Справа: № 740/3049/14 Головуючий у 1-й інстанції: Кобилецький І.Ф.
Суддя-доповідач: Бабенко К.А
Іменем України
29 вересня 2014 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Бабенка К.А., суддів: Кобаля М.І., Собківа Я.М., розглянувши адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в м.Ніжині та Ніжинському районі Чернігівської області на Постанову Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 05 серпня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м.Ніжині та Ніжинському районі Чернігівської області про визнання незаконним Рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -
Главою 6 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено особливості провадження окремих категорій адміністративних справ. Зокрема, частиною першою ст.183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, яка є імперативною нормою встановлюється перелік адміністративних справ щодо яких обов'язково застосовується скорочене провадження. Проте, частиною другою цієї статті, передбачається можливість розгляду в скороченому провадженні за умови, що вимоги не стосуються прав, свобод, інтересів та обов'язків третіх осіб. Тобто, лише у випадку залучення до участі у справі третіх осіб адміністративна справа не може бути розглянута в скороченому провадженні.
Крім того, зазначені у частині першій ст.183-2 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративні справи щодо яких застосовується скорочене провадження, можуть бути розглянуті не у скороченому провадженні у випадку, передбаченому частиною четвертою ст.183-2 цього Кодексу з обов'язковим постановленням відповідної ухвали.
При відкритті провадження в адміністративних справах за позовними вимогами, зазначеними у частині першій ст.183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суди першої інстанції мають зазначати, що саме скорочене провадження відкривається в адміністративній справі, а постанови суду першої інстанції за результатом розгляду таких справ мають містити виключно відомості, зазначені у частині шостої цієї статті.
Тому, порушення судом першої інстанції особливості провадження справи, а саме розгляд її не у скороченому провадженні, не є перешкодою для апеляційного її розгляду в порядку письмового провадження, в зв'язку з чим і оскарження постанови суду першої інстанції здійснюється в порядку, передбаченому частинами восьмою-десятою ст.183-2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постановою Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 05 серпня 2014 року позовні вимоги задоволено.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, Відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове судове рішення, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, а Постанову суду першої інстанції в її резолютивній частині змінити з наступних підстав.
Згідно з частиною першою ст.195 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, в зв'язку з чим, колегія суддів переглядає Постанову суду першої інстанції саме в межах апеляційної скарги, поданої Відповідачем.
Позивач звернувся до Відповідача із Заявою щодо призначення пільгової пенсії за віком.
Листом Відповідача від 04.07.2014 року №3602/06-12, копія якого наявна в матеріалах справи (а.с.7), Позивачу відмовлено у призначенні пільгової пенсії за віком, оскільки в організації де працює Позивач відсутні документи на підтвердження його зайнятості у технологічному процесі важких і шкідливих виробництв та на великовагових автомобілях за період з 01.11.1984 року по 18.12.2013 року.
Відповідно до п.3 частини другої Розділу XV Прикінцеві положення Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 року, особам, які працювали на роботах із шкідливими і важкими умовами праці та мали або матимуть право на пенсію відповідно до статті 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення", пенсії призначаються за нормами цього Закону, виходячи з вимог віку та стажу, встановлених раніше діючим законодавством.
Згідно зі ст.62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788-XII від 05.11.1991 року, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
А як вбачається з Довідки Ніжинської нафтогазорозвіувальної експедиції по випробуванню свердловин №153 від 16.12.2013 року, копія якої також наявна в матеріалах справи (а.с.12), з 01.11.1984 року по 31.10.1989 року та з 01.11.1989 року по 31.10.2007 року працював повний робочий день в Автотранспортному підприємстві виробничого геологічного об'єднання «Чернігівнафтогазгеологія» водієм 2 та 1 класу відповідно, а з 01.11.2007 року по теперішній час в Ніжинській нафотогазорозвідувальній експедиції по випробуванню свердловин ДП НАК «Надра України» «Чернігівнафтогазгеологія» водієм 1 класу автотранспортної дільниці на автомобілях МАЗ-5335, вантажопідйомністю 8т. та КАМАЗ-5410, вантажопідйомністю 14т, і на інші роботи не залучався, був зайнятий у технологічному процесі важких і шкідливих виробництв, а саме: бурінні, випробуванні, капітальному ремонті пошукових і розвідувальних свердловин на нафту і газ, вишкобудуванні бурових установок на нафту і газ, що передбачені Списком №2 розділу ХІІ «Буріння, видобування та перероблення нафти, газу та газового конденсату, перероблення вугілля та сланцю» підрозділ 1. «Буріння», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 року №36; працював по графіку 3-х змінного безперервного виробництва при помісячному підсумованому обліку робочого часу з визначенням місячної норми робочого часу із 40-годинного робочого тижня, що підтверджується і Трудовою книжкою Позивача, копія якої наявна в матеріалах справи (а.с.11),
Згідно з п. «з» ст.13 №1788-XII від 05.11.1991 року, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи водії міського пасажирського транспорту (автобусів, тролейбусів, трамваїв) і великовагових автомобілів, зайнятих у технологічному процесі важких і шкідливих виробництв: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи 25 років, в тому числі на зазначеній роботі не менше 12 років 6 місяців.
На підставі вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що Позивач має право на отримання пільгової пенсії за віком, в зв'язку з чим, оскаржене Позивачем Рішення Відповідача є протиправним.
Позивач просив лише визнати незаконним оскаржене ним Рішення Відповідача та зобов'язати повторно розглянути подану ним Заяву.
Проте, відповідно до частини другої ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову, зокрема, про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, тобто обов'язковим наслідком визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень є його скасування.
Згідно з частиною другою ст.11 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять, в зв'язку з чим, колегія суддів для повного захисту прав та інтересів Позивача виходе за межі позовних вимог.
Відповідно до ст. 201 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для зміни постанови або ухвали суду є, зокрема, правильне по суті вирішення справи чи питання, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права.
Судом першої інстанції правильно по суті вирішено справу, але із помилковим застосуванням норм процесуального права, у зв'язку з чим, апеляційна скарга задовольняється частково, а Постанова суду першої інстанції в її резолютивній частині змінюється.
Згідно з частиною десятою статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, судове рішення апеляційної інстанції по такій справі є остаточним і оскарженню не підлягає.
Керуючись ст.11, частиною десятою статті 183-2, ст.ст. 197, 198, 201, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м.Ніжині та Ніжинському районі Чернігівської області задовольнити частково, Постанову Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 05 серпня 2014 року в її резолютивній частині змінити, замість фрази у другому абзаці «Визнати незаконним…» зазначити «Визнати протиправним і скасувати…».
В іншій частині Постанову Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 05 серпня 2014 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Бабенко К.А.
Судді: Кобаль М.І.
Собків Я.М.
Головуючий суддя Бабенко К.А
Судді: Кобаль М.І.
Собків Я.М.