27 жовтня 2014 р.Справа № 820/11586/14
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Шевцової Н.В.
Суддів: Макаренко Я.М. , Мінаєвої О.М.
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19.08.2014р. по справі № 820/11586/14
за позовом Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
про стягнення заборгованості,
Основ'янська об'єднана державна податкова інспекція м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області (далі за текстом - Основ'янська ОДПІ м. Харкова, позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі за текстом - ФОП ОСОБА_1, відповідач), в якому, з урахуванням уточнень, просив суд стягнути з фізичної особи ОСОБА_1 заборгованість перед бюджетом з орендної плати з фізичних осіб у сумі 13110,60 грн. на користь державного бюджету.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 05.09.2014р. адміністративний позов задоволено у повному обсязі.
Стягнуто з фізичної особи ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) заборгованість перед бюджетом з орендної плати з фізичних осіб у сумі 13110,60 грн. (тринадцять тисяч сто десять гривень шістдесят копійок) на користь державного бюджету, та перераховано стягнену суму до державного бюджету у відділення УДКСУ у Комінтернівському районі м. Харкова, код одержувача 37999680 в установі банку ГУДКУ у Харківській області, на розрахунковий рахунок НОМЕР_2, код бюджетної класифікації 13050500 в розмірі 13110,60 грн.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нове рішення про відмову задоволенні позову.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, а саме: ст. 288 Податкового кодексу України. Також в апеляційній скарзі відповідач зазначає, що податковий борг з орендної плати за землю є неправомірним, оскільки договір оренди, який став підставою для нарахування податкових зобов'язань ОСОБА_1 рішенням Харківської міської ради скасовано.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що між громадянкою ОСОБА_1 (в якості орендаря) та Харківською міською радою Харківської області (в якості орендодавця) 27.04.2006р. був укладений договір оренди землі, згідно якого відповідач прийняв в строкове платне користування земельну ділянку площею 0,0147 га несільськогосподарського призначення із земель житлової та громадської забудови, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 (на території СП "Кінний ринок"), наданої для обслуговування нежитлової будівлі, що належить Орендарю на праві приватної власності (а.с. 9-13). Договір укладено строком до 19.11.2023 р.
З інформації щодо кількості діючих договорів оренди землі у Комінтернівському районі м. Харкова станом на 01.01.2014 р., державна реєстрація яких відповідно до наявної інформації в Департаменті земельних відносин не скасована, судом першої інстанції встановлено, що вищевказаний договір оренди землі, укладений з відповідачем, є діючим (а.с. 29-31).
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із факту наявності у відповідача несплаченого податкового боргу.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.
Частиною 1 пункту 61.1 статті 61 Податкового кодексу України передбачено, що податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Відповідно до пп. 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.
Відповідно до п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у то власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
У відповідності з вимогами п. 57.3. ст. 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Згідно з п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
З матеріалів справи вбачається, що ФОП ОСОБА_1 має несплачений податковий борг з орендної плати з фізичних осіб, який складає 13110,60 грн.
Вказана сума боргу утворилась внаслідок несплати податкового зобов'язання, визначеного відповідачу податковим органом за податковим повідомленням-рішенням № 0000491730 від 30.04.2012 року.
Вищевказане податкове повідомлення-рішення отримане відповідачем, про що свідчить копія повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 8).
Доказів на підтвердження факту оскарження зазначеного повідомлення-рішення ні в судовому ні в адміністративному порядку суду не надано, а тому сума по сплаті вищезазначених податкових зобов'язань є узгодженою.
За приписами п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Згідно з п. 59.3 ст. 59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати грошового зобов'язання та повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.
З матеріалів справи вбачається, що відповідачу направлялась поштою податкова вимога №162-11 від 28.01.2014року на суму 13110,60 грн. (а.с.7).
Враховуючи викладене, відповідач має несплачений у строк, встановлений законодавством, податковий борг у розмірі 13110,60 грн.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що у зв'язку наявністю у відповідача несплаченого податкового боргу з орендної плати з фізичних осіб, позовні вимоги про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 податкового боргу орендної плати з фізичних осіб в розмірі 13110,60 грн. є обґрунтованими і підлягають задоволенню.
Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги, що договір оренди, який є підставою для нарахування відповідачу податкових зобов'язань скасовано, внаслідок чого орендна плата нараховувалась неправомірно.
Так, згідно ч.1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Між тим, відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження того, що договір оренди землі від 27.04.2006р. скасований. Згідно п.8 зазначеного договору, його укладено строком до 19.11.2023р.(а.с.9).
Згідно Інформації щодо кількості діючих договорів оренди землі у Комінтернівському районі м. Харкова станом на 01.01.2014р. державна реєстрація яких, відповідно до наявної інформації в Департаменті земельних відносин не скасована, зазначений договір оренди землі є діючим (а.с. 30-31).
Таким чином, зважаючи на встановлені у справі обставини та з огляду на правові приписи законодавства, яке регулює спірні правовідносини, колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог та наявність правових підстав для стягнення з відповідача податкового боргу у розмірі 13110,60 грн.
Отже, переглянувши постанову суду першої інстанції, колегія суддів підтверджує, що при її прийнятті суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. 160, 195, 197, 198, 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст.ст. 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19.08.2014р. по справі № 820/11586/14 - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Головуючий суддя (підпис)Шевцова Н.В.
Судді(підпис) (підпис) Макаренко Я.М. Мінаєва О.М.