Справа: № 734/2035/14 Головуючий у 1-й інстанції: Іванюк Т.І. Суддя-доповідач: Глущенко Я.Б.
11 листопада 2014 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Глущенко Я.Б.,
суддів Пилипенко О.Є., Романчук О.М.,
розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Козелецькому районі Чернігівської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання призначити пенсію, за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Козелецькому районі Чернігівської області на постанову Козелецького районного суду Чернігівської області від 07 серпня 2014 року,
ОСОБА_1 звернувся у суд з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Козелецькому районі Чернігівської області, у якому просив визнати протиправними дії відповідача щодо відмови в призначені йому пенсії, зобов'язати останнє призначити пенсію зі зменшенням пенсійного віку на 8 років відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 22.11.2013 року.
Постановою Козелецького районного суду Чернігівської області від 07 серпня 2014 року позов задоволено.
Не погоджуючись із постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін, виходячи з наступного.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач має право на призначення державної пенсії зі зменшенням мінімального пенсійного віку на 8 років.
З таким висновком суду не можна не погодитися.
Колегією суддів установлено, що ОСОБА_1 звертався до Управління Пенсійного фонду України в Козелецькому районі Чернігівської області із заявою від 22.11.2013 року про призначення пенсії на пільгових умовах із зменшенням пенсійного віку, встановленого Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», на 8 років відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Проте, рішенням відповідача від 21.02.2014 року №74 заявнику було відмовлено в призначенні пенсії на пільгових умовах з підстав відсутності достатніх і належних доказів на підтвердження його участі в роботах у зоні відчуження протягом періоду, який є достатнім для призначення пенсії.
Не погоджуючись із такою відмовою, позивач звернувся у суд.
Надаючи правову оцінку висновкам суду першої інстанції та доводам апеляційної скарги, колегія суддів виходить із наступного.
Пунктом 1 статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено, що особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у 1987 році у зоні відчуження не менше 14 календарних днів - мінімально необхідний для призначення пенсії вік зменшується на 8 років.
Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 має посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1987 році 2 категорії серії НОМЕР_1 .
Відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 1992 року №501, такі посвідчення видаються лише учасникам ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, які працювали у зоні відчуження у 1987 році - не менше 14 календарних днів.
Зважаючи на приведені норми, основним документом, що підтверджує статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, та надає право користування пільгами, встановленими Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у тому числі призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій, є посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС».
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 21.11.2006 року у справі №21-1048во06.
Колегія суддів зауважує, що питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» регулюються Порядком, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1 (далі - Порядок).
Пунктом 7 цього Порядку визначені документи, необхідні для призначення пенсії.
Згідно пп. «ґ» пункту 7 Порядку документами, які засвідчують особливий статус особи, зокрема, учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (при призначенні пенсії із застосуванням норм статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»), є відповідне посвідчення та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, форма якої затверджена постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09.03.1988 року № 122, або довідка військової частини, в складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об'єкт, де особою проводились роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
Відтак, необхідною умовою для призначення пільгової пенсії відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», є наявність належного посвідчення, а також довідки встановленої форми, або ж інших первинних документів, які містять дані про період роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, населений пункт чи об'єкт, де такі проводились заявником.
На підтвердження участі в заходах з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС позивачем надавалось відповідачу відповідне посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1987 році, довідка Галузевого Державного архіву Міністерства оборони України від 04.04.2012 №69067, в якій зазначено, що ОСОБА_1 приймав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС з 15.02.1987 року по 21.07.1987 року (без зазначення днів виїзду в зону відчуження), а також довідку Чернігівського міського військового комісаріату Чернігівської області від 19.01.1993 №4/155, які підтверджують обставини участі позивача у заходах з ліквідації аварії.
Окрім того, матеріали справи містять довідку ІНФОРМАЦІЯ_1 від 29.05.2012 №4/474 про те, що в період з 15.02.1987 року по 21.07.1987 року позивач приймав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС і виконував роботу у військовій частині НОМЕР_2 в 30 км зоні, отримав дозу опромінення 10,01 р. Проходження позивачем служби в цій військовій частині підтверджується даними його військового квитка, копія якого наявна в матеріалах справи. Отримання дози опромінення в період з 15.02.1987 року по 21.07.1987 року підтверджується відповідною карткою обліку.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Зважаючи на викладене, судова колегія вважає, що надані позивачем докази у сукупності доводять його участь в заходах з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1987 році з 15.02.1987 року по 21.07.1987 року, що є підставою для призначення йому пенсії зі зменшенням загального пенсійного віку на 8 років. Натомість, відповідачем не доведено, що надані позивачем документи є підробленими чи містять недостовірні відомості.
З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо задоволення позовних вимог.
Колегія суддів не приймає покликання апелянта на пропущення позивачем встановленого ст. 99 КАС України - шестимісячного строку звернення до суду, з огляду на те, що про порушення свого права на призначення пенсії позивач дізнався не раніше відмови в такому призначенні, яка оформлена рішенням від 21.02.2014 року №74. Відтак, звернувшись із позовом 08 липня 2014 року, позивач дотримався встановленого процесуальним законом строку звернення до адміністративного суду.
Зважаючи на приведене, судовою колегію не встановлено підстав для задоволення вимог апеляційної скарги та скасування постанови місцевого суду.
Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 160, 195, 197, 198, 200, 206, 212, 254, КАС України, суд,
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Козелецькому районі Чернігівської області залишити без задоволення.
Постанову Козелецького районного суду Чернігівської області від 07 серпня 2014 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддяЯ.Б. Глущенко
суддя О.Є. Пилипенко
суддяО.М. Романчук
.
Головуючий суддя Глущенко Я.Б.
Судді: Пилипенко О.Є.
Романчук О.М