ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
місто Київ
30 жовтня 2014 року 12:00 №826/15504/14
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Літвінової А.В., при секретарі судового засідання Давиденко Л.В., за участю представників сторін, розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовомОСОБА_1
додержавної податкової інспекції у Дніпровському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві
провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 26.09.2014 № 0056171701,
На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 30 жовтня 2014 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено осіб, які брали участь у розгляді справи, з урахуванням вимог частини другої статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України. Під час проголошення вступної та резолютивної частин постанови сторонам роз'яснено зміст судового рішення, порядок і строк його оскарження, а також порядок отримання повного тексту постанови, визначеного статтею 167 Кодексу адміністративного судочинства України.
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовом до державної податкової інспекції у Дніпровському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 26.09.2014 №0056171701.
Позовні вимоги мотивовано тим, що державною податковою інспекцією в Дніпровському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві не враховано, що анульована банком за кредитним договором сума заборгованості є безнадійною заборгованістю, яка не входить до оподатковуваного доходу, оскільки не є додатковим благом.
Відповідач проти позову заперечив із посиланням на приписи абзацу «д» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України, якими чітко передбачено оподаткування зазначеного доходу, чого позивачем зроблено не було.
Розглянувши подані сторонами документи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,
Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві проведено документальну позапланову невиїзну перевірку фізичної особи ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2) щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків за період з 01.01.2011 по 31.12.2011.
За результатами проведеної перевірки державною податковою інспекцією у Дніпровському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві складено акт перевірки від 11.09.2014 №2241/26-53-14-01/НОМЕР_2, яким зафіксовано факт порушення позивачем пункту 176.1 статті 176, підпункту 49.18.4 пункту 49.18 статті 49, статті 36, підпункту 163.1.1 пункту 163.1 статті 163, абзацу «д» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України.
На підставі акту перевірки від 11.09.2014 №2241/26-53-17-01/НОМЕР_2 державною податковою інспекцією у Дніпровському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві прийнято податкове повідомлення-рішення від 26.09.2014 №0056171701, яким ОСОБА_1 визначено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 183 199,48 грн., у тому числі: за основним платежем - 146 559,58 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 36 639,90 грн.
Не погоджуючись з зазначеним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.
Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
З акту перевірки від 11.09.2014 № 2241/26-53-17-01/НОМЕР_2 вбачається, що висновки щодо порушення позивачем приписів податкового законодавства зроблено з огляду на те, що позивачем не сплачено податок з доходів фізичних осіб за 2011 рік у розмірі 146 559,58 грн. у вигляді анульованої заборгованості за кредитними договорами.
З матеріалів справи вбачається, що між позивачем та публічним акціонерним товариством «УкрСиббанк» укладено кредитний договір від 16.04.2008 №11334511000.
Листом акціонерного товариства «УкрСиббанк» від 13.10.2011 №135-27/2157 позичальника (ОСОБА_1) повідомлено, що за ним обліковується кредитна заборгованість у сумі 245 705, 69 дол. США, що складає 1 959 183, 46 грн., штрафні санкції у сумі 79 548,81 грн., а також заборгованість за відшкодування понесених кредитором витрат на примусове стягнення у сумі 3 640 грн. Кредитором в порядку абзацу «д» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України прийнято рішення про анулювання кредитної заборгованості боржника позичальника у сумі, що становила 98 282,28 доларів США (783 673,42 грн.) та штрафних санкцій в сумі 79 548,81 грн.
При цьому, увагу ОСОБА_1 звернуто на його обов'язок відобразити зазначену суму в річній податковій декларації і самостійно сплатити суму податку на доходи фізичних осіб відповідно до вимог підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України.
За наслідками листування між державною податковою інспекцією у Дніпровському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві та акціонерним товариством «УкрСиббанк» щодо отриманого у 2011 році доходу фізичною особою ОСОБА_1, акціонерне товариство «УкрСиббанк» повідомило контролюючий орган (лист від 02.04.2014 №10-21/10736), що анулювання заборгованості за кредитним договором від 16.04.2008 №11334511000 відбулось шляхом вручення 13.10.2011 оригіналу повідомлення про анулювання боргу під особистий підпис позивачу.
Крім того, в податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку (форма 1-ДФ) банком відображено нарахований та виплачений дохід на користь фізичної особи ОСОБА_1 за ознакою доходу « 126 - додаткове благо».
Під час здійснення перевірки позивача контролюючим органом встановлено, що відповідну суму анулюваної заборгованості за кредитним договором від 16.04.2008 №11334511000 у декларації позивача не відображено як суму додаткового блага, податок не сплачено, внаслідок чого контролюючим органом донараховано позивачеві податок на доходи фізичних осіб у розмірі 146 559,58 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 36 639,90 грн.
Так, згідно з абзацом "д" підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді суми боргу платника податку, анульованого (прощеного) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Якщо кредитор повідомляє платника податку-боржника рекомендованим листом з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або шляхом надання повідомлення боржнику під підпис особисто про анулювання (прощеного) боргу та включає суму анульованого (прощеного) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було анульовано (прощеного), такий боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації.
На підставі пункту 176.1 статті 176 Податкового кодексу України платники податку зобов'язані, зокрема: вести облік доходів і витрат в обсягах, необхідних для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу, у разі якщо такий платник податку зобов'язаний відповідно до цього розділу подавати декларацію або має право на таке подання з метою повернення надміру сплачених податків, у тому числі при застосуванні права на податкову знижку; подавати податкову декларацію за встановленою формою у визначені строки у випадках, коли згідно з нормами цього розділу таке подання є обов'язковим.
Пунктом 167.1 статті 167 Податкового кодексу України визначено, що ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2-167.5 цієї статті), у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами; виграшу в державну та недержавну грошову лотерею, виграш гравця (учасника), отриманий від організатора азартної гри. Якщо база оподаткування, яка визначена з урахуванням норм пункту 164.6 статті 164 цього розділу щодо доходів, зазначених в абзаці першому цього пункту, в календарному місяці перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, до суми такого перевищення застосовується ставка 17 відсотків.
Досліджені в судовому засіданні докази засвідчили, що позивачем отримано додаткове благо у вигляді суми боргу, анульованого (прощеного) кредитором акціонерним товариством «УкрСиббанк» за його самостійним рішенням. При цьому, суму анульованої заборгованості згідно повідомлення акціонерного товариства «УкрСиббанк» від 13.10.2011 №135-27/2157 складають як кредитна заборгованість, так і штрафні санкції за прострочення кредиту.
Судом не приймаються до уваги доводи позивача щодо безпідставного включення до оподаткованого доходу суму анульованих штрафних санкцій, оскільки відповідна сума санкцій згідно повідомлення акціонерного товариства «УкрСиббанк» від 13.10.2011 №135-27/2157 входить до загального розміру анульованого (прощеного) боргу.
При цьому, акціонерне товариство «УкрСиббанк» включило суму анульованого (прощеного) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платника податку.
Однак, позивач самостійно не сплатив податок з доходу, отриманого як додаткове благо.
Відтак, висновки відповідача про порушення позивачем податкового законодавства є обґрунтованими, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 26.09.2014 №0056171701 прийнятим в межах повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством України.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат за наслідками відмови у задоволенні позову, суд наголошує на наступному.
Згідно з частиною першою статті 87 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно із приписами статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру судовий збір становить 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати. Під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.
Оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням від 26.09.2014 № 0056171701 позивачеві визначено суму грошового зобов'язання у розмірі 183 199,48 грн, 2 відсотка від якої складає суму 3663,98 грн.
Враховуючи сплачену позивачем при зверненні до суду суму судового збору у розмірі 366,40 грн. з позивача підлягає стягненню сума судового збору у розмірі 3297,58 грн. (3663,98 грн. - 366,40 грн.).
Керуючись статтями 69, 70, 71 та 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні позову відмовити повністю.
Стягнути з фізичної особи ОСОБА_1 (02147, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) на користь Державного бюджету України (розрахунковий рахунок ГУ ДКСУ в місті Києві №31218206784007, МФО 820019, код отримувача 38004897) судовий збір у розмірі 3297,58 грн. (три тисячі двісті дев'яносто сім гривень 58 копійок).
Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Літвінова А.В.
Повний текс постанови складено 05.11.2014