, згідно з ст.6 Закону України "Про автомобільний транспорт" державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).
У разі проведення позапланових і рейдових перевірок автомобільний перевізник, що буде перевірятися, про час проведення перевірки не інформується.
Відповідно до положень абз. 1 п.15 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 року №1567, під час проведення рейдової перевірки перевіряється наявність визначених статтями 39 і 48 документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом.
Слід зазначити, що характерною особливістю рейдових перевірок, на відміну від планових чи позапланових перевірок, є те, що вони здійснюються не відносно автомобільного перевізника, тобто суб'єкта господарювання або власника транспортного засобу, а відносно безпосередньо водія транспортного засобу, який ним керує на лінії на час проведення перевірки, і водій, виступає на час перевірки головним фігурантом перевірки. Тому, участь безпосередньо суб'єкта господарювання (автомобільного перевізника або власника транспортного засобу) при проведенні рейдової перевірки не є обов'язковою, за винятком тих випадків, коли водій транспортного засобу і перевізник є однією і тією ж особою.
Разо з тим, при виявленні порушень законодавства про автомобільний транспорт, які підпадають під дію ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», на підставі якої застосовуються фінансові санкції, відповідальність за вчинені порушення несе не водій транспортного засобу, а автомобільний перевізник - суб'єкт господарювання. Крім цього, рейдові перевірки проводяться не відносно транспортних засобів конкретних автоперевізників, а відносно всіх, перевезення якими здійснюються у терміни та у місцях, вказаних у завданні на перевірку.
У відповідності до окремого доручення голови Укртрансінспекції від 14.04.2013 року №314/8/3-14 п.2 передбачено, що копія акту рейдової перевірки надсилається з викликом на розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт з метою ознайомлення автомобільного перевізника з результатами проведеної перевірки та наявності фактів, які слугували підставою для складання відповідного акту.
В свою чергу, позивача було належним чином повідомлено про призначення на 29.07.2014 року розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.
Такими чином, оскільки при виявленні порушень законодавства про автомобільний транспорт, які підпадають під дію ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт», відповідальність за вчинені порушення несе не водій транспортного засобу, а автомобільний перевізник - суб'єкт господарювання, то за результатами розгляду справи, за наявності виявлених правопорушень та відповідних підстав, зокрема, відсутності вказаних в акті перевірки документів, у відповідності до п.27 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті №1567 до позивача застосовано адміністративно-господарський штраф у розмірі 1700 гривень в порядку ст.60 закону України «Про автомобільний транспорт».
Відповідно до ч.1 ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
На підставі викладеного та приймаючи до уваги, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуеної постанови вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку, та прийняв законне і обґрунтоване рішення, висновки суду відповідають обставинам справи, а тому підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 17 вересня 2014 року - без змін.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку встановленому ч.5 ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.
Головуючий Сушко О.О.
Судді Залімський І. Г.
Смілянець Е. С.