Справа: № 694/1466/14-а Головуючий у 1-й інстанції: Нестерук Т.М. Провадження № 2-а/694/56/14 Суддя-доповідач: Лічевецький І.О.
30 жовтня 2014 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Лічевецького І.О., суддів - Грищенко Т.М., Мацедонської В.Е., при секретарі - Війтович Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в Звенигородському районі Черкаської області на постанову Звенигородського районного суду Черкаської області від 09 вересня 2014 року адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Звенигородському районі Черкаської області про визнання дій неправомірними, зобов'язання здійснити перерахунок пенсії та виплату недоплачених сум,
ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом про визнання неправомірними дій управління Пенсійного фонду України в Звенигородському районі Черкаської області (надалі за текстом - «Управління») та зобов'язання здійснити з 18.07.2012 року перерахунок та виплатити пенсію державному службовцю відповідно до Закону України «Про державну службу» з урахуванням всіх складових заробітної плати.
На обґрунтування своїх вимог позивач зазначав, що відповідно до Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ (надалі за текстом - «Закон № 3723-ХІІ») має право на врахування доплати, зокрема, матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та індексації заробітної плати при перерахунку пенсії.
Ухвалою Звенигородського районного суду Черкаської області від 09 вересня 2014 року позовну заяву в частині позовних вимог за період з 18.07.2012 року по 11.02.2014 року залишено без розгляду у зв'язку з пропущенням позивачем строку звернення до суду.
Постановою Звенигородського районного суду Черкаської області від 09 вересня 2014 року адміністративний позов задоволено. Зобов'язано Управління перерахувати та виплатити позивачеві пенсію з 12.02.2014 року в розмірі 80% заробітної плати позивача, з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та індексації заробітної плати.
В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи та на порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове і прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову.
Перевіривши повноту встановлення місцевим загальним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, Київський апеляційний адміністративний суд дійшов наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач перебуває на обліку в Управлінні, отримуючи пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу».
23.07.2014 року Звенигородським районним центром зайнятості видано довідку «Про складові заробітної плати (за останні 24 календарні місяці роботи або за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією), що подається для призначення пенсії відповідно Закону України «Про державну службу» за № 05-12/1388.
Названа довідка містить відомості про інші виплати та застереження про те, що на них нараховані страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
23 липня 2014 року позивач звернулась до Управління із заявою щодо включення до складу заробітної плати для обчислення пенсії інших виплат, що зазначені у довідці.
Листом від 29 липня 2014 року № 2878/04 відповідач відмовив у такому перерахунку.
Статтею 2 Закону України «Про оплату праці» визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати, до яких належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства, або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.
Відповідно до ст.33 Закону України «Про державну службу», заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок. Державним службовцям можуть установлюватися надбавки за високі досягнення у праці і виконання особливо важливої роботи, доплати за виконання обов'язків тимчасово відсутніх працівників та інші надбавки і доплати, а також надаватися матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань. Умови оплати праці державних службовців, розміри їх посадових окладів, надбавок, доплат і матеріальної допомоги визначаються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу», що пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Також перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії (ст.37-1 Закону України «Про державну службу»).
Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не містить визначення заробітної плати, на підставі якої здійснюється розрахунок пенсій. Із змісту ст.40 вказаного Закону вбачається, що з середньої заробітної плати (доходу) повинні бути сплачені страхові внески.
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії» від 31 травня 2000 року №865 встановлено, що розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг або кваліфікаційні класи, класний чин або спеціальні звання, вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу», визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за останні 24 календарні місяці роботи, яка дає право на даний вид пенсії, підряд перед зверненням за пенсією або за будь-які 60 календарних місяців такої роботи підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв протягом цього періоду на даній роботі.
Постановою Правління Пенсійного Фонду України від 14 лютого 2011 року №5-1 «Про виконання рішення Окружного адміністративного суду м. Києва по справі №2а-4753/09/2670» визнано такими, що втратили чинність: підпункт 1.2 пункту 1 постанови правління Пенсійного фонду України від 30 жовтня 2008 року №19-11 «Про затвердження форм довідок про заробітну плату, що подаються для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу»; форму довідки про складові заробітної плати (надбавки та премії за останні 24 календарні місяці роботи або за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією), що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу», затверджену Постановою, а також затверджено форму довідки про складові заробітної плати (за останні 24 календарні місяці роботи або за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією), що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу».
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем до Управління подано довідку № 05-12/1388 від 23 липня 2014 року за формою, що затверджена вищенаведеною постановою Правління Пенсійного Фонду України від 14 лютого 2011 року №5-1, з врахуванням інших складових заробітної плати.
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що відповідач, ігноруючи зазначені норми матеріального права та не враховуючи доплат при перерахунку пенсії відповідно до Законів України «Про оплату праці» та «Про державну службу», порушив указане право позивача.
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що місцевим адміністративним судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
За правилами ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 160, 198, 200, 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Звенигородському районі Черкаської області залишити без задоволення, а постанову Звенигородського районного суду Черкаської області від 09 вересня 2014 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі в 20-ти денний строк з дня складення ухвали в повному обсязі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, з подачею документу про сплату судового збору, а також копій касаційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, та копій оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
Головуючий суддя І.О.Лічевецький
суддя Т.М.Грищенко
суддя В.Е.Мацедонська
Ухвала складена в повному обсязі 05 листопада 2014 р.
.
Головуючий суддя Лічевецький І.О.
Судді: Грищенко Т.М.
Мацедонська В.Е.