30 липня 2014 р. справа № 804/8198/14
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Прудника С.В.
при секретарі судового засідання Крюкової О.В.
представник позивача не прибув
представник відповідача не прибув
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом управління Пенсійного фонду України в Баглійському районі м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області про зобов'язання вчинити певні дії та стягнення заборгованості на загальну суму 2450,40 грн., -
11 червня 2014 року управління Пенсійного фонду України в Баглійському районі м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області (далі - УПФУ в Баглійському районі, позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області (далі - відповідач), в якому просить суд:
- включити суму заборгованості по наступним пенсіонерам, які перебувають на обліку в УПФУ в Баглійському районі м. Дніпродзержинська: ОСОБА_1 на суму 750,00 грн., ОСОБА_2 на суму 581,40 грн., ОСОБА_3 на суму 750,00 грн., ОСОБА_4 на суму 459,80 грн., - на загальну суму заборгованості 2540,40 грн. в акти щомісячної звірки витрат по особливих справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання для подальшого відшкодування згідно з Порядком відшкодування витрат Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України, правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003 року № 5-4/4 (далі Порядок № 5-4/4);
- стягнути з відповідача суму заборгованості по наступним пенсіонерам, які перебувають на обліку в УПФУ в Баглійському районі: ОСОБА_1 на суму 750,00 грн., ОСОБА_2 на суму 581,40 грн., ОСОБА_3 на суму 750,00 грн., ОСОБА_4 на суму 459,80 грн., - на загальну суму заборгованості 2540,40 грн.
Позивач в обґрунтування позову зазначив, що відповідач не приймає до відшкодування витрати понесені УПФУ в Баглійському районі на виплату та доставку пенсії громадянам ОСОБА_1 на суму 750,00 грн., ОСОБА_2 на суму 581,40 грн., ОСОБА_3 на суму 750,00 грн., ОСОБА_4 на суму 459,80 грн. в порушення Порядку № 5-4/4, Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 23.09.1999 року №1105-ХІV (далі - Закон № 1105) та інших нормативних актів.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.06.2014 р. відкрито провадження у адміністративній справі, та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні (а.с. 1).
Представник позивача в судове засідання не прибув, надав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги просив задовольнити в повному обсязі (а.с. 63).
Представник відповідача в судове засідання також не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином (а.с. 62), надав суду письмові заперечення (а.с. 31-34), в яких зазначив наступне обґрунтування. Порядок № 5-4/4 не врегульовує спірних правовідносин, оскільки встановлене ним правило підписання актів звірки розрахунків має застосовуватись за відсутності спору. Так, Порядок № 5-4/4 визначає механізм відшкодування на централізованому рівні Фондом соціального страхування від нещасних випадків Пенсійному фонду. Відповідач не має можливості відшкодувати суми, призначені на відшкодування, оскільки вони підлягають включенню до акту щомісячної звірки витрат, який складається органами Пенсійного фонду та органами Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань на місцях. Відповідно до Порядку № 5-4/4 обов'язковою підставою для відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України вказаних витрат є довідка про відшкодування. Оскільки така довідка відсутня, отже відсутні підстави на проведення відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання на централізованому рівні. Таким чином, позовні вимоги, заявлені в позовній заяві, задоволенню не підлягають.
Дослідивши всі матеріали справи, враховуючи позицію позивача та повідомлені відповідачем обставини, викладені у письмових запереченнях, оцінивши докази відповідно до вимог ст. ст. 69 - 72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Судом встановлено, що в період з січня 2014 року по травень 2014 року УПФУ в Баглійському районі було виплачено пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві ОСОБА_1 на суму 750,00 грн., ОСОБА_2 на суму 581,40 грн., ОСОБА_3 на суму 750,00 грн., ОСОБА_4 на суму 459,80 грн., - на загальну суму 2540,40 грн., що підтверджується довідками УПФУ в Баглійському районі.
Відповідно до статті 21 Закону № 1105 Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України зобов'язаний у встановленому законодавством порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я, в тому числі пенсії по інвалідності або професійного захворювання та пенсії по втраті годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
Пунктом 2 статті 7 (Прикінцеві положення) Закону України "Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 22.02.2001 року № 2272-III (далі - Закон № 2272), який набрав чинності з 1 квітня 2001 року, встановлено, що Фонд сплачує страхові виплати та надає соціальні послуги працівникам (членам їх сімей), які потерпіли на виробництві до 1 квітня 2001 року, з того часу, коли відповідні підприємства передали в установленому порядку Фонду документи, що підтверджують право цих працівників (членів їх сімей) на такі страхові виплати та соціальні послуги, або коли таке право встановлено в судовому порядку.
Частиною 2 статті 24 Закону № 1105 закріплене аналогічне правило - якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом соціального страхування від нещасних випадків і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач відмовляється від прийняття до заліку пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання особам, які отримали травми на підприємствах, розташованих на території колишнього СРСР.
На виконання Закону № 1105 та Закону № 2272 Правлінням Пенсійного фонду України та Правлінням Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України прийнята спільна постанова від 4 березня 2003 року № 5-4/4, якою затверджений Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
Також, відповідно до п. 4 Порядку № 5-4/4 відшкодуванню підлягають суми, що виплачуються відповідно до Законів № 1788, № 1105, а саме:
- сума основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;
- щомісячна цільова грошова допомога на прожиття, якщо така надавалася пенсіонеру, який одержував вищезазначену пенсію;
- допомога на поховання сім'ї померлого або особі, яка здійснила поховання особи, яка отримувала вищезазначену пенсію;
- сума витрат Пенсійного фонду з виплати і доставки вищезазначених пенсій.
Зазначений перелік є вичерпним і до нього не внесено виплату пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання особам, які отримали травму на підприємствах, розташованих на території колишнього СРСР.
Згідно п. 6 Порядку № 5-4/4, головні управління Пенсійного фонду та управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на підставі акта щомісячної звірки витрат за особовими справами потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, узагальнюють і узгоджують довідку про відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, та до 20 числа місяця, наступного за звітним, подають її відповідно до Пенсійного фонду та Фонду соціального страхування від нещасних випадків.
Порядок № 5-4/4 не врегульовує спірних відносин, які виникли у даному випадку, оскільки встановлене ним правило підписання актів звірки розрахунків розраховано на відсутність спору.
Статтею 21 Закону № 1105 визначений вичерпний перелік соціальних послуг та виплат, які здійснюються Фондом соціального страхування від нещасних випадків. Виплата пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання особам, які отримали травму на підприємствах, розташованих на території колишнього СРСР в зазначеному переліку не значиться.
Відшкодування витрат Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат здійснюється на централізованому рівні.
Таким чином, заявляючи вимоги до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області про зобов'язання включити до акту щомісячної звірки сум витрат, управління Пенсійного фонду України в Баглійському районі м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області обрано неналежний засіб правового захисту.
Подібна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 06.06.2011 року та від 23.03.2010 року по справі № 10/37.
З огляду на зазначене, у суду відсутні правові підстави для зобов'язання відповідача включити в щомісячні акти звірки суму, виплаченої УПФУ в Баглійському районі пенсії по інвалідності внаслідок трудового каліцтва або профзахворювання за період січень-травень 2014 року ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на загальну суму 2540,40 грн.
Отже, позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.
Щодо позовної вимоги про стягнення з відповідача сум заборгованості за період січень-травень 2014 року на загальну суму 2540,40 грн., суд зазначає наступне.
Статтею 1 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 14.01.1998 року №16/98-ВР (далі - Основи № 16/98) встановлено, що загальнообов'язкове державне соціальне страхування - це система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом.
Залежно від страхового випадку, відповідно до ст. 4 Основ № 16/98-ВР, є такі види загальнообов'язкового державного соціального страхування: пенсійне страхування; страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням; медичне страхування; страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності; страхування на випадок безробіття. Відносини, що виникають за зазначеними у частині першій цієї статті видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, регулюються окремими законами, прийнятими відповідно до Основ.
Відповідно до п. 4 ст. 25 Основ № 16/98-ВР за страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання надаються такі види соціальних послуг і матеріального забезпечення: профілактичні заходи по запобіганню нещасним випадкам на виробництві та професійним захворюванням; відновлення здоров'я та працездатності потерпілого; допомога про тимчасовій непрацездатності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; відшкодування збитків, заподіяних працівникові каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним своїх трудових обов'язків; пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; пенсія у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; допомога на поховання осіб, які померли внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
Враховуючи те, що пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання є наслідком страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, належним страховиком, тим, хто має надавати застрахованій особі матеріальну допомогу чи соціальні послуги, відповідно до ст. 25 Основ № 16/98-ВР є Фонд, що також передбачено ст. 21 Закону № 1105, яка визначає перелік соціальних послуг та виплат, які здійснюються та відшкодовуються Фондом.
Згідно з ч. 4 ст. 26 Основ № 16/98-ВР якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між страховиками виник спір щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернулася застрахована особа. При цьому неналежний страховик має право звернутися до належного страховика щодо відшкодування понесених ним витрат.
Аналогічне правило закріплене ч. 2 ст. 24 Закону № 1105-XIV, відповідно до п. 5 якої якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При цьому страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат.
Пункт 7 Порядку № 5-4/4 не врегульовує спірні відносини, які виникли у цій справі, оскільки встановлене ним правило та механізм взаєморозрахунків на централізованому рівні між Фондом та ПФУ розраховані на відсутність спору та реалізуються за наслідками попередньо здійснених згідно з пунктами 5, 6 Порядку звірок витрат за особовими справами потерпілих, складання актів таких звірок, узгодження й подання відповідних довідок.
Статтею 16 Закону № 1105-XIV визначено, що безпосереднє управління Фондом здійснюють його правління та виконавча дирекція. За змістом ст. 18 зазначеного Закону виконавча дирекція Фонду є постійно діючим виконавчим органом правління Фонду, проводить свою діяльність від імені Фонду у межах та в порядку, що визначаються його статутом і Положенням про виконавчу дирекцію Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, затвердженим постановою правління Фонду від 20 квітня 2001 року № 15 (далі - Положення про виконавчу дирекцію Фонду), організовує та забезпечує виконання рішень правління Фонду, робочими органами виконавчої дирекції Фонду є, зокрема, її відділення в районах і містах обласного значення. Робочі органи виконавчої дирекції Фонду є юридичними особами, мають самостійні кошториси, печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням.
Згідно з пунктом 7 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 06.04.2011 року № 384/2011 Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.
З огляду на викладене вимоги управління ПФУ про відшкодування відділенням Фонду витрат, пов'язаних із виплатою та доставкою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві, відповідають змісту його прав як робочого органу ПФУ щодо відшкодування понесених ним витрат та узгоджуються із компетенцією виконавчої дирекції Фонду, основними завданнями якої згідно з Положенням про виконавчу дирекцію Фонду, крім іншого, визначено виконання завдань та основних принципів страхування від нещасного випадку, фінансування страхових виплат, а до повноважень у сфері здійснення процедури страхування та координації страхової діяльності віднесено, зокрема, співпрацю з фондами з інших видів соціального страхування щодо відшкодування витрат, понесених ними у зв'язку з матеріальним забезпеченням потерпілих внаслідок нещасного випадку на виробництві, та представництво інтересів страховика в органах державної виконавчої влади, органах місцевого самоврядування і судах.
Таким чином, витрати, понесені органами ПФУ у зв'язку із виплатою та доставкою пенсій по інвалідності від трудового каліцтва (у тому числі й пенсій особам, які стали інвалідами від нещасного випадку на виробництві на території колишніх республік СРСР) підлягають відшкодуванню за рахунок Фонду як належного страховика від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання. Такий висновок щодо застосування норм матеріального права міститься у постановах Верховного Суду України від 20.03.2007 року, 12.06.2012 року, 21.05.2013 року та 04.06.2013 року (справи №№ 21-1087во06, 21-165а12, 21-129а13 та 21-150а13 відповідно).
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Частиною 1 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.
Враховуючи викладене, суд вважає правомірним стягнення з відповідача сум витрат УПФУ в Баглійському районі на виплату та доставку пенсії по інвалідності пенсіонерам ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 за період січень-травень 2014 року на загальну суму 2540,40 грн.
На підставі викладеного, керуючись статтями 11, 69 - 71, 86, 122, 128, 158-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов управління Пенсійного фонду України в Баглійському районі м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області про зобов'язання вчинити певні дії та стягнення заборгованості на загальну суму 2450,40 грн. - задовольнити частково.
Стягнути з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області на користь управління Пенсійного фонду України в Баглійському районі м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області заборгованість з відшкодування витрат на виплату та доставку пенсії громадянам ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на загальну суму 2540 (дві тисячі п'ятсот сорок) гривнень 40 копійок.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд, в порядку та у строки, передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України, та набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С. В. Прудник