Справа: № 697/2503/14-а Головуючий у 1-й інстанції: Дубенець М.І.
Суддя-доповідач: Парінов А.Б.
Іменем України
13 листопада 2014 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - судді Парінова А.Б.,
суддів: Беспалова О.О., Губської О.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Каневі та Канівському районі Черкаської області на постанову Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 15 жовтня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в м. Каневі та Канівському районі Черкаської області про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Каневі та Канівському районі Черкаської області, в якому просила:
- визнати незаконними дії відповідача щодо відмови в проведенні перерахунку раніше призначеної пенсії ОСОБА_2 у відповідності зі ст.ст. 37, 37-1 Закону України «Про державну службу»;
- зобов'язати управління Пенсійного фонду України в м. Каневі та Канівському районі Черкаської області на підставі довідки про складові заробітної плати, що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу», затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 14.02.2011 № 5-1 провести ОСОБА_2, прож. АДРЕСА_1 станом на день первинного звернення, а саме: 29.01.2011 перерахунок та виплату призначеної їй пенсії у відповідності до ст.ст. 37, 37-1 Закону України «Про державну службу» та врахувати при проведенні такого перерахунку 3612,99 грн. індексації заробітної плати, отриманої нею за місцем роботи за період з 01.02.2009 по 28.01.2011.
Постановою Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 15 жовтня 2014 року позов задоволено.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що суд першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення неправильно застосував норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Згідно зі ст. 183-2 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково, виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 з 01.11.2005 перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в м. Каневі та Канівському районі Черкаської області.
З 29.01.2011 позивачу призначено пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу».
Розмір призначеної пенсії обчислювався на підставі поданих довідок про складові заробітної плати з останнього місця роботи, в яких не було вказано інші виплати (суми матеріальної допомоги на оздоровлення та допомоги для вирішення соціально-побутових питань).
Таким чином, відповідачем при проведенні розрахунку пенсії не враховані суми інших виплат, з яких було сплачено страхові внески.
02.10.2014 позивачу було видано управлінням праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Канівської міської ради нову довідку про складові заробітної плати із зазначенням інших виплат (індексації заробітної плати).
02.10.2014 ОСОБА_2 звернулася до управління Пенсійного фонду України в м. Каневі та Канівському районі Черкаської області із заявою про включення в заробітну плату, з якої була обчислена пенсія, інших виплат, включених до довідки про заробітну плату, на що отримала відмову.
Вважаючи свої права порушеними, позивач звернулася з даним позовом до суду.
Приймаючи рішення про задоволення позову про перерахунок пенсії з часу її призначення, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувана відмова відповідача є протиправною.
Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваної постанови суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.
Статтею 37 Закону України «Про державну службу» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Статтею 2 цього Закону визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати, до яких належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства, або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.
Згідно з ч. 2 ст. 33 Закону України «Про державну службу» заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.
Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що інші виплати входять до системи оплати праці державного службовця.
Крім того, статтею 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» врегульовано види оплати праці, що враховуються при обчисленні пенсій.
Відповідно до частини першої зазначеної статті до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).
Згідно зі статтею 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» до виплат (доходів), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, належать, зокрема: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим самим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
За змістом наведених норм отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.
Наведена правова позиція була висловлена Верховним Судом в постановах від 20 лютого 2012 року, 14, 28 травня 2013 року (справи №№ 21-430а11, 21-125а13, 21-97а13 відповідно) прийнятих в порядку перегляду судового рішення з підстав неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.
Згідно зі ст. 244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що неврахування при обчисленні пенсії позивача інших виплат, з яких сплачено страхові внески, призвели до неправильного розрахунку і нарахування позивачу пенсії, а оскаржувані дії відповідача є протиправними.
При вирішенні спору колегія суддів виходить також і з наступного.
За приписами частини 2 статті 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до статті 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
07.10.2014 позивач звернулася до суду з вимогами про перерахунок пенсії, починаючи з 29.01.2011, та не довела поважності причин пропуску строку на звернення до суду.
У зв'язку з цим колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги позивача за період з 29.01.2011 до 06.04.2014 підлягають залишенню без розгляду у зв'язку з пропуском шестимісячного строку звернення до суду з адміністративним позовом.
Відповідно до частини 4 статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» перерахунок призначеної пенсії, зокрема, у разі виникнення права на підвищення пенсії провадиться з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.
Таким чином, приймаючи до уваги дату подання позивачем до пенсійного органу довідки управління соціального захисту населення виконавчого комітету Канівської міської ради від 02.10.2014 № 51, та враховуючи положення статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що перерахунок пенсії позивача повинен бути здійснений з 01.10.2014.
Доводи апеляційної скарги висновки суду першої інстанції частково спростовують.
Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 3, 202 ч. 1 п. п. 4 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції внаслідок неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи та порушення норм процесуального права частково невірно вирішив справу, внаслідок чого постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нової про часткове задоволення позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 167, 183-2, 198, 202, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -
постановила:
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Каневі та Канівському районі Черкаської області задовольнити частково.
Постанову Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 15 жовтня 2014 року скасувати.
Прийняти нову постанову.
Вимоги адміністративного позову ОСОБА_2 за період з 29.01.2011 до 06.04.2014 залишити без розгляду.
Адміністративний позов ОСОБА_2 задовольнити частково.
Визнати неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в м. Каневі та Канівському районі Черкаської області щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_2 відповідно до ст.ст. 37, 37-1 Закону України «Про державну службу» з урахуванням сум індексації.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в м. Каневі та Канівському районі Черкаської області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_2 пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про державну службу» відповідно до довідки управління соціального захисту населення виконавчого комітету Канівської міської ради про складові заробітної плати від 02.10.2014 № 51, у урахуванням сум індексації та інших виплат, починаючи з 01.10.2014, з урахування проведених виплат.
В іншій частині позову відмовити.
Рішення набирає законної сили з через п'ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя А.Б. Парінов
Судді О.О. Беспалов
О.А. Губська
Головуючий суддя Парінов А.Б.
Судді: Беспалов О.О.
Губська О.А.