18 вересня 2014 рокусправа № 804/11289/13-а
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Кругового О.О.
суддів: Богданенка І.Ю. Дадим Ю.М.
за участю секретаря судового засідання: Спірічева Я.В..
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_1
на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2013 року у справі №804/11289/13-а за позовом ОСОБА_1 до Державного реєстратора реєстраційної служби Вільногірського міського управління юстиції Дніпропетровської області, третя особа: ОСОБА_2 про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,-
22 серпня 2013 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом , в якому просив визнати недійсним та скасувати рішення державного реєстратора служби Вільногірського міського управління юстиції Дніпропетровської області Волкової Ганни Юріївни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 19.07.2013 року, яким зареєстровано за ОСОБА_2 право приватної власності під реєстраційним номером №109894012102 на гараж НОМЕР_1 у гаражному кооперативі «Степовий» у м.Вільногірську, Дніпропетровської області; зобов'зати державного реєстратора реєстраційної служби Вільногірського міського управління юстиції Дніпропетровської області Волкову Ганну Юріївну скасувати запис від 19.07.2013 року про реєстрацію за ОСОБА_2 права власності під реєстраційним №109894012102 у гаражному кооперативі «Степовий» у м.Вільногірську, Дніпропетровської області.
Адміністративниу позов обґрунтовано тим, що державний реєстратор не мав законних підстав для проведення реєстрації права власності на гараж за ОСОБА_2, у зв'язку з тим, що даний об'єкт не закінчений будівництвом, та щодо нього відсутній документ, що підтверджує право власності за ОСОБА_2. Вказане свідчить про порушення реєстратором вимог законону та безпідставне проведення державної реєстрації права власності на нерухоме майно.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2013 року адміністративний позов ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Не погодившись з рішенням суду ОСОБА_1, позивач, звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції вимог норм матеріального та процесуального права просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нове рішеня про задовлення позовних вимог.
Апеляційна скарга обґрунтована фактично доводами адміністративного позову.
Сторони, які були належним чином повідомлені про час та місце проведення розгляду справи, в судове засідання не з'явились, у зв'язку з чим відповідно до ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового процесу не здійснювалось.
Перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи із наступного.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що з 2002 року позивач користувався гаражем НОМЕР_1 у гаражному кооперативі «Степовий» у м.Вільногірську, Дніпропетровьскої області.
Рішенням Вільногірського міського суду було визнано недійсним договір купівлі - продажу гаражу НОМЕР_1 у гаражному кооперативі «Степовий» м. Вільногірськ Дніпропетровської області, укладений між ОСОБА_4 та позивачем, з 2002 року, у зв'язку з чим, рішенням виконавчого комітету Вільногірської міської ради №102 від 21.08.2002 року «Про узаконення самовільно збудованих гаражів по вул. Степовій» позивача було виключено зі списку гаражного кооперативу «Степовий».
В подальшому, відповідно до рішення виконавчого комітету Вільногірської міської ради №560 від 27.11.2002 року узаконено самовільно збідований гараж НОМЕР_1 в гаражному кооперативі «Степовий» та гр. ОСОБА_2 зобов'язано виконати технічний паспорт в БТІ КП «ВО ЖКГ м. Вільногіська», контроль за виконанням даного рішення покладено на в.о. головного архітектора міста Іванову Л.П..
Виконавши вимоги рішення виконавчого комітету Вільногірської міської ради №560 від 27.11.2002 року ОСОБА_2 звернулась до Державної режстраційної служби Вільногірського міського управління юстиції Дніпропетровської області з метою проведення державної реєстрації права власності на гараж НОМЕР_1 в гаражному кооперативі «Степовий» в м.Вільногірську Дніпропетровської області.
Державним реєстратором Державної реєстраційної служби Вільногірського міського управління юстиції Дніпропетровської області на підставі наданих ОСОБА_2 заяви про здійснення державної реєстрації та доданих до неї документів було проведено реєстраційні дії у відповідності до Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою КМУ №703 від 22.06.2011 р.
На думку позивача, дії державного реєстратора Державної реєстраційної служби в м.Вільногірську Дніпропетровської області носять протиправний характер та підлягають скасуванню в судовому порядку.
Правомірність та обґрунтованість дій державного реєстратора Державної реєстраційної служби в м.Вільногірську Дніпропетровської області щодо здійснення державної реєстрації права власності на гараж НОМЕР_1 в гаражному кооперативі «Степовий», м. Вільногірськ, Дніпропетровська область є предметом спору переданого на вирішення суду.
Вирішуючи спір між сторонами та відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що державним реєстратором проведено реєстрацію права власності на гараж НОМЕР_1 в гаражному кооперативі «Степовий», в м.Вільногірськ, Дніпропетровська область за ОСОБА_2 у відповідності до вимог норм чинного законодавства на підставі складених належним чином документів згідно до переліку, визначеного Законом.
Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
У відповідності до ч. 2 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;
Процедура проведення державним реєстратором дій щодо реєстрації речових прав на майно та їх обтяжень регламентується Порядком здійснення державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України №703 від 22.06.2011 року (надалі по тексту Порядок).
Так, відповідно до ч. 2 Порядку, державну реєстрацію прав шляхом внесення записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав) проводять орган державної реєстрації прав та нотаріус як спеціальний суб'єкт, на якого покладаються функції державного реєстратора прав на нерухоме майно (далі - нотаріус). Зокрема, орган державної реєстрації прав проводить: державну реєстрацію права власності та інших речових прав на нерухоме майно за місцем розташування такого майна; державну реєстрацію обтяжень речових прав на нерухоме майно незалежно від місця розташування такого майна; облік безхазяйного нерухомого майна.
Згідно ч. 4 Порядку, у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об'єкти нерухомого майна, які розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: на підприємство як єдиний майновий комплекс, житловий будинок, будівлю, споруду або їх окремі частини, квартиру, житлове та нежитлове приміщення.
У разі коли законодавством встановлено вимогу щодо прийняття в експлуатацію об'єкта нерухомого майна, державна реєстрація права власності на нього проводиться після прийняття такого об'єкта в експлуатацію в установленому законодавством порядку.
Згідно ст. 15 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку: 1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; 2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; 3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; 4) внесення записів до Державного реєстру прав; 5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону; 6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.
Чинним законодавством, що регулює відносини в сфері провдення державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень встановлено перелік документів, що є необхідними для подання разом із завою при зверненні до реєстраційної служби для здійснення реєстрації права власності на нерухоме майно.
Так, ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація прав власності на нерухоме майно проводиться на пісдтаві: 1) договорів, укладених у порядку, встановленому законом; 2) свідоцтв про право власності на нерухоме майно, виданих відповідно до вимог цього Закону; 3) свідоцтв про право власності, виданих органами приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді; 4) державних актів на право власності або постійного користування на земельну ділянку у випадках, встановлених законом; 5) рішень судів, що набрали законної сили; 6) інших документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, поданих органу державної реєстрації прав разом із заявою.
У відповідності до п.46 Порядку, для проведення державної реєстрації прав з видачею свідоцтва про право власності на нерухоме майно у зв'язку з набуттям права власності на новозбудовані чи реконструйовані об'єкти нерухомого майна заявник, крім документів, що зазначені у пунктах 28, 29 і 31 цього Порядку, подає органові державної реєстрації прав: документ, що посвідчує речове право на земельну ділянку (крім випадків реконструкції квартири, житлового або нежитлового приміщення); витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (у разі, коли в документі, що посвідчує речове право на земельну ділянку, відсутні відомості про її кадастровий номер); документ, що зазначений у пункті 27 цього Порядку та підтверджує право власності на об'єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці (у разі проведення державної реєстрації прав з видачею свідоцтва про право власності на нерухоме майно у зв'язку з набуттям права власності на реконструйований об'єкт нерухомого майна); документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта; документ, що підтверджує присвоєння об'єкту нерухомого майна адреси.
Аналізуючи зазначені норми права можливо зробити висновок, що державна реєстрація прав власності на нерухоме майно є офіційним визнанням та підтвердженням державою фактів виникнення зміни або припинення прав власності осіб на нерухоме майно. Таке визнання є різним за своїм походженням та поділяється в залежності від об'єкту нерухомого майна, що підлягає реєстрації, а також суб'єкту, що заявляє про бажання зареєєтрувати належне йому нерухоме майно у відповідності до вимог Закону.
Треба зазначити, що обсяг документів, необхідних для проведення державної реєстрації та їх змістовна сутність також є різними в кожному конретному випадку та формуються в залежності від фактичних обставин: створення (будування) об'єкта нерухомості, набуття права власності на нерухомість, різновид об'єкту нерухомості, тощо. Право на визначення обсягу документів необхідних для здійснення державної реєстрації в кожному окремому випадку надано державному реєстратору.
Встановлені обставини справи свідчать про те, що ОСОБА_2 було подано до органу державної реєстрації наступні документи:
технічну документацію із змлеустрою, серія та номер: б/н, виданий 13.04.2012 року, видавник: директор ПП «АРТАР ПРОЕКТ» І.Г.Лимар;
технічний паспорт, серія та номер: бн, виданий 04.07.2011 року, видавник начальник БТІ ПО ЖКЧ В.В.Шарко;
рішення Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 10.12.2010 року;
рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 24.02.2011 року
державний акт на право власності на земельну ділянку, серія та номер: ЯМ №362985, виданий 05.09.2012 р., видавник: начальник відділу Держкомзему у м.Вільногірськ;
рішення виконавчого комітету Вільногірської міської ради, серія та номер:560, виданий 27.11.2002 року, видавник: міський голова О.В.Волощук;
довідка, видана директором Державного підприємтсва «Проектний інститут «Дніпродзержинськийцивільпроект» А.М.Хміль про віднесення гаража НОМЕР_1 в гаражному кооперативі «Степовий», м.Вільногірськ, Дніпропетровська область до І категорії складності.
Як вбачається з матеріалів справи державним реєстратором було прийнято заяву ОСОБА_2 та доданими до заяви документами для проведення державної реєстрації на гараж НОМЕР_1 в гаражному кооперативі «Степовий», м.Вільногірськ, Дніпропетровської області. При цьому, документом, що є правовстановлюючим для проведення державної реєстрації права власності на гараж, державним реєстратором визнано рішення виконавчого комітету Вільногірської міської ради №560 від 27.11.2002 року, за умов наявності оформленого належним чином технічного паспорту на новостворений об'єкт нерухомості гараж НОМЕР_1 в гаражному кооперативі «Степовий» в м. Вільногірськ Дніпропетровска область.
З огляду на те, що право власності на зазначений гараж не було зареєстровано за іншою особою, а наданий ОСОБА_2 пакет документів відповідає вимогам законодавства, державним реєстратором проведено було державну реєстрацію прав власності на гараж НОМЕР_1 в гаражному кооперативі «Степовий», м.Вільногірськ, Дніпропетровської області за ОСОБА_2.
Враховуючи зазначені вище норми права та обставини справи суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про правомірність дій державного реєстратора при проведенні державної реєстрації прав власності на гараж НОМЕР_1 в гаражному кооперативі «Степовий» в м. Вільногірськ Дніпропетровської області.
Крім того, суд апеляційної інсанції не приймає доводи позивача стосовно безпідставності проведення державним реєстратором реєстрації прав власності на гараж НОМЕР_1 за ОСОБА_2 у зв'язку з тим, що рішеннями Вільногірського міського суду та апеляційного суду Дніпропетровської області не визнавалось право власності за третьою особою на гараж НОМЕР_1 в гаражному кооперативі «Степовий» в м.Вільногірську Дніпропетровської області, а тому відсутні правовстановлюючі документи на підставі яких могло бути проведено державну реєстрацію прав власності. Суд апеляційної інстанції з цього приводу зазначає, що оскільки правовстановлюючим документом для проведення державної реєстрації слугувало рішення виконавчого комітету Відльногірської міської ради №560 від 27.11.2002 року, яким узаконено гараж НОМЕР_1 в гаражному кооперативі «Степовий» ОСОБА_2 та отриманий на його виконання технічний паспорт новозбудованої споруди - гаражу НОМЕР_1, то визнання державою факту виникнення права власності на гараж НОМЕР_1 у ОСОБА_2 шляхом внесення відомостей до державного реєстру не потребує додаткового встановлення або погодження судовими органами під час вирішення спору з цього приводу права вланості..
З огляду на викладені обставини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції ухвалено вірне по суті рішення, у зв'язку з чим, підстав для його скасування, в межах доводів апеляційної скарги, не існує.
Керуючись ст.195, ст.196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, ст.205, ст.206 КАС України суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від від 02 жовтня 2013 року у справі №804/11289/13-а - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.
Головуючий: О.О. Круговий
Суддя: І.Ю. Богданенко
Суддя: Ю.М. Дадим