Справа: № 758/3821/14-а Головуючий у 1-й інстанції: Богінкевич С.М. Суддя-доповідач: Кузьменко В. В.
06 листопада 2014 року м. Київ
Колегія Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - судді Кузьменко В. В.,
суддів Степанюка А. Г., Шурка О.І.,
розглянувши у порядку письмового провадження у м. Києві справу за адміністративним позовом Військової частини НОМЕР_1 до Відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у м. Києві, за участю третьої особи: ОСОБА_1 про визнання протиправними дій державного виконавця та скасування вимоги, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Подільського районного суду м. Києва від 24.07.2014 року, -
Позивач звернувся з позовом до суду з позовом про визнання протиправними дій державного виконавця та скасування вимоги.
Вимоги мотивував тим, що відкривши виконавче провадження, стороною якого є військова частина НОМЕР_1 , державний виконавець Відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у м. Києві порушив вимоги ст. 21 Закону України «Про виконавче провадження», де передбачена підвідомчість виконавчих проваджень відділам примусового виконання рішень, оскільки виконавчі провадження стороною в яких є ВЧ НОМЕР_1 підвідомчі виключно відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.
Постановою Подільського районного суду м. Києва від 24.07.2014 року позов задоволено.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням третьою особою подано апеляційну скаргу, в якій ОСОБА_1 просить скасувати оскаржувану постанову як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального права та винести нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
В судове засідання учасники процесу не з'явились, повідомлені належним чином про час та місце апеляційного розгляду, що не перешкоджає вирішенню спірного питання відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України.
У зв'язку з неприбуттям жодної з осіб, які беруть участь у справі у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України.
Відповідно до ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та подані письмові заперечення, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що у Відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у м. Києві немає повноважень стосовно відкриття виконавчого провадження за виконавчим листом від 25.03.2013 року № 2-А-4434/11, виданим Київським апеляційним адміністративним судом. Отже, дії державного виконавця щодо відкриття виконавчого провадження є протиправними, а вимога державного виконавця від 28.03.2014 року № 2197/18, підлягає скасуванню.
Колегія суддів погоджується з таким висновком виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що в провадженні Відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у м. Києві перебуває виконавчий лист від 25.03.2013 року №2-А-4434/11, виданий Київським апеляційним адміністративним судом, про зобов'язання військової частини НОМЕР_1 здійснити перерахунок одноразової грошової допомоги у зв'язку із настанням інвалідності з урахуванням усіх отриманих за останньою посадою видів грошового забезпечення, з урахуванням виплаченої допомоги.
На підставі постанови державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у м. Києв від 29.03.2013 року відкрито виконавче провадження ВП №37245871 (сторонами якого є стягувач - ОСОБА_1 , боржник - Військова частина НОМЕР_1 ).
Судом першої інстанції встановлено, що 31.03.2014 року на адресу військової частини НОМЕР_1 надійшла вимога державного виконавця ВДВС Подільського районного управління юстиції у м. Києві Москаленко В.В. від 28.03.2014 року за № 2197/18, з якої вбачається, що ВДВС Подільського районного управління юстиції у м. Києві здійснюються заходи щодо примусового виконання виконавчого листа від 25.03.2013 року №2-а-4434/11, виданого Київським апеляційним адміністративним судом про зобов'язання військової частини НОМЕР_1 провести ОСОБА_1 перерахунок одноразової допомоги, призначеної відповідно до ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Не погоджуючись з діями відповідача, щодо здійснення ним заходів з примусового виконання виконавчого листа та направлення позивачу вимоги останній звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи колегія суддів виходить з наступного.
Основним законом, який регулює вказані правовідносини є Закон України «Про виконавче провадження».
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).
Згідно ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження», примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.
Разом з тим, з метою гарантування захисту прав та інтересів учасників виконавчих проваджень, а також з метою як найшвидшого і повного виконання виконавчих документів, було визначено підвідомчість виконавчих проваджень.
Відповідно до ст. 21 ЗУ «Про виконавче провадження», на відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України покладається виконання рішень, за якими: 1) боржниками є Апарат Верховної Ради України, Адміністрація Президента України, вищі чи центральні органи виконавчої влади, Конституційний Суд України, Верховний Суд України, вищі спеціалізовані суди, апеляційні суди, Генеральна прокуратура України, прокуратури Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя, спеціалізовані прокуратури на правах обласних, Вища рада юстиції, Національний банк України, Рахункова палата, Управління справами Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська і Севастопольська міські ради або обласні, Київська і Севастопольська міські державні адміністрації та їх структурні підрозділи, інші органи державної влади та їх посадові особи; 2) сума зобов'язання становить десять та більше мільйонів гривень або еквівалентну суму в іноземній валюті.
На відділ примусового виконання рішень управлінь державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головного управління юстиції в області, містах Києві та Севастополі покладається виконання рішень, за якими: 1) боржниками є територіальні підрозділи центральних органів виконавчої влади, місцеві суди, міські, районні або селищні ради чи районні державні адміністрації та їх структурні підрозділи, міські, районні, міжрайонні, інші прирівняні до них прокуратури, інші територіальні підрозділи органів державної влади та їх посадові особи; 2) сума зобов'язання становить від трьох до десяти мільйонів гривень або еквівалентну суму в іноземній валюті.
Інші виконавчі провадження, що перебувають на виконанні в органах державної виконавчої служби, можуть передаватися до відділів примусового виконання рішень в установленому Міністерством юстиції України порядку.
Як вбачається зі змісту зазначеної норми Закону України «Про виконавче провадження», на відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України покладається виконання рішень, за якими боржниками, окрім перелічених в ній вищих та центральних органів виконавчої влади, є також інші органи державної влади та їх посадові особи, а також територіальні підрозділи органів державної влади, які входять до системи зазначених органів та їх посадові особи.
Згідно структурної схеми підпорядкування, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 21.01.2013 року № 33, Військова частина НОМЕР_1 в особі Головного управління розвідки є структурним підрозділом Міністерства оборони України, як центрального органу виконавчої влади.
Відповідно до п.п. 1, 4 Положення «Про Міністерство оборони України», затвердженого Указом Президента України від 06.04.2011 року № 406/2011, Міністерство оборони України є центральним органом виконавчої влади, входить до системи органів виконавчої влади і є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади у формуванні та реалізації державної політики з питань національної безпеки у воєнній сфері, сфері оборони і військового будівництва тощо, відповідно до покладених па нього завдань, у тому числі, проводить розвідувальну та інформаційно-аналітичну діяльність в інтересах національної безпеки та оборони держави.
Правові основи організації і діяльності державних органів, які здійснюють розвідувальну діяльність з метою захисту національних інтересів України від зовнішніх загроз, порядок контролю і нагляду за їх діяльністю визначені Законом України «Про розвідувальні органи України».
Зі змісту ст. 6 Закону України «Про розвідувальні органи України», вбачається, що розвідувальні органи України здійснюють розвідувальну діяльність у таких сферах: служба зовнішньої розвідки України - у політичній, економічній, військово-технічній, науково-технічній, інформаційній та екологічній; розвідувальний орган Міністерства оборони України - у воєнній, воєнно-політичній, воєнно-технічній, воєнно-економічній, інформаційній та екологічній; розвідувальний орган спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у справах охорони державного кордону - у сферах прикордонної та імміграційної політики, а також в інших сферах, що стосуються питань захисту державного кордону України та її суверенних прав у виключній (морській) економічній зоні.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що виконавчі провадження в яких боржником виступає Військова частина НОМЕР_1 , підвідомчі саме відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, а не районним відділам Державної виконавчої служби, оскільки останні віднесені чинним законодавством України до системи органів державної влади.
Разом з тим, виходячи з повноважень державного виконавця, передбачених ст. 25 та ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що державний виконавець повинен відмовити у відкритті виконавчого провадження у разі пред'явлення виконавчого документа до органу державної виконавчої служби не за місцем або не за підвідомчістю виконання рішення.
З наведеного вбачається, що державним виконавцем неправомірно прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 37245871 та розпочато здійснення заходів з примусового виконання рішення суду, зокрема, було видано вимогу державного виконавця №2197/18 від 28.03.2014 року.
Доводи, наведені відповідачем в апеляційній скарзі, викладеного не спростовують, а тому колегією суддів відхиляються.
Перевіривши мотивування судового рішення та доводи апеляційної скарги, відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду, врахувавши ст. 8 КАС України, відповідно до якої суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо задоволення позову, через що постанову суду першої інстанції слід залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 8, 12, 41, 160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, п. 2, 3, 4, 5, 6, 9 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про судове рішення в адміністративній справі» від 20.05.2013 № 7 колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Подільського районного суду м. Києва від 24.07.2014 року по справі за адміністративним позовом Військової частини НОМЕР_1 до Відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у м. Києві, за участю третьої особи: ОСОБА_1 про визнання протиправними дій державного виконавця та скасування вимоги - залишити без задоволення.
Постанову Подільського районного суду м. Києва від 24.07.2014 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, тобто з 11.11.2014 року, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя: В. В. Кузьменко
Судді: А. Г. Степанюк
О.І. Шурко
Повний текст ухвали виготовлено 11.11.2014 року.
Головуючий суддя Кузьменко В. В.
Судді: Степанюк А.Г.
Шурко О.І.