15 жовтня 2014 рокусправа № 808/948/14
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Мельника В.В.
суддів: Юхименка О.В. Нагорної Л.М.
за участю секретаря: Лащенка Р.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів
на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 07 березня 2014 року у справі №808/948/14
за позовом Публічного акціонерного товариства «Запоріжвогнетрив»
до про Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-
Публічне акціонерне товариство «Запоріжвогнетрив» (далі по тексту - позивач) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів (далі по тексту - відповідач), в якому просило визнати протиправними і скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 28.01.2014 року № 0000072610 та податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 28.01.2014 року №0000082610.
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 07 лютого 2014 року відкрито провадження в адміністративній справі №808/948/14.
Позивач, посилаючись на доводи, викладені у позовній заяві, зазначив, що висновки податкового органу про завищення податкового кредиту та валових витрат, які обґрунтовані тим, що господарські операції ПАТ «Запоріжвогнетрив» з ТОВ «Сервісбуд» та ТОВ ВКФ «Прес Маш» не підтверджені, та які стали підставою для прийняття податкових повідомлень-рішень, є необґрунтованими.
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 07 березня 2014 року у справі №808/948/14 адміністративний позов задоволено. (суддя - Каракуша С.М.) (т.2, а.с.56-60)
Постанова суду першої інстанції обґрунтована тим, що відповідачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження обґрунтованості прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.
Відповідач - Спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів, не погодившись з вищезазначеною постановою суду першої інстанції у даній адміністративній справі, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 07 березня 2014 року у справі №808/948/14 та відмовити в задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначає, що за відсутності факту придбання творів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.
09 жовтня 2014 року на адресу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду за вх.№ 50682/14 надійшли заперечення позивача на апеляційну скаргу, в яких він зазначає, що відповідачем не надано доказів наявності обвинувального вироку відносно посадових (службових) осіб ТОВ «Сервісбуд» і ТОВ ВКФ «Прес Маш» та наявності рішення суду про визнання угод недійсними. Позивач просить залишити постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 07 березня 2014 року у справі №808/948/14 без змін.
Представник відповідача у судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги, просив скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 07 березня 2014 року у справі №808/948/14 та відмовити в задоволенні позовних вимог.
Представник позивача у судовому засіданні проти задоволення вимог апеляційної скарги заперечував, просив залишити постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 07 березня 2014 року у справі №808/948/14 без змін.
У судовому засіданні, заслухавши пояснення представників сторін по справі, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до матеріалів справи, в період з 12 грудня 2013 року по 25 грудня 2013 року посадовою особою Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПАТ «Запоріжвогнетрив» з питань реальності та правомірності відображення в податковому обліку правових відносин з платниками податків ТОВ «Сервісбуд» за листопад 2011 року та ТОВ ВКФ «Прес Маш» за лютий 2012 року, результати якої оформлено актом перевірки від 08 січня 2014 року №2/26-10/00191885.
Вищезазначеною перевіркою встановлено порушення:
- пункту 198.1, пункту 198.3 статті 198, пункту 200.1, пункту 200.2 статті 200 Податкового кодексу України, внаслідок чого ПАТ «Запоріжвогнетрив» завищено суму податкового кредиту у розмірі 26440 грн.;
- пункту 138.1, пункту 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, внаслідок чого ПАТ «Запоріжвогнетрив» завищено витрати, що включаються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 30015 грн.
28 січня 2014 року на підставі акту перевірки від 08 січня 2014 року №2/26-10/00191885 відповідачем прийняті податкове повідомлення-рішення форми «Р» № 0000072610, яким визначені податкові зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 26440 грн. за основним платежем, у сумі 13220 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями та податкове повідомлення-рішення форми «Р» № 0000082610, яким визначені податкові зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 30015 грн. за основним платежем та у сумі 15007 грн. штрафними (фінансовими) санкціями.
Колегією суддів встановлено, що позивач у перевіряємому періоди мав господарські відносини з ТОВ «Сервісбуд» та ТОВ ВКФ «Прес Маш».
Реальність отримання ПАТ «Запоріжвогнетрив» послуг по ремонту від ТОВ «Сервісбуд» та придбання позивачем товарів у ТОВ ВКФ «Прес Маш», а також понесені позивачем витрати підтверджуються первинними документами, що свідчить про дотримання ПАТ «Запоріжвогнетрив» встановлених вимог податкового законодавства, як підстави для віднесення до складу валових витрат сум витрат, понесених у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) , а також для формування податкового кредиту з ПДВ.
Матеріальні цінності, що придбавалися у ТОВ «Сервісбуд» та ТОВ ВКФ «Прес Маш» призначалися для використання ПАТ «Запоріжвогнетрив» в оподатковуваних операціях власної господарської діяльності.
Судом встановлено, що контрагенти позивача на час здійснення відповідних господарських операцій були у встановленому законодавством порядку зареєстровані як платники ПДВ.
Перевіркою не зафіксований факт наявності в податкових накладних недоліків, що свідчить про їх неналежність як первинного документу, або порушення порядку їх видачі.
Крім того, статтею 204 Цивільного кодексу України встановлена презумпція правомірності правочину.
Загальні вимоги чинності правочину передбачені статтею 203 Цивільного кодексу України, у разі порушення яких настають правові наслідки, передбачені параграфом 2 глави 16 Кодексу.
Відповідно до приписів статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Згідно зі статтею 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.
Приймаючи рішення по суті заявлених апеляційних вимог, колегія суддів бере до уваги ту обставину, що при кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.
Частиною 4 статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Зі змісту ч.1 ст.11 Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частина 1 статті 71 цього Кодексу встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не надано доказів про умисність укладення правочину між позивачем та контрагентами з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, а саме, рішення суду у цивільній чи господарській справі, вироку суду у кримінальній справі або іншого належного доказу на підтвердження відсутності реального характеру здійснених позивачем господарських операцій.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно протиправності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.
За даних обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи об'єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права які регулюють саме ці правовідносини, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються належними письмовими доказами, які зібрані та досліджені судом у судовому засіданні під час розгляду даної адміністративної справи, рішення суду першої інстанції у даній справі про задоволення адміністративного позову прийнято без порушення норм процесуального та матеріального права, і тому постанову суду першої інстанції у даній адміністративній справі від 07 березня 2014 року необхідно залишити без змін.
Доводи апеляційної скарги відповідача спростовуються дослідженими у справі доказами і не можуть бути підставою для скасування постанови суду, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ч.3 ст. 160, ст.195,196,198,200,205,206 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів - залишити без задоволення.
Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 07 березня 2014 року у справі №808/948/14 - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, а в разі складання рішення в повному обсязі відповідно до ст. 160 зазначеного кодексу - з дня складання рішення в повному обсязі.
Повний текст виготовлено - 20 жовтня 2014 року.
Головуючий: В.В. Мельник
Суддя: О.В. Юхименко
Суддя: Л.М. Нагорна