19 травня 2014 р. справа № 804/4275/14
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Прудника С.В.
при секретарі судового засідання Трайдук С.В.
представник позивача не прибув
представник відповідача не прибув
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення № 000003/04-82-21/НОМЕР_1 від 06.03.2014 р. "Про застосування фінансових санкцій" та нарахування штрафних санкцій в розмірі 6800,00 грн., -
27 березня 2014 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1, позивач) звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - Криворізька південна ОДПІ, відповідач), в якому просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області № 000003/04-82-21/НОМЕР_1 від 06.03.2014 р. «Про застосування фінансових санкцій» та нарахування штрафних санкцій у розмірі 6800,00 гривень (а.с. 3-5).
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що оскаржувана постанова була винесена на підставі протоколу ДН № 551283 від 25.10.2013 р. про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 156 КУпАП. На підставі зазначеного протоколу адміністративною комісією при виконкомі Центрально-Міської районної у місті ради була винесена постанова від 07.11.2013 р. за № 17/354 про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 850,00 грн., який позивачем сплачено. Позивач вважає, що на нього фактично накладено два стягнення за одне й те ж правопорушення, тому оскаржуване рішення є протиправним та підлягає скасуванню.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.03.2014 р. відкрито провадження у адміністративній справі, та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні (а.с. 1).
Позивач, повідомлений належним чином про дату, час та місце судового розгляду (а.с. 46), до суду свого представника не направив, надав до суду заяву про проведення судового засідання за відсутності позивача (а.с. 50).
Відповідач, повідомлений належним чином про дату, час та місце судового розгляду (а.с. 48), до суду свого представника не направив, надав письмові заперечення проти позову (а.с. 23-24), в яких адміністративний позов не визнав, та зазначив, що при обґрунтуванні позовних вимог позивачем невірно використано положення ст. 61 Конституції України, оскільки відповідальність у вигляді фінансової санкції згідно положень Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного, плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» та адміністративного штрафу згідно положень КУпАП є різними видами юридичної відповідальності, що передбачені різними нормативно-правовими актами та визначають різний суб'єктний склад осіб, що притягаються до відповідальності. Також, відповідач зазначив, що ним було допущено у рішенні описку у частині зазначення правопорушення, що не впливає на його вид та відповідальність. На думку відповідача, приймаючи оскаржуване рішення державний орган діяв відповідно до вимог чинного законодавства України та у спосіб, передбачений нормативно-правовими актами України, тому просить у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Враховуючи письмові пояснення позивача, викладені у позовній заяві та враховуючи позицію відповідача, викладену у письмових запереченнях, дослідивши всі матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. ст. 69 - 72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Згідно ч. 1 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
25.10.2013 р. о/у сектору кримінальної міліції у справах дітей Центрально-Міського РВ Криворізького МУ ГУМВС України у Дніпропетровській області, було виявлено факт продажу алкогольного напою - пиво «Чернігівське» неповнолітньому ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянкою ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1, працює ФОП ОСОБА_1 в магазині «ІНФОРМАЦІЯ_3», розташованому у буд. АДРЕСА_3, що є порушенням ч. 2 ст. 156 КУпАП, про що складено протокол ДН № 551283 (а.с. 27) та постанову до протоколу № 551283 про адміністративне правопорушення від 25.10.2013 р. (а.с. 28).
Зазначені матеріали начальником Центрально-Міського РВ Криворізького МУ ГУМВС України у Дніпропетровській області листом за № 21/10525 були направлені голові адміністративної комісії Центрально-Міської районної у місті ради (а.с. 26).
Відповідно до ч. 2 ст. 156 КУпАП, порушення працівником підприємства (організації) торгівлі або громадського харчування правил торгівлі пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями і тютюновими виробами, а саме: торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями або тютюновими виробами в приміщеннях або на територіях, заборонених законом, або в інших місцях, визначених рішенням відповідного органу місцевого самоврядування, як таких, де роздрібна торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями або тютюновими виробами заборонена, а так само торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями або тютюновими виробами через торгові автомати чи неповнолітніми особами, а також продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв або тютюнових виробів особі, яка не досягла 18 років, або продаж тютюнових виробів в упаковках, що містять менш як 20 сигарет або цигарок, чи поштучно (крім сигар), - тягне за собою накладення штрафу від тридцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
За порушення ч. 2 ст. 156 КУпАП, адміністративною комісією при виконкомі Центрально-Міської районної у місті ради на громадянку ОСОБА_1 постановою про накладення адміністративного стягнення за № 17/354 від 07.11.2013р. застосовано штраф у сумі 850,00 гривень (а.с. 34).
Позивач сплатила зазначений штраф 15.11.2013 р., квитанцію віддала 20.11.2013 р. у кабінет 415 Центрально-Міської районної у місті ради, що не заперечується відповідачем.
26.02.2014 р. за вх. № 724/9 до Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області надійшло від Центрально-Міського РВ Криворізького МУ ГУМВС України у Дніпропетровській області у порядку п.19 ст. 11 Закону України «Про міліцію» надійшло подання, відповідно до п. 2 якого запропоновано прийняти рішення у відношенні власника магазину «ІНФОРМАЦІЯ_3» ФОП ОСОБА_1 відповідно до ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного, плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (а.с. 25).
На підставі протоколу ДН № 551283 від 25.10.2013 р. про адміністративне правопорушення ч. 2 ст. 156 КУпАП - продаж пива особі, яка не досягла 18 років, відповідач вирішив згідно із абзацем 8 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного, плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» застосувати до ФОП ОСОБА_1 фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі 6800,00 грн., про що складено рішення від 06.03.2014 р. за № 000003/04-82-21/НОМЕР_1 (а.с. 8), яке направлено на адресу позивача листом від 06.03.2014 р. за № 4201/10/21-24 (а.с. 7).
Згідно пп. 20.1.28 п.20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.
Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України визначаються Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» №481/95-ВР від 19.12.1995 (далі по тексту - Закон №481/95).
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», забороняється продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років.
Згідно ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», до суб'єктів підприємницької діяльності застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів: у разі якщо продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів здійснюється особам, які не досягли 18 років - у сумі 6800,00 грн. Зазначені штрафи спрямовуються до бюджету згідно з чинним законодавством. У разі невиконання суб'єктом підприємницької діяльності рішення органів, зазначених у частині третій цієї статті, сума штрафу стягується на підставі рішення суду.
З аналізу зазначених норм Закону вбачається, що визначальним питанням для підтвердження чи спростування порушення є встановлення факту продажу пива, алкогольних напоїв та тютюнових виробів саме особі, яка не досягла 18 років.
Відповідно п. 5 Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», затвердженого постановою КМУ №790 від 02.06.03 р., підставою для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій є акт перевірки додержання суб'єктом підприємницької діяльності встановлених законодавством вимог, обов'язкових для виконання під час здійснення оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, складений органом, що видав ліцензію, у якому зазначається зміст порушення і конкретні порушені норми законодавства; результати проведення органом, який видав ліцензію, іншими органами виконавчої влади в межах їх компетенції перевірок суб'єкта підприємницької діяльності, пов'язаної з виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; матеріали правоохоронних, податкових та інших органів виконавчої влади щодо недотримання суб'єктами підприємницької діяльності вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.
Як вбачається з матеріалів справи, підставою для застосування фінансових санкцій слугували матеріали про вчинення адміністративного правопорушення ч. 2 ст. 156 КУпАП, які були складені та направлені на адресу Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області співробітниками Центрально-Міського РВ Криворізького МУ ГУМВС України у Дніпропетровській області, які підтверджують факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».
Позивач не заперечує факт продажу пива неповнолітній особі, який було зафіксовано у протоколі ДН № 551283 від 25.10.2013 р. про адміністративне правопорушення.
Таким чином, суд вважає, що відповідачем правомірно прийнято рішення № 000003/04-82-21/НОМЕР_1 від 06.03.2014 р. «Про застосування фінансових санкцій» за порушення п. 2 ч. 1 ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» та нарахування штрафних санкцій у розмірі 6800,00 гривень.
Твердження позивача про те, що на нього фактично накладено два стягнення за одне й те ж правопорушення суд вважає необґрунтованим, з огляду на наступне.
Адміністративна відповідальність - це вид юридичної відповідальності.
Підставою для адміністративної відповідальності є адміністративне правопорушення. Питання порядку застосування адміністративної відповідальності регулюються Кодексом України про адміністративні правопорушення (КпАП).
До порушників застосовуються адміністративні стягнення, зокрема, штраф.
Адміністративне стягнення - це міра відповідальності, яка і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
За порушення ч. 2 ст. 156 КУпАП адміністративною комісією при виконкомі Центрально-Міської районної у місті ради на громадянку ОСОБА_1 постановою про накладення адміністративного стягнення за № 17/354 від 07.11.2013 р. застосовано штраф у сумі 850,00 гривень (а.с. 34), тобто, застосовано до позивача, як до громадянки, адміністративне стягнення за порушення ч. 2 ст. 156 КУпАП, як до осби, яка здійснила продаж неповнолітній особі пива.
Відповідно до положень наказу Державної податкової адміністрації "Про затвердження Інструкції про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби" від 17.12.2010р. за № 953 штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - це плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Пунктом 2 ч. 1 ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» встановлена заборона продажу пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років.
Частинами 1-2 ст.17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» встановлено, що за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством. До суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів.
Рішенням від 06.03.2014 р. за № 000003/04-82-21/НОМЕР_1 за порушення п. 2 ч. 1 ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» застосовано до ФОП ОСОБА_1 фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі 6800,00 гривень.
Відповідно до положень ст. 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення. Юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.
Таким чином, позивач був притягнутий до юридичної відповідальності різних видів (штраф та штрафні санкції) та за різні правопорушення, передбачені п. 2 ч. 1 ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» та ч. 2 ст. 156 КУпАП.
Крім того, суд не вважає обґрунтованим посилання позивача на допущену у оскаржуваному рішенні описку, адже, фактично вона не спростовує наявне порушення, за яке позивача притягнуто до відповідальності і є технічною.
Частиною 1 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Частиною 1 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.
Отже, на підставі вищезазначених норм законодавства, встановлених судом обставин справи та наданих сторонами доказів на підтвердження своєї позиції, суд приходить до висновку, що відповідачем доведено правомірність прийнятого рішення № 000003/04-82-21/НОМЕР_1 від 06.03.2014 р. «Про застосування фінансових санкцій» та нарахування штрафних санкцій у розмірі 6800,00 грн., а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню у повному обсязі.
Матеріали справи свідчать, що позивачем за подання адміністративного позову до суду сплачено 182,70 грн., що підтверджується квитанцією про оплату від 24.03.2014 р. (а.с. 2).
Згідно ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.
Приймаючи до уваги, що суд відмовляє у задоволенні позовних вимог, необхідним є стягнення з позивача решти судового збору.
З огляду на те, що позовні вимоги в даному випадку є майновими і позивач повинен сплатити за подання до адміністративного суду адміністративного позову судовий збір у розмірі 1827,00 грн., що становить 1,5 розміру мінімальної заробітної плати, а сплачено лише 10% - 182,70 грн., суд вважає за необхідне стягнути решту судового збору з ФОП ОСОБА_1 у розмірі 1644,30 грн. (1827,00 грн. - 182,70 грн).
На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 19 травня 2014 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 23 травня 2014 року, про що повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні.
Керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 11, 14, 69 - 71, 86, 94, 122, 128, 158-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
У задоволенні адміністративного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення № 000003/04-82-21/НОМЕР_1 від 06.03.2014 р. "Про застосування фінансових санкцій" та нарахування штрафних санкцій в розмірі 6800,00 грн. - відмовити повністю.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, індекс 50000, АДРЕСА_2) решту суми судового збору у розмірі 1644,30 грн. (одна тисяча шістьсот сорок чотири гривні 30 копійок) сплаченого на реквізити: одержувач - УДКСУ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області, банк одержувача - ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, код ОКПО 37989253, розрахунковий рахунок 31210206784008, МФО 805012, код класифікації доходів бюджету - 22030001.
Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд, в порядку та у строки, передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України, та набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови складений 23 травня 2014 року.
Суддя С. В. Прудник